14 березня 2013 р. Справа № 818/504/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
21 січня 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом, який підтримала та доповнила в ході розгляду справи, мотивуючи вимоги тим, що 24.12.2012 звернулася до Головного управління юстиції у Сумській області з проханням надати, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», документи щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у втраті бланків свідоцтв про зміну імені серії І-БП № 003583 - 003586 у кількості 4 шт., серії І-БП № 003587-003600 у кількості 14 шт., а також вказати слідчий орган Міністерства внутрішніх справ України, до якого у відповідності до Порядку ведення обліку і звітності про використання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також їх зберігання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.10.2012 № 1578/5 мали бути передані відповідні матеріали щодо осіб, відповідальних за зберігання вищевказаних бланків свідоцтв.
Листом Головного управління юстиції у Сумській області від 28.12.2012 їй було повідомлено про факт притягнення до відповідальності винної особи з посиланням на наказ Головного управління юстиції у Сумській області від 13.11.2012 № 2118-ОС, проте запитуваний документ не надано, чим фактично відмовлено у наданні запитуваної інформації. Також, цим листом було відмовлено у наданні інформації про слідчий орган Міністерства внутрішніх справ України, до якого передані відповідні матеріали щодо осіб, відповідальних за зберігання бланків свідоцтв, та повідомлено про віднесення даної інформації до службової. 03.01.2013 до Головного управління юстиції у Сумській області позивачкою вдруге було направлено запити на отримання вищевказаної публічної інформації, на які 11.01.2013 вона отримала відповіді Головного управління юстиції у Сумській області за № 8/12-25, № 9/12-25, з яких також вбачалася відмова у
наданні запитуваної інформації і необгрунтоване віднесення інформації про
притягнення посадових осіб до відповідальності до інформації з обмеженим
доступом.
Крім того, листом від 11.01.2012 № 7/12-25 було повідомлено про відсутність у Головному управлінні юстиції у Сумській області інформації про слідчий орган Міністерства внутрішніх справ України, до якого передані відповідні матеріали щодо осіб, відповідальних за зберігання вищевказаних бланків свідоцтв, що суперечить попередній відповіді від 28.12.2012 № 82/07-48/03.1 згідно якої дана інформація входить до переліку службової інформації, а значить - є в наявності.
14.01.2013 року позивачка втретє звернулася до відповідача із запитом на отримання публічної інформації щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у втраті бланків свідоцтв про зміну імені з детальним обгрунтуванням правомірності своїх вимог. 26.01.2013 року отримала лист Головного управління юстиції у Сумській області від 17.01.2013 № 03/12-10/23, яким також фактично відмовлено у наданні запитуваної інформації всупереч вимогам чинного законодавства України.
Крім того, отримавши відповідь Міністерства юстиції України від 27.12.2012 № 15319-0-33-12/14 на колективне звернення, яка ґрунтується на інформації Головного управління юстиції у Сумській області, нею до Міністерства юстиції України 03.01.2013року було направлено запит на отримання зазначеної у відповіді інформації Головного управління юстиції у Сумській області.
За повідомленням Міністерства юстиції України від 24.01.2013 № Ш-Г-112/5/14, запит на отримання публічної інформації було спрямовано до Головного управління юстиції у Сумській області, яке є розпорядником запитуваної інформації.
За результатами розгляду зазначеного запиту Головним управлінням юстиції у Сумській області надіслано відповідь від 31.01.2013 № 33/12-10/09 , з якою відмовлено в її наданні з підстав віднесення її до інформації з обмеженим доступом.
Дії відповідача щодо ненадання запитуваної інформації позивачка вважає протиправними, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , усі розпорядники інформації, незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Статтею 14 Закону передбачено обов'язки розпорядників інформації, до яких зокрема відноситься надання достовірної, точної та повної інформації.
Виходячи з принципів забезпечення доступу до публічної інформації, встановлених нормами ст. 4 Закону, щодо прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, доступ до інформації стосовно виконання посадовими особами своїх службових обов'язків чи порушення останніми норм чинного законодавства не може бути обмеженим.
До інформації з обмеженим доступом, зокрема - до службової інформації, запитувана інформація не належить в розумінні змісту статті 9 Закону.
За таких обставин позивачка просить визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Сумській області щодо відмови у наданні інформації на запити від 24.12.2012 року, 03.01.2013 року, 14.01.2013 року та на запит, надісланий до Міністерства юстиції України від 03.01.2013 року, зобов'язавши його надати інформацію на запити.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив в судовому засіданні, що ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Сумській області із запитом на отримання публічної інформації звернулася 24 грудня 2012 року, прохала надати документи щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у втраті бланків свідоцтв про зміну імені серії І-БП № 003583 - 003586 у кількості 4 шт., бланків свідоцтв про зміну імені серії І-БП № 003587 - 003600 у кількості 14 шт. Також прохала вказати слідчий орган Міністерства внутрішніх справ України, до якого передані відповідні матеріали щодо осіб, відповідальних за зберігання вищевказаних бланків свідоцтв. Крім того, з цього питання ОСОБА_1 подавала 03 січня 2013 року З запити та 1 запит 14 січня 2013 року.
На прохання ОСОБА_1 та на підставі вимог пункту першого частини 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з огляду на те, що розпорядник інформації зобов'язаний надавати та оприлюднювати відповідну інформацію, крім випадків, передбачених законом, головним управлінням юстиції у встановлений Законом строк 28.12.2012 за № 82/07-48/03.1 надана інформація про те, що осіб, винних у втраті зазначених у запиті бланків свідоцтв, наказом Головного управління юстиції у Сумській області від 13.11.2012 № 2118-ОС притягнуто до відповідальності.
Щодо надання інформації на прохання ОСОБА_1 про слідчий орган Міністерства внутрішніх справ України, до якого у відповідності до Порядку ведення обліку і звітності про використання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також їх зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.10.2012 № 1578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2012 за № 1845/22157, передані відповідні матеріали щодо осіб, відповідальних за зберігання вищевказаних бланків свідоцтв, то слід зазначити, що цей нормативно-правовий акт набрав чинності 19.11.2012 і у період, коли бланки були втрачені, проводилося службове розслідування, та притягнута особа, яка винна у втраті бланків до відповідальності, цей нормативно-правовий акт ще не діяв. Таким чином, запит про надання цієї інформації є некоректним, а її надання є неможливим оскільки вона відсутня (відповідь головного управління юстиції від 11.01.2013 № 7/12-25).
На твердження позивачки, що головне управління юстиції у відповіді на запит повідомило про притягнення до відповідальності винної особи з посиланням на наказ від 13.11.1012 № 2118-ОС, проте фактично відмовило у наданні запитуваної нею інформації, представник відповідача пояснив, що Головним управлінням юстиції у відповідях від 11.01.2013 № 8/12-25 та від 11.01.2013 № 9/12-25 зазначалося, що інформація (частина інформації), яка міститься у наказі від 13.11.1012 № 2118-ОС є службовою інформацією і її розголошення може вплинути на права особи, її репутацію та завдати істотної шкоди цим інтересам, що переважатиме суспільний інтерес. Під час підготовки відповідей на запити позивачки головне управління юстиції керувалося вимогами статті 6 Закону та статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в якій зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна піддаватися тільки таким обмеженням, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших і задоволення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Із зазначеного випливає, що право позивачки на отримання будь-якої інформації в органі виконавчої влади може обмежуватися законом з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших і задоволення справедливих вимог моралі.
Частина інформації, яка викладена у тексті наказу головного управління юстиції від 13.11.1012 № 2118-ОС, головним управлінням юстиції обмежується для розповсюдження з метою охорони здоров'я населення та для захисту репутації і прав інших людей, передбачається, що розголошення інформації може завдати істотної шкоди інтересам цих людей і що шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
В частині виконання запиту позивачки, направленого до Міністерства юстиції України, та переадресованого Головному управління юстиції, як розпоряднику інформації, представник відповідача пояснив, що дана інформація є службовою, тому в її наданні було відмовлено.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтями 6,17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб"єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Судом встановлено , що 24.12.2012 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління юстиції у Сумській області з проханням надати, у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», документи щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у втраті бланків свідоцтв про зміну імені серії І-БП № 003583 - 003586 у кількості 4 шт., серії І-БП № 003587-003600 у кількості 14 шт., а також вказати слідчий орган Міністерства внутрішніх справ України, до якого у відповідності до Порядку ведення обліку і звітності про використання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також їх зберігання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.10.2012 № 1578/5 мали бути передані відповідні матеріали щодо осіб, відповідальних за зберігання вищевказаних бланків свідоцтв.( а.с.8).
Листом Головного управління юстиції у Сумській області від 28.12.2012 їй було повідомлено про факт притягнення до відповідальності винної особи з посиланням на наказ Головного управління юстиції у Сумській області від 13.11.2012 № 2118-ОС та відмовлено у наданні інформації про слідчий орган Міністерства внутрішніх справ України, до якого передані відповідні матеріали щодо осіб, відповідальних за зберігання бланків свідоцтв, та повідомлено про віднесення даної інформації до службової ( а.с.9).
03.01.2013 до Головного управління юстиції у Сумській області позивачкою вдруге було направлено запити на отримання вищевказаної публічної інформації, ( а.с.10, 12) на які 11.01.2013 вона отримала відповіді Головного управління юстиції у Сумській області за № 8/12-25, № 9/12-25, ( а.с.11,13), з яких також вбачалася відмова у наданні запитуваної інформації з підстав віднесення її до інформації з обмеженим доступом.
14.01.2013 року позивачка втретє звернулася до відповідача із запитом на отримання публічної інформації щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у втраті бланків свідоцтв про зміну імені , обставин втрати та про вжиті заходи щодо розшуку бланків. ( а.с.16-18), на що отримала лист Головного управління юстиції у Сумській області від 17.01.2013 № 03/12-10/23, яким їй фактично відмовлено у наданні запитуваної інформації.
Крім того, 03.01.2013 року позивачка звернулася із запитом до Міністерства юстиції України про надання інформації Головного управління юстиції у Сумській області , посилання на яку містилось у відповіді на колективне звернення, в тому числі і позивачки, щодо дій посадових осіб Головного управління юстиції у Сумській області при проведенні реорганізації відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції. ( а.с.29,30). Зазначений запит 24.01.2013 року міністерством було спрямовано до Головного управління юстиції у Сумській області, про що повідомлено позивачку ( а.с.31). Розглянувши запит, відповідачем було відмовлено у наданні запитуваної інформації з підстав віднесення її до службової відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та наказу Головного управління юстиції у Сумській області від 29.08.2011 року № 485-ОД «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Головному управління юстиції у Сумській області» ( а.с. 32).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходить з наступного.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Відповідно до ст.1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Метою цього Закону у відповідності до ст.2 є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Відповідно до ст. 3 ч.1 право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Згідно статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом.
Принцип прозорості та відкритості влади органічно пов'язаний і випливає з основоположних конституційних засад, відповідно до яких «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ» (ст. 5 Конституції України). Доступність до інформації про діяльність влади є одним із головних засобів, що дозволяє здійснювати громадський контроль за діями влади.
Під прозорістю та відкритістю прийнято розуміти перш за все інформаційну відкритість органів влади в процесі здійснення ними своєї діяльності, максимальну доступність для громадськості інформації про прийняті ними рішення, надання громадськості можливості участі в обговоренні та процесі прийняття рішень.
Принцип вільного отримання інформації розвиває принцип прозорості і відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, а також ґрунтується на ст. 34 Конституції України, яка проголошує, що право на інформацію може бути обмежене лише законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Виходячи з принципів забезпечення доступу до публічної інформації, встановлених нормами ст. 4 Закону, щодо прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень, доступ до інформації стосовно виконання посадовими особами своїх службових обов'язків чи порушення останніми норм чинного законодавства не може бути обмеженим.
Частина 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає вичерпний перелік інформації з обмеженим доступом: конфіденційна, таємна та службова інформація.
Такий же поділ на три види інформації з обмеженим доступом міститься і в ст. 21 Закону України «Про інформацію».
При цьому віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом можливе лише законом, що передбачено ч.2 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ч. 2 ст. 20 Закону України «Про інформацію».
Частина 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» містить сукупність вимог (критеріїв) для обмеження доступу до інформації, так званий «трискладовий тест». Будь-яке обмеження доступу до публічної інформації повинно пройти цей тест, і лише, якщо додержано сукупності всіх трьох складових цього тесту, може бути обмежено доступ до інформації.
Обов'язок доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
До інформації з обмеженим доступом, зокрема, до службової інформації, запитувана позивачкою інформація не належить, оскільки відповідно до статті 9 Закону, до службової інформації можуть бути віднесені лише такі категорії публічної інформації:
1) внутрівідомча службова кореспонденція, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) інформація, що зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
При цьому, якщо публічна інформація підпадає під одну із вищевказаних категорій, ця інформація може бути віднесена до службової при дотриманні сукупності таких вимог ("трискладовий тест" відповідно до частини другої статті 6 Закону "Про доступ до публічної інформації-"):
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Публічна інформація, що міститься у правовому акті відповідного суб'єкта владних повноважень, у тому числі акті індивідуальної дії (указ, наказ, рішення, розпорядження тощо), може бути віднесена до службової, лише якщо вона була зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни та пройшла "трискладовий тест".
При вирішенні питання щодо віднесення публічної інформації до службової, а також у кожному наступному випадку запитування інформації, яка була віднесена до службової, розпорядник обов'язково повинен обґрунтувати таке: 1) якому саме з інтересів загрожує розголошення інформації; 2) у чому саме буде полягати шкода в разі розголошення цієї інформації; 3) яким чином істотна шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Суд не може погодитись з позицією відповідача щодо віднесення до службової інформації відомостей, що містяться у наказі № 2118-ОС від 13.11.2012 року про притягнення до відповідальності посадової особи з тих підстав, що їх розголошення може вплинути на права особи, її репутацію та завдати істотної шкоди цим інтересам, що переважатиме суспільний інтерес, оскільки перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
Відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, які містять відомості, що становлять службову інформацію у Головному управлінні юстиції у Сумській області, затвердженої наказом Головного управління юстиції у Сумській області від 29.08.2011 року № 481 ( а.с.33-39) документам, що містять службову інформацію, обов'язково присвоюється гриф «Для службового користування». Віднесення інформації до службової інформації здійснюється на підставі рішення експертної комісії головного управління юстиції, яке оформлюється протоколом. При цьому представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що при віднесенні запитуваної позивачкою інформації до службової інформації зазначений порядок не дотриманий.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності віднесення запитуваної позивачкою інформації до службової інформації, а відтак протиправно обмежив право позивачки на доступ до публічної інформації.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити
Визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Сумській області щодо відмови у наданні інформації на запити ОСОБА_1від 24.12.2012 року, 03.01.2013 року, 14.01.2013 року та на запит, надісланий до Міністерства юстиції України від 03.01.2013 року.
Зобов"язати Головне управління юстиції у Сумській області надати інформацію на запити ОСОБА_1від 24.12.2012 року, 03.01.2013 року, 14.01.2013 року та на запит, надісланий до Міністерства юстиції України від 03.01.2013 року, а саме щодо обставин втрати бланків свідоцтв про зміну імені, вжитих заходів по розшуку втрачених бланків, притягнення до відповідальності осіб, винних у втраті бланків, а також щодо інформації, зазначеної у листі Міністерства юстиції України від 27.12.2012 року № 15319-0-33-12/14.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.М. Опімах
Повний текст постанови складений 18 березня 2013 року.