"13" січня 2011 р. справа № 2а-623/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Уханенка С.А.
при секретарі судового засідання: Близнюк Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-623/10 за позовом ОСОБА_1 до УДАІ інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області та інспектора ДПС ВДАІ для обслуговування міста Дніпропетровська прапорщика міліції Малолітнього Сергія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Постановою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2010 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення шляхом фіксації його за допомогою доказів в сенсі статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), а саме складанням протоколу на місці вчинення правопорушення, а заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в який ставиться питання про скасування постанови Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2010 року та про прийняття нової постанови про задоволення його позову.
На думку позивача, постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки прийнята при неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух»від 30.06.1993 № 3353-XII (із змінами і доповненнями) учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника підрозділів Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України у разі порушення з його боку чинного законодавства.
За приписами статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до статті 287 КУпАП постанову районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, інспектором ДПС ВДАІ для обслуговування міста Дніпропетровська відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії АЕ № 333051 від 28.03.2010 року по факту скоєння ним адміністративного правопорушення відповідно до частини другої статті 122 КУпАП.
В протоколі зафіксовано, що 28.03.2010 р. о 11:05 год. у місті Дніпропетровську по проспекту імені Газети Правди позивач, керуючи автомобілем Daewoo Lanos, держномер НОМЕР_1, проїхав регульований пішохідний перехід на забороняючий червоний сигнал світлофору, чим порушив пункт 8.3.7 «е»Правил дорожнього руху (а.с.6).
Позивач винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, проти наявності підстав для складання адміністративного протоколу заперечував, про що зазначив у протоколі.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором ДПС ВДАІ для обслуговування міста Дніпропетровська прапорщиком міліції Малолітнім С.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 622588 від 23.03.2010 р., згідно з якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430,00 грн. (а.с.5).
Відповідно до пункту 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Підтвердженням вчинення адміністративного правопорушення є докази. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.
Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку. Докази повинні бути оформлені з дотриманням визначеного законом порядку.
Разом з тим, відповідно до статті 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Як вбачається з матеріалів справи, в підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення -проїзд регульованого пішохідного переходу на забороняючий червоний сигнал світлофору, інспектором ДПС ВДАІ для обслуговування міста Дніпропетровська прапорщиком міліції Малолітнім С.М. були зібрані наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення водія-позивача, який стверджував, що при в'їзді на перехрестя на світлофорі був зелене мигаюче світло, а вже проїзді перехрестя загорівся жовтий сигнал.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Матеріалами судової справи підтверджується, що докази в підтвердження скоєння позивачем адміністративного правопорушення оформлені з порушенням визначеного законом порядку.
Згідно зі статтею 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення відносять до доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП. Відповідно до статті 272 КУпАП свідком у справі про адміністративне правопорушення є кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
За приписами частини першої статті 256 КУпАП зазначення у протоколі прізвищ, адрес свідків, при їх існуванні, є обов'язковим.
Тобто, визначення законодавцем юридичного значення протоколу, встановлення порядку його складання та вимог щодо його формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання суб'єктом владних повноважень зазначеного порядку складання протоколу є обов'язковою умовою для набуття протоколом доказової сили.
Матеріалами справи підтверджується, що інспектором ДПС, незважаючи на те, що позивач заперечував проти своєї вини, не залучалися свідки скоєння адміністративного правопорушення. У тому числі, інспектором ДПС не залучалася свідком дружина позивача, яка була присутня в автомобілі Daewoo Lanos, держномер НОМЕР_1 протягом руху на дорожній ділянці по пр.імені Газети Правди . у місті Дніпропетровську та під час вияснення обставин з працівником ДПС 28.03.2010 р. о 11:05 год, що є порушенням принципу всебічності, повноти і об'єктивності встановлення всіх обставин у справі.
Також інспектором ДПС, якій оформлював адміністративний протокол відносно позивача, факт вчинення позивачем адміністративного порушення не був зафіксований фото- або відео- засобами, хоча їх наявність має суттєве значення для встановлення фактичних обставин справи.
Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення іншими оформленими з дотриманням визначеного законом порядку доказами об'єктивно не підтверджується.
Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
Доказування правомірності свого рішення за приписами статті 71 КАС України покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вищенаведене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивача. Такий висновок суду першої інстанції є необґрунтованим та зроблений при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування постанови Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2010 року та ухвалення нової
За правилами статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.3, п.4 ч.1 ст.202, ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково, постанову Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 травня 2010 року -скасувати та прийняти нову постанову
Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області та інспектора ДПС ВДАІ для обслуговування міста Дніпропетровська прапорщика міліції Малолітнього Сергія Миколайовича -задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії АН № 622588 від 23.03.2010 р., згідно з якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430,00 грн. (а.с.5). по справі про адміністративне правопорушення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430,00грн. згідно з частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строк та порядку, передбаченому ст.212 КАС України
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.А. Уханенко