21 березня 2013 року м. ЛуцькСправа № 803/325/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого, судді Смокович В.І.,
при секретарі Литвиненко І.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Омельчука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Волинської обласної організації Всеукраїнського громадського об'єднання захисту конституційних прав і свобод громадян України «Правозахист» в інтересах ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
Волинська обласна організація Всеукраїнського громадського об'єднання захисту конституційних прав і свобод громадян України «Правозахист» в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - відповідач, УМВС України у Волинській області, управління) про визнання дій Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 надати інформацію про грошове забезпечення осіб, які перебувається на даний час на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку УМВС України у Волинській області неправомірними та зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області надати ОСОБА_1 інформацію (довідку) про грошове забезпечення, основних та додаткових видів грошового забезпечення в тому числі премій щомісячно за період січень - грудень 2012 року на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до УМВС України у Волинській області з запитом на отримання публічної інформації про грошове забезпечення відповідної категорії працівників в особливо важливих справах, в якому просив надати довідку про розмір грошового забезпечення з врахуванням надбавок та премій фактично встановлених по управлінню за відповідною посадою старшого оперуповноваженого в особливо важливих справа управління карного розшуку УМВС України у Волинській області станом на 01 липня 2012 року, 01 вересня 2012 року та з 01 січня 2013 року (з липня 2012 року по січень 2013 року). Листом від 07 лютого 2013 року за вих.№7/108 відповідач відмовив позивачу у наданні вищезазначеної інформації посилаючись на статтю 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки така інформація може бути надана для реалізації захисту прав та законних інтересів лише за рішенням суду. ОСОБА_1 вважає відмову у наданні запитуваної інформації неконституційною та протиправною, посилаючись на положення Конституції України, Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Конвенції про захист прав і основних свобод людини. Зокрема, вказує, що у відповідності до пункту 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, а в даному випадку - інформацію про грошове забезпечення осіб, які перебувають на певних посадах в органах державної влади. На підставі вищевикладеного просить суд визнати дії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо відмови йому надати інформацію про грошове забезпечення осіб, які перебувається на даний час на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку УМВС України у Волинській області неправомірними та зобов'язати відповідача надати інформацію (довідку) про грошове забезпечення, основних та додаткових видів грошового забезпечення в тому числі премій щомісячно за період січень - грудень 2012 року на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.
Позивач, ОСОБА_1, у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача, суб'єкта владних повноважень, позовні вимоги не визнає з підстав викладених у письмових запереченнях від 06 березня 2013 року та усних пояснень у судовому засіданні суть яких зводиться до наступного. Відповідач вказує, що у відповідності до частини четвертої статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», кожна особа має право на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту законних прав та інтересів. Крім того, пунктом 9.2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2004 року №1177 «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організацій їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України» забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу. Відтак, представник УМВС України у Волинській області вважає, що запит ОСОБА_1 щодо розміру грошового забезпечення співробітників, які працюють на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку стосується відомостей (інформації) про інших осіб, а відтак відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні даного запиту. На підставі вищевикладеного просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами у судовому засіданні, що 05 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області з запитом на отримання публічної інформації про грошове забезпечення відповідної категорії працівників ОВС, в якому просив надати довідку про розмір грошового забезпечення з врахуванням надбавок та премій фактично встановлених по управлінню за відповідною посадою старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розщуку УМВС України у Волинській області станом на 01 липня 2012 року, 01 вересня 2012 року та з 01 січня 2013 року (з липня 2012 року по січень 2013 року), який надійшов на адресу управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області та зареєстрований 01 лютого 2013 року (а.с.31).
Листом від 07 лютого 2013 року за вих.№7/108 управління відмовило ОСОБА_1 у наданні вищезазначеної інформації посилаючись на пункт 9.2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2004 року №1177 «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організацій їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України», відповідно до якого забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу. Крім того, суб'єкт владних повноважень в обґрунтування відмови посилається на частину четверту статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою доступ до інформації про особу дозволяється лише за рішенням суду (а.с.32).
Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Відповідно до частини другої статті 32 вказаного Закону громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до частини п'ятої якої не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 6 вказаного Закону, обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Згідно частини першої статті 24 Закону України «Про міліцію», фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Матеріалами справи підтверджено та встановлено в судовому засіданні, що позивач, ОСОБА_1, проходив службу у підрозділах УМВС України у Волинській області, наразі є пенсіонером та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (а.с.8).
Як визначено статтею 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, крім випадків, визначених законом.
Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави суду дійти висновку, що оскільки виплата заробітної плати службовим і посадовим особам Міністерства внутрішніх справ України та його територіальних органів, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому інформація про грошове забезпечення співробітників УМВС України у Волинській області в розумінні частини п'ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежена у доступі, а тому не є конфіденційною чи інформацією з обмеженим доступом.
При цьому суд не приймає посилання представника відповідача на пункт 9.2 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2004 року №1177 «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організацій їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України» та частину четверту статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки в розглядуваному судом випадку, ОСОБА_3 звернувся до відповідача з запитом про надання не особистої (конфіденційної) інформації про осіб, які перебувають на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку, а про їх грошове забезпечення, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Вищезазначена інформація не може бути обмежена у доступі, а відтак не є конфіденційною, тобто особистою інформацією про певну особу.
Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до вимог частини п'ятої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Перевіривши наявний в матеріалах справи запит ОСОБА_1 від 05 лютого 2013 року, суд дійшов висновку, що він у повній мірі за формою та змістом відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
За правилами частини четвертої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Дослідивши зміст відмови УМВС України у Волинській області, яка викладена в листі від 07 лютого 2013 року вих.№7/108, суд встановив, що вона не в повній мірі відповідає вимогам статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки в ній не вказаний порядок її оскарження.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено судом, відповідач, суб'єкт владних повноважень, не довів належними обгрунтованими та допустимими доказами правомірності відмови в наданні ОСОБА_1 публічної інформації за його запитом від 05 лютого 2013 року.
При цьому суд вказує, що Конституція України, Закон України «Про інформацію», Закон України «Про доступ до публічної інформації» мають вищу юридичну силу ніж підзаконні акти - наказ МВС України від 10 жовтня 2004 року №1177 «Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України» згідно до якого забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, а тому керуючись пунктом 9.2 Наказу при наданні відповіді відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду, аналізуючи дану норму статті Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області відмовляючи ОСОБА_1 у наданні публічної інформації про грошове забезпечення осіб, які перебувається на даний час на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку УМВС України у Волинській області вищезазначених вимог не дотрималося.
Оскільки Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області листом від 07 лютого 2013 року вих.№7/108 неправомірно відмовило ОСОБА_1 у наданні публічної інформації про грошове забезпечення осіб, які перебувається на даний час на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку УМВС України у Волинській області, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірність яких доведена позивачем у судовому засіданні з посиланням на чинні норми законодавства та Конституцію України, а тому за таких обставин останні підлягають до задоволення у повному обсязі.
Приймаючи рішення у даній справі суд виходить з повноважень визначених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Відтак, позов підлягає до задоволення шляхом визнання протиправними дій Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 надати інформацію про грошове забезпечення осіб, які перебувається на даний час на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку УМВС України у Волинській області та зобов'язання надати ОСОБА_1 інформацію (довідку) про грошове забезпечення, основних та додаткових видів грошового забезпечення в тому числі премій щомісячно за період січень - грудень 2012 року на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.
Згідно частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки судове рішення у даній справі ухвалене не на користь суб'єкта владних повноважень, Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання постанови законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.
При чому, суд роз'яснює відповідачу, що відповідно до частини другої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту або накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд
Адміністративний позов Волинської обласної організації Всеукраїнського громадського об'єднання захисту конституційних прав і свобод громадян України «Правозахист» в інтересах ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 надати інформацію про грошове забезпечення осіб, які перебувається на даний час на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області надати ОСОБА_1 інформацію (довідку) про грошове забезпечення, основних та додаткових видів грошового забезпечення в тому числі премій щомісячно за період січень - грудень 2012 року на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області.
Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області у місячний строк з дня набрання постанови законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст постанови виготовлений 26 березня 2013 року.