Постанова від 14.03.2013 по справі 2а-2193/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції - Аблов Є.В.

Суддя-доповідач - Оксененко О.М.

2а-2193/12/2670

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус» про винесення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва, Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення, рішень про результати розгляду скарги,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телехаус» (далі - ТОВ «Телехаус») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2011р. №0030641510, скасування рішення Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 16.01.2012 р. № 408/10/25-114 та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 10.02.2012 року № 2483/6/10-2415.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2012 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус» задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 07.11.2011 року № 0030641510. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 16.01.2012 р. № 408/10/25-114 та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 10.02.2012 року № 2483/6/10-2415 - закрито.

17 грудня 2012 року на адресу суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Телехаус» подано заяву про постановлення додаткової постанови про розподіл судових витрат, в якій позивач просить винести додаткову постанову, якою стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Телехаус» судові витрати у розмірі 3 219, 00 грн. сплаченого судового збору. В даній заяві позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат, хоча зазначено про задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши заяву, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, під час звернення до суду першої та апеляційної інстанції позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 219, 00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року питання про розподіл судових витрат не вирішено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що заява позивача про розподіл судових витрат підлягає задоволенню шляхом постановлення додаткової постанови про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус» судових витрат, а саме 3 219, 00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовною заявою матеріального характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус» про винесення додаткового судового рішення - задовольнити.

Винести додаткове судове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телехаус» (ідентифікаційний код юридичної особи: 03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 26) судові витрати в розмірі 3 219, 00 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Попередній документ
30144633
Наступний документ
30144639
Інформація про рішення:
№ рішення: 30144634
№ справи: 2а-2193/12/2670
Дата рішення: 14.03.2013
Дата публікації: 25.03.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: