"24" березня 2011 р.справа № 2а-1945/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Хімушкіній О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Олександрії та Олександрійського району при УМВС України в Кіровоградській області ст. сержанта міліції Кисіль Андрія Павловича про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, де просив визнати незаконною та скасувати постанову від 23.09.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 255 грн. за порушення Правил дорожнього руху. Просив закрити провадження по матеріалам адміністративної справи за відсутності складу адмінпроступку.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року у задоволенні позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просив скасувати постанову суду, бо вважає що суд невірно застосував норми КУпАП, а його вина у вчиненні порушення Правил дорожнього руху не доведена.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 23 вересня 2009 року о 15:18 год. у м. Олександрія позивач керуючи автомобілем марки «Мітсубісі»д/н НОМЕР_1 та рухаючись по пл. Леніна на нерегульованому пішохідному переході не надав перевагу у русі пішоходам, які рухались по пішохідному переходу, чим порушив вимогу п. 18.1 ПДР.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 122 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач не надав суду доказів того, що він не порушив вимогу п. 18.1 ПДР України, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
У протоколі позивач надав пояснення по суті правопорушення, а саме він зазначив, що пішоходи рухались з лівого боку перехрестя і знаходились в момент проїзду перехрестя не менш як за 9 метрів зліва. Тобто факт знаходження пішоходів на пішохідному переході водій не заперечував, а оцінка відстані, на якій перебували пішоходи від його автомобіля не змінює суті правопорушення та не звільняє позивача від виконання вимог Правил дорожнього руху.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем правомірно та з дотриманням норм законодавства зафіксовано вищезазначене порушення ПДР, а позивачем не було надано доказів його невинуватості.
Отже, не маючи конкретних заперечень з боку позивача щодо відсутності у його діях складу правопорушення, інспектором ДПС Кисіль А.П. правомірно та з урахуванням характеру правопорушення було складено протокол та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у розмірі 255 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду ухвалена з дотриманням норм матеріального права, а доводи викладені в апеляційній скарзі позивачем, не спростовують висновку суду першої інстанції.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 листопада 2009 року -без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 15 червня 2011 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов