Справа № 11/793/258/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 119 ч. 1 КК України Гудзенко В.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.
"19" березня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого судді Безверхого І.В.,
суддів Ятченка М.О., Літвінцева В.М.,
за участю прокурора Якушиної О.В.,
представників потерпілої ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянула кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_5 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08.05.2012 року, яким
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судимий,
засуджений за ст. 119 ч. 1 КК України на чотири роки позбавлення волі.
Із засудженого ОСОБА_5 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_6 28.969 грн. 75 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 50.000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Із засудженого ОСОБА_5 стягнуто 225 грн. 12 коп. судових витрат при проведенні по справі експертизи.
Вирішена доля речових доказів по справі.
За вироком суду ОСОБА_5 засуджений за те, що він, 04.01.2012 року близько 15.30 год., знаходячись на території КП «Комунальник» спеціалізованого по обліку промислових відходів м. Умань та Уманського району, розташованого на землях Собківської сільської ради Уманського району, а саме: біля підсобного приміщення, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив бійку з ОСОБА_7, в ході якої штовхнув останнього, від чого потерпілий впав на тверду поверхню, внаслідок чого ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи № 20/84 від 05.03.2012 року було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми без пошкодження кісток черепа, крововиливів під тверді та м'які мозкові оболонки, забій-розмічення головного мозку, від яких він ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 03.30 год. помер.
Не погоджуючись із вироком місцевого суду в частині покарання засуджений ОСОБА_5 в апеляції ставить питання про зміну вироку в частині призначеного йому покарання. При цьому просить суд призначити йому покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням і просить знизити суму відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_6 на половину, що дало б йому змогу її відшкодувати.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він не нападав на потерпілого, а лише захищався та те, що від нанесених ним ударів потерпілому ОСОБА_7 останній не міг померти. Також зазначає, що він у вчиненому розкаявся, одразу ж зізнався, чим сприяв органу досудового слідства, що є пом'якшуючою його відповідальність обставиною. Також, вказує, що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.
Крім того, зазначає, що під час розгляду справи в місцевому суді у зв'язку з його скрутним матеріальним становищем у нього не було захисника, чим були порушені його процесуальні права.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, яка вважала вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим і просила залишити його без зміни, представників потерпілої: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які також просили відмовити засудженому ОСОБА_5 в задоволенні його апеляції і просили залишити вирок місцевого суду без змін, дослідивши і перевіривши матеріали справи та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні необережного вбивства потерпілого ОСОБА_7 при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку.
Зокрема, із показів самого засудженого ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено, що він дійсно 04.01.2012 року під час розпиття спиртних напоїв разом із потерпілим ОСОБА_7, останній спровокував бійку та вдарив ОСОБА_5 кулаком в ліве плече, у відповідь той наніс потерпілому два удари в грудну клітину від чого ОСОБА_7 впав на спину. Після цього, ОСОБА_5 пішов додому, а вранці його дружина повідомила йому, що ОСОБА_7 помер.
Що стосується посилання засудженого ОСОБА_5 на те, що потерпілий під час розпиття спиртних напоїв вів себе зухвало, першим став обзивати його та почав провокувати бійку і він змушений був від нього захищатися, то на думку колегії суддів, воно є надуманим і направленим на уникнення його від відповідальності за скоєний злочин.
Крім того, посилання засудженого ОСОБА_5 на те, що тілесні ушкодження потерпілому він в область голови не наносив, а, відповідно, і смерть того не могла настати від його дій, спростовується наявними в справі доказами, зокрема: лікарським свідоцтвом про смерть (див. мат. справи а.с. 11), згідно якого причиною смерті ОСОБА_7 є закрита черепно-мозкова травма без пошкодження кісток черепа, крововиливи під тверді та м'які мозкові оболонки, забій-розмізчення головного мозку; даними висновку судово-медичної експертизи за № 20/84 від 05.03.2012 року (див. мат. справи а.с. 113-115), згідно якого смерть потерпілого ОСОБА_7 настала в результаті закритої черепно-мозкової травми без пошкодження кісток черепа з крововиливами під м'які та тверді мозкові оболонки з забоєм-розмізченням головного мозку; аналогічними даними акту судово-медичного дослідження трупа за № 020 від 05.03.2012 року (див. мат. справи а.с. 116-121).
Крім цього, посилання засудженого ОСОБА_5 на те, що розгляд справи проводився у відсутність адвоката, чим були, як на його думку, порушені його процесуальні права, не заслуговують не увагу, оскільки як під час досудового слідства по справі ( див. мат. справи: а.с. 32-33, 45-46, 78-79, 99-100, 147-148) маються протоколи відмови ОСОБА_5 від послуг захисника, в яких зазначено, що це не пов'язано із його скрутним матеріальним становищем, так і під час розгляду справи в суді першої інстанції (див. мат. справи а.с. 196) є письмова заява засудженого ОСОБА_5 в якій він зазначає, що послуг адвоката не потребує та просить справу розглядати без участі захисника, захист своїх інтересів бере на себе, а також (див. мат. справи а.с. 200-зворот), останній заявив в судовому засіданні місцевоого суду клопотання про відмову від послуг захисника).
Також, згідно пояснень засудженого ОСОБА_5 під час розгляду справи місцевим судом, викладених у протоколі судового засідання (див. мат. справи а.с. 200-зворот), останній визнав цивільний позов потерпілої частково, а саме: матеріальну шкоду визнав повність, а моральну в сумі 50.000 грн., а тому його посилання в апеляційній скарзі про зменшення розміру суми відшкодування моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки розмір моральної шкоди судом першої інстанції було визначено у тому розмірі в якому ОСОБА_5 його визнав.
Що стосується призначеного покарання, то колегія суддів вважає, що воно засудженому ОСОБА_5 судом першої інстанції призначене з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, наявності попередніх судимостей, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк, визначений у вироку і підстав для скасування цього вироку та винесення нового із призначенням більш м'якого покарання, про що просить засуджений ОСОБА_5, - немає.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2012 року відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_5, - без задоволення.
Головуючий
Судді