73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"27" лютого 2013 р. 10 год.14 хв.Справа №2а- 4705/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Леутській Н.І., за участю представника позивача Ткаченко О.С., представника відповідача Квакуши А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Махаон - 9" до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Приватне підприємство "Махаон-9" (позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби від 02.11.12 № 0006442301, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 525000 грн. і застосовано штрафну санкцію у розмірі 41667 грн., № 0006462301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1050000 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 52500 грн. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що контролюючий орган неповно з'ясував обставини, що мають значення під час проведення перевірки господарських взаємовідносин із платником податків ПП "А-Ліра" за період з 01.11.11 по 31.01.12 по поставці дизельного палива. На перевірку ПП "Махаон-9" були надані всі підтверджуючи документи, які, як зазначає позивач, не приймались до уваги перевіряючими, оскільки у зв'язку з неможливістю провести перевірку контрагента позивача ПП "А-Ліра" за відсутності підприємства за місцезнаходженням, податкова інспекція прийшла до висновку про невідповідність всієї первинної документації вимогам ПК України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", правочини по поставці товару були визнані нікчемними, хоча відповідного рішення суду не має. ПП "Махаон-9" зазначає, що поставка товару здійснювалась контрагентом ПП "А-Ліра", оплата за послуги проводилась у безготівковому вигляді, розвантаження товару відбувалось у майновому комплексі, який належить позивачу згідно договору оренди, товарно-транспортні накладні в наявності, отриманий товар використаний позивачем у власній господарській діяльності, ПП "А-Ліра" відзвітувало в податковій звітності по результатам за договорами поставки, сплачено відповідні зобов'язання до бюджету, ПП "А-Ліра" було платником ПДВ, мало відповідне свідоцтво, тому мало право на складання податкових накладних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Державна податкова інспекція у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби (відповідач, ДПІ) проти позову заперечує, посилаючись на правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень - рішень від 02.11.12 № 0006442301, № 0006462301, які були винесені за наслідками проведеної перевірки 19.10.12 ПП "Махаон-9" по господарським операціям з ПП "А-Ліра" за період з 01.11.2011 по 31.01.2012. ГВПМ ДПІ у м. Херсоні було встановлено, що за юридичною адресою ПП проживає гр. ОСОБА_3, яка є засновником ПП "А-Ліра" та повідомила, що директор підприємства ОСОБА_4 приходить за даною адресою за поштою, ніякого відношення ОСОБА_3 до ПП "А-Ліра" не має. Було встановлено відсутність у ПП "А-Ліра" основних фондів, матеріальних ресурсів, працюючих осіб, транспортних засобів, 29.05.12 було виключено з реєстру платників ПДВ, 02.08.12 до ЄДР внесено запис про відсутність ПП "А-Ліра" за юридичною адресою. ДПІ вважає товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363. Також ДПІ зазначає про те, що ПП "А-Ліра" не має ліцензії на перевезення небезпечних вантажів у відповідності до ст. 9 Закону України "Про автомобільний транспорт", з чого слідує незаконність поставки дизельного палива ПП "Махаон-9".
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
Приватне підприємство "Махаон-9" є юридичною особою, здійснює діяльність у сфері вирощування зернових культур та технічних культур, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, діяльність автомобільного вантажного транспорту та інше, перебуває на обліку в ДПІ у м. Новій Каховці як платник податку на додану вартість та по податку на прибуток приватних підприємств.
Підставою звернення ПП "Махаон-9" до суду з позовною заявою стало прийняття Державною податковою інспекцією у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби податкових повідомлень - рішень від 02.11.12:
- № 0006442301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 525000грн. і застосування штрафної санкції у розмірі 41667 грн.,
- № 0006462301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1050000 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 52500 грн.
Спірні податкові повідомлення - рішення прийняті за висновками проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Махаон-9" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП "А-Ліра" за період з 01.11.11 по 31.01.12 (акт від 19.10.2012 № 894/220-3467549).
В акті перевірки зазначено про порушення ПП "Махаон-9":
- ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинам, здійснених ПП "Махаон-9" з постачальником ПП "А-Ліра" за листопад 2011р. - січень 2012 р.;
- п. 185.1 ст. 185, ст. 188, п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ на суму 105000 грн., у т.ч. у листопаді 2011 р. на суму 25000 грн., у грудні 2011 р. на суму 46667 грн., у січні 2012 р. на суму 33333 грн.;
- ст. 138.2 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємств на суму 525000,00грн., у т.ч. за 2-4 квартали 2011 року у сумі 358333грн., за 1-й квартал 2012 року у сумі 166667грн.
Дані висновки перевірки ґрунтуються на матеріалах ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 21.05.12 № 1873/7 щодо відсутності контрагента позивача ПП "А-Ліра" за юридичною адресою, акті від 13.07.12 № 90/15/34323178, яким зафіксовані висновки перевірки юридичної адреси ПП "А-Ліра". До перевірки були надані пояснення засновника ПП "А-Ліра" ОСОБА_3, податкові та видаткові накладні.
Так в акті перевірки зазначено, що за перевіряємий період ПП "Махаон-9" за наслідками поставки дизельного палива контрагентом позивача ПП "А-Ліра", підприємством задекларовано валові витрати у сумі 1436740грн., з яких встановлено заниження на 525000 грн., у т.ч. за 2-4 квартал 2011 року у сумі 358333грн., за 1 квартал 2012 року у суму 166667грн. Податкова інспекція прийшла до висновку про відсутність фактичних поставок товару на адресу ПП "Махаон-9", оскільки за наявним висновком ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 23.05.12 № 2032/7/07-605 неможливо було підтвердити фактичне придбання та подальшу реалізацію отриманих послуг. Під час проведеного обстеження юридичної адреси ПП "А-Ліра" було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться п'ятиповерховий будинок, на п'ятому поверсі знаходиться квартира 12 на фасаді якої відсутня будь-яка вивіска та будь-які ознаки здійснення фінансово-господарської діяльності за даною адресою. В даній квартирі проживає гр. ОСОБА_3, яка є засновником ПП "А-Ліра" та повідомила, що директором підприємства є ОСОБА_4, який приходить за даною адресою тричі на тиждень, всі можливі документи щодо діяльності ПП "А-Ліра" за даною адресою не знаходяться, ніякого відношення ОСОБА_3 до ПП "А-Ліра" не має. Від ГВПМ ДПІ у м. Херсоні наявна довідка від 21.05.2012 № 1873/7/34323178 про відсутність ПП "А-Ліра" за юридичною адресою. Під час проведення перевірки ПП "А-Ліра" Скадовською ДПІ було встановлено відсутність у підприємства основних фондів, матеріальних ресурсів, працюючих осіб, транспортних засобів, 29.05.12 було виключено з реєстру платників ПДВ, 02.08.12 до ЄДР внесено запис про відсутність ПП "А-Ліра" за юридичною адресою. Дані обставини слугували визнанню податковою інспекцією правочинів, укладених між ПП "Махаон-9" та ПП "А-Ліра" нікчемними.
Вказані вище обставини відобразились також на задекларованому ПП "Махаон-9" податку на додану вартість за перевіряємий період. Так, перевіркою зафіксовано заниження податку на додану вартість у сумі 105000 грн., у т.ч. у листопаді 2011 р. на суму 25000 грн., у грудні 2011 р. на суму 46667 грн., у січні 2012 р. на суму 33333 грн.
Виходячи з наявних у справі доказів суд вважає позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПКУ, який набрав чинності з 01.01.11, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п. 139.1.9 ст. 139 ПКУ).
Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).
За п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПКУ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до абз. 8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для правильного вирішення спору встановленню підлягав факт реальності поставки позивачу товару та надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, походження товару, його транспортування, можливості реального надання послуг тощо. При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Суд вважає, що надані позивачем докази не спростовують доводи податкової інспекції щодо відсутності реальності поставок дизельного палива ПП "А-Ліра", хоч ці господарські операції супроводжувались оформленням певних документів. В даному спорі суд приймає до уваги наявність таких обставин, як-то, відсутність ПП "А-Ліра" за юридичною адресою (витяг з ЄДР від 30.11.12 № 15254173), відсутність майна, інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій продажу товарів, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, офісного приміщення, транспортних засобів. Керівник підприємства ОСОБА_4 не надавав пояснень щодо господарської діяльності свого підприємства "А-Ліра", гром-ка Мірзаї, яка проживає за юридичною адресою ПП "А-Ліра" пояснила, що ОСОБА_4 з'являється за даною адресою тільки за отримання пошти, вона ніякої причетності до діяльності ПП "А-Ліра" не має. Податкова інспекція не може дослідити бухгалтерські та податкові документи ПП "А-Ліра" через те, що фактичне місцезнаходження підприємства невідомо, його власника та керівника не можливо належним чином допитати та перевірити наявну у підприємства документацію.
Суд надано договір постави дизельного палива від 01.11.2011 № 9, умови поставки якого передбачали саме поставку ПП "А-Ліра", товарно-транспортні накладні від 28.12.2011, від 30.01.2012 виписана ПП "А-Ліра" з порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, не містять в собі підпису відправника та вважаються сумнівними, оскільки у ПП "А-Ліра" не встановлено перевіркою наявність транспортних засобів для перевезення відповідного товару. Хоча товарно-транспортні накладні не є документами бухгалтерської звітності для позивача, але вони не можуть підтвердити факт поставки дизельного палива. Також ПП "А-Ліра" не надано до товарно-транспортних накладних ліцензії на перевезення небезпечних вантажів, що передбачено ст. 9 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд вважає необхідним зазначити, що ухилення ОСОБА_4 від надання пояснень податковій інспекції (лист ДПІ у м. Херсоні № 1303/7/07/605) є нічим іншим як відмовою від підтвердження своєї діяльності як директора ПП "А-Ліра". Така правова позиція не дозволяє іншим суб'єктам господарювання, зокрема, ПП "Махаон-9", підтвердити факт отримання дизельного палива від ПП "А-Ліра". ПП "А-Ліра" не оскаржило до суду висновки перевірки, які викладені в акті від 13.07.12 № 90/15/34323178. Позивач, в свою чергу, під час розгляду справи не підтвердив підписання видаткових та податкових накладних саме ОСОБА_4 та не спростував відсутність ПП "А-Ліра" за юридичною адресою, не надав відомостей про його нове місцезнаходження та не довів правосуб'єктність ПП "А-Ліра" на час укладеної угоди. Суд не заперечує використання ПП "Махаон-9" у власній господарській діяльності отриманого дизельного палива, але оподаткування за операцією поставки даного товару належить обґрунтувати первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.
Таким чином, суд вважає неправомірним віднесення позивачем ПП "Махаон-9" до податкового кредиту та до валових витрат показників по операціям з ПП "А-Ліра".
Посилання відповідача на нікчемність правочину, укладеного позивачем та ПП "А-Ліра" суд вважає таким, що не підтверджено при розгляді справи належними доказами. За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України , правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті, є нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не віднесено законом до нікчемних, також відсутнє судове рішення про визнання їх недійсним. Відповідач не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей договір очевидно суперечить інтересам держави та суспільства не підкріплений належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими. За таких обставин суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки відносно нікчемності укладеного договору, оскільки в силу ст. 204 ЦКУ правочин є провомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів ПКУ, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі. Господарські операції ПП "Махаон-9" з підприємством ПП "А-Ліра" це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту. За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток. В задоволенні позовних вимог відмовляється.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Відмовити приватному підприємству "Махаон-9" в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби від 02.11.12 № 0006442301, № 0006462301.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 березня 2013 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.2.6