"06" жовтня 2011 р. справа № 2а-1317/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Алтухової А.С.
за участю представників:
позивача: - не з'явився,
відповідача: - не з'явився,
прокурора: -Дичко С.М. (посвідчення №168),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах ОСОБА_2
на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2011 року
у справі № 2а-1317/11
за позовом військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах ОСОБА_2
до військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України
про стягнення суми богу по грошовій компенсації за речове майно, -
27 грудня 2010 року військовий прокурор Кіровоградського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 звернувся в Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області з позовом до військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення суми богу по грошовій компенсації за речове майно в сумі 1528,19 грн. (а.с. 1-2).
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 10).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, військовий прокурор Кіровоградського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувану постанову, постановите нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Прокурор Дичко С.М., в судовому засіданні, підтримує доводи і вимоги апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначена предметна підсудність адміністративних справ окружним адміністративним судам -адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
За змістом статей 1, 7 Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" -внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України входять до системи Міністерства внутрішніх справ України та складаються зокрема із військових частин.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1383 від 04 жовтня 2006 року -Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Тобто, відповідач по справі -військова частина 2269 ВВ МВС України (м. Олександрія Кіровоградської області) є органом виконавчої влади.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана справа підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду.
Таким, чином, судом першої інстанції порушено правила предметної підсудності, тобто справа розглянута і вирішена неповноважним судом, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 до червня 2008 року проходила військову службу у військовій частині 2269 ВВ МВС України м. Олександрія Кіровоградської області та знаходилася на всіх видах забезпечення, які передбачені для військовослужбовців (а.с. 4,5,6) та на неї поширювалася дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ.
Відповідно до частини 2 статті 91 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
Відповідно до частин 2, 4 статті 9 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення.
Дію частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ призупинено Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна з 11 березня 2000 року.
Положення Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" Конституційним Судом України такими, що суперечать Конституції України (є неконституційними) не визнавались.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 про стягнення суми богу по грошовій компенсації за речове майно є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 198, статтями 202, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу військового прокурора Кіровоградського гарнізону -задовольнити частково.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2011 року -скасувати.
У задоволенні позову військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах ОСОБА_2 -відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Постанова в повному обсязі складена 07 жовтня 2011 року.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим