"01" вересня 2011 р. справа № 0417/2а-735/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Нагорної Л.М. Уханенка С.А.
розглянувши в письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська визнання протиправними дії та стягнення недоплаченої пенсії по інвалідності, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи,-
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача з відмови у перерахунку та виплаті позивачу державної пенсії по інвалідності у відповідності до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи"та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу на підставі ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та 100 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2010 року по 17.01.2011 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволені позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи , є інвалідом І групи. Перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього ж Закону.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 даного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 цього Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих від Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 1-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В 2010 році виплата пенсії позивачу здійснювалась згідно положень ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 28.12.2007 року (Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України").
Проте, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) зміни до ст. 50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 1 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно з 22 травня 2008 року пенсія у складі державної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 100 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення" іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Однак, колегія судів не погоджується з висновками суду першої відносно зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу на підставі ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю саме по 17.01.2011 року.
Суд першої інстанції помилково обмежив обов'язок відповідача здійснювати перерахунок та виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог п.4 ст.54, ст.50, п.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», певним строком, друга група інвалідності позивачу встановлена довічно, пенсія також нарахована довічно, а згідно положень частини 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", відповідач зобов'язаний здійснювати перерахунок пенсії кожен раз з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, що не протирічить положенням ч.2 ст.19 Конституції України.
Враховуючи те, що після 22 травня 2008 року і в подальшому, після відновлення положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у попередній редакції та з урахуванням того, що до цього часу ніяких змін до вказаного Закону не вносилось, дії відповідача щодо відмови у нарахуванні позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю -у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком тривають і в подальшому, колегія суддів приходить до висновку, що слід поновити права позивача шляхом зобов'язання відповідача проводити нарахування додаткової пенсії у вищевказаних розмірах з 22 травня 2008 року без обмеження будь-яким строком до змін в законодавстві або зміни соціального статусу позивача, забезпечивши їх виплату.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2011 року підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2011 року в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу на підставі ст.50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю по 17.01.2011 року змінити, виключивши кінцеву дату здійснення перерахунку пенсії .
В іншій частині постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2011 року -залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: С.А. Уханенко