73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"20" березня 2013 р. 09 год.30 хв.Справа № 2а-4714/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Гричановська А.В.,
за участю:
представника позивача - Гладун О.А.,
представника відповідача - Імшеницького А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Індустріальна скляна компанія"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Індустріальна скляна компанія" (далі - позивач, ПАТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.08.2012р. № 0005872200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 40824,0 грн. та за штрафними санкціями на 1,0 грн. та № 0005882200, яким позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 51030,0 грн. та за штрафними санкціями на 1,0 грн.
Позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення - рішення посилаючись на те, що підставою для визначення зобов'язань став висновок акту документальної невиїзної позапланової перевірки позивача від 23.07.2012р. № 1453/22-4/35568570. Висновки акту перевірки про відсутність реальності надання позивачу ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» задокументованих послуг, на думку позивача, не відповідають дійсності. Послуги по демонтажу обладнання машинних цехів ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виконані повністю, первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином, відповідно відсутні підстави для зменшення валових витрат, податкового кредиту та донарахування зобов'язань. Посилаючись на постанову Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1270/6157/2012, позивач стверджує, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» реально діюче підприємство, постановою суду визнані неправомірними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та складання акту, що використаний відповідачем під час перевірки ПАТ "Індустріальна скляна компанія". Також позивач наголошує на відсутності у податкового органу повноважень на визнання угод позивача нікчемними, що може бути встановлено лише судовим рішенням.
Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» - постачальник послуг позивачу у березні 2011 року не мав у своєму розпорядженні необхідних ресурсів для здійснення такої господарської операцій та не знаходиться за юридичною адресою. На думку відповідача, відсутність реального надання послуг ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» унеможливлює формування валових витрат та податкового кредиту саме від цього постачальника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.
Спірні податкові повідомлення - рішення складені на підставі висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 23.07.2012р. № 1453/22-4/35568570 (далі - акт № 1453).
Під час перевірки відповідач перевіряв дотримання вимог податкового законодавства позивачем по господарським відносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».
Як встановлено відповідачем одним із контрагентів позивача у березні 2011 року було ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». По відносинам з цим постачальником позивач сформував у березні 2011 р. податковий кредит у сумі 40824,0 грн. та валові витрати у сумі 204120,0 грн.
Представник позивача повідомив, що ПАТ "Індустріальна скляна компанія" (замовник) 02.02.2011р. уклало із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) договір підряду, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов'язувався власними силами і засобами виконати роботи по демонтажу обладнання в машинних цехах замовника.
У підтвердження правомірності віднесення до валових витрат та податкового кредиту сум по угоді із ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», позивач надав до суду копію договору про надання послуг, акт приймання-передачі виконаних робіт, податкову накладну, акт оприбуткування залишків товарно-матеріальних цінностей.
Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що надання послуг було проведено ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на підставі саме цих документів, інші у позивача відсутні.
Перевіркою встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не декларує у публічній звітності наявність основних фондів та найманих працівників. Щодо директора підприємства ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Однією із головних вимог щодо отримання права платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту за результатами здійснення господарської операції є можливість використання у оподатковуваній господарській діяльності саме тих товарів/послуг, суми оплати яких приймали участь у формуванні валових витрат та податкового кредиту цього платника податку.
На думку суду, наявність податкових накладних, актів виконаних робіт є обов'язковим, але не достатнім свідченням фактичного отримання та використання в оподатковуваних операціях цих послуг.
Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності виконання ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» обумовлених договором робіт із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення робіт, наявності трудових ресурсів, тощо.
Для встановлення обґрунтованості декларування платником податку валових витрат та податкового кредиту суду необхідно встановити також реальність здійснення господарських операцій із надання послуг, суми за якими віднесені до валових витрат та податкового кредиту, саме від задекларованого постачальника.
Суд вважає, що підтвердженням правомірності декларування платником податків валових витрат та ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальнику за результатами придбання послуг, є наявність доказів про фактичне отримання таких послуг саме від того постачальника, який склав документи.
Відповідач стверджує, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» - постачальник позивача у публічній звітності не відобразив наявності трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності з надання ремонтно-будівельних послуг, підприємство не знаходиться за юридичною адресою.
Суд не бере до уваги твердження позивача, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» реально діюче підприємство, так як постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1270/6157/2012 визнані неправомірними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та складання акту, що використаний відповідачем під час перевірки ПАТ "Індустріальна скляна компанія". Судом встановлено, що зазначена постанова скасована Донецьким апеляційним адміністративним судом 08.11.2012р.
Не заперечуючи відсутності у податкового органу права на визнання недійсними господарських угод, суд вважає, що зазначена обставина не скасовує обов'язку платника податків відображати у податковому обліку лише ті господарські операції, які були реально виконані, та відносити до валових витрат та податкового кредиту суми на підставі первинних документів, виписаних саме тими суб'єктами господарювання, які фактично поставили товар чи надали послуги платнику податків. Недотримання зазначеного обов'язку призводить до завищення валових витрат та податкового кредиту.
Суд погоджується із податковим органом щодо недоведеності причетності ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до оподатковуваної діяльності позивача із проведення демонтажу обладнання у перевіреному періоді, виходячи із наступного.
За приписами Податкового кодексу України до валових витрат та податкового кредиту платника податків можуть бути віднесені витрати платника податку у зв'язку з веденням господарської діяльності та сплаченого (нарахованого) при цьому ПДВ, які підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними.
Судом встановлено, що відповідно до актів виконаних робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» надав позивачу послуги демонтажу обладнання машинних цехів.
За своєю такі роботи потребують залучення основних фондів спеціального призначення та кваліфікованих виконавців.
Як встановлено відповідачем та не спростовано під час розгляду справи ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не мало у своєму розпорядженні трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для фактичного надання послуг у березні 2011 року а лише документувало надання цих послуг.
За ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
На думку суду, з метою досягнення результатів власної господарської діяльності керівництво позивача при укладені договору з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» зобов'язане було вивчити можливість фактичного виконання договірних відносин та наявність ресурсів, необхідних для здійснення цих робіт.
Суд погоджується із позицією відповідача, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у зв'язку із відсутністю основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів не міг фактично здійснювати господарські операції з надання позивачу передбачених договорами послуг, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, значних обсягів виконаних робіт.
Не заперечуючи наявність у позивача таких документів, як акт виконаних робіт платіжні документи та податкові накладні, на думку суду, наявність цих документів дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування валових витрат та податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, в даному випадку, державною податковою інспекцією у м. Херсоні вірно встановлено відсутність підтвердження фактичного отримання послуг, а сама по собі наявність первинних бухгалтерських документів не є достатньою підставою вважати, що господарська операція реально відбулася та тягне настання реальних правових наслідків у вигляді права на формування валових витрат та податкового кредиту.
За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість і відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Індустріальна скляна компанія" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 березня 2013 р.
Суддя Морська Г.М.
кат. 8.2.6