Справа № 1329/5410/12
11.01.2013
Яворівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Тесля Б.І., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Київській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій вказує, що постановою інспектора ДПС взводу № 5 роти ДПС ДАІ з ОСП в Київській області Дзюбенко О. М. від 10.10.2012 року серії ВІ № 052157, його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме в тому, що 10 жовтня 2012 року о 05 год. 55 хв. на 44 км. а/д Бориспіль -Дніпропетровськ порушив вимоги дорожнього знаку 3.3. «Рух вантажним авто заборонено»та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень. Вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам КУпАП. Оскільки даного правопорушення не вчиняв. Про винесення згаданої постанови дізнався лише від державного виконавця 28 листопада 2012 року. Стверджує, що дійсно 10 жовтня 2012 року він керував автомобілем марки «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки здійснював доставку вантажу (вісь до причепа в зборі) згідно договору, а саме: контракту-замовлення № 091012 на перевезення вантажу, згідно якого адреса розвантаження - м. Переяслав-Хмельницький (колишня база сільхозтехніки). Близько 05 год. 55 хв., рухаючись до адреси розвантаження, на автодорозі він побачив комплекс знаків, які були один над іншим, а саме: 3.3 «Рух вантажним авто заборонено»та таблиця із написом «Транзит», що означали рух вантажним авто, що йдуть транзитом через м. Переяслав-Хмельницький заборонено. Проте він не рухався транзитом через м. Переяслав-Хмельницький, адрес розвантаження вантажу - м. Переяслав-Хмельницький. Бажаючи уникнути можливих суперечок з працівниками ДАІ, для збереження часу, він хотів вибрати інший маршрут. Проте з місця, де встановлений знак 3.3 з табличкою «Транзит», жодного повороту не було. Більше того дорожня розмітка забороняла йому здійснити розворот. Тому він за кількадесят метрів при першій можливості здійснив розворот автомобіля і продовжив рух у зворотному напрямі. Працівник ДПС ДАІ звинуватив його в тому, що він порушив вимоги знаку 3.3. У відповідь йому той пред'явив шляховий лист, контракт-накладну, які свідчили про те, що він доставляє вантаж в м. Переяслав-Хмельницький, тому вимоги знаку 3.3. разом із табличкою «Транзит»стосується транзитних вантажних автомобілів, а не автомобілів, які здійснюють доставку вантажу безпосередньо в м. Переяслав-Хмельницький. Жодних аргументів працівник ДПС ДАІ Дзюбенко A.M. не сприймав та склав протокол про порушення ПДР. Проте розгляд жодної адміністративної справи проведено не було, копії постанови не вручалося.
До розгляду справи позивачем подана письмова заява про розгляд справи у його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю.
Представник ДАІ ГУМВСУ у Київській області на розгляд справи не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
- 2 -
Згідно постанови серії ВІ № 052157 від 10 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Згідно контракту -замовлення № 091012 на перевезення вантажу від 09 жовтня 2012 року, адреса розвантаження вантажу -м. Переяслав -Хмельницький.
Згідно подорожнього листа вантажного автомобіля № 091012 від 09 жовтня 2012 року, водієві вантажного автомобіля марки «Рено», р.н. НОМЕР_2., необхідно доставити вантаж у м. Переяслав -Хмельницький.
Згідно товарно -транспортної накладної БЗС № 877112 від 09 жовтня 2012 року, пунктом розвантаження вантажу вказано м. Переяслав -Хмельницький.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.
Оцінюючи докази в їх сукупності, що були досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивач був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності і в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення,
- 3 -
тому постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності слід скасувати як незаконно винесену.
Керуючись ст.ст. 6, 11, 18, 71, 86, 100, 158-160, 171-2 КАС України, ст.ст. 122 ч. 1, 288, 289, 321 КУпАП, суд, -
позов задоволити. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду для оскарження постанови.
Постанову серії ВІ № 052157 від 10 жовтня 2012 року, винесену інспектором ДПС взводу № 5 роти ДПС ДАІ з ОСП в Київській області Дзюбенко О. М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя