2
Справа № 0907/17314/2012
Провадження №22ц/779/726/2013
Категорія 55
Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.
Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.
25 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Горблянського Я.Д.
суддів: Горейко М.Д., Шалаути Г.І.
секретаря Сем'янчук С.Й.
з участю: апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
представника відповідача - Рокетської С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживача, зобов'язання закрити картковий рахунок, видати довідки про закриття карткового рахунку та про повне виконання зобов'язань за кредитною карткою - за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2013 року, -
В листопаді 2012 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ПАТ КБ «Приват Банк» та просив визнати протиправними та такими, що порушують права споживача дії відповідача щодо відмови закрити картковий рахунок НОМЕР_1 кредитна картка «ЄРЦ-Кредитка «Універсальна», зобов'язати відповідача закрити картковий рахунок та видати довідку про закриття та про одержання в повному обсязі виконання зобов'язання за кредитною карткою.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21.01.2013 року в позові відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу оскільки вважає його необґрунтованим, незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт вважає, що відповідачем при укладенні договору були порушені вимоги діючого законодавства, так як кредитний договір у письмовій формі не укладався, йому не було надано інформації стосовно умов надання кредитної картки, умов надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою та умов надання послуги «SMS-banking».
Тому вважає, що між ним та відповідачем не виникло договірних відносин, а тому, щоб відмовитись від платіжної картки та закрити картковий рахунок, позивач не повинен доводити порушення відповідачем договірних зобов'язань.
Зазначає, що 11.10.2012 року направляв відповідачу заяву про закриття рахунку та платіжної картки в зв'язку з недоліками банківської системи, через які з його рахунку викрадені гроші в сумі 5253 грн., чого не заперечує і представник відповідача. Проте, всупереч вимогам законодавства відповідач відмовився закрити картковий рахунок в зв'язку з заборгованістю клієнта.
Апелянт вважає, що викрадені кошти не є його боргом перед банком, а тому в останнього не має законних підстав для відмови в закритті банківського рахунку.
Просить рішення Івано-Франківського міського суду від 21.01.2013 року скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити повністю.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Рішення суду першої інстанції даним вимогам законодавства відповідає.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не представлено належних доказів порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо надання та отримання банківських послуг з обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1 кредитна картка «ЄРЦ-Кредитка «Універсальна».
Такий висновок є обгрунтованим та відповідає дійсним обставинам справи.
Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до якого ОСОБА_5 отримав платіжну картку «ЄРЦ-Кредитка» «Універсальна» НОМЕР_1 із кредитним лімітом 500 грн., який у 2012 році банк збільшив до 10200грн.
Під час судового розгляду позивач не заперечував, що відповідач на виконання договору відкрив на його ім'я картковий рахунок та видав картку, на якій зберігались кошти.
Крім того, з виписки з банківського рахунку за період з 17.09.2012 по 24.09.2012 року, наданого позивачу, вбачається, що останній користувався цими коштами, шляхом оплати продуктів та послуг, а також отриманням готівки через банкомат.
Посилання позивача на те, що між ним та банком не існує договірних зобов'язань, оскільки договір не укладений в письмовій формі, як це передбачено ст. 1055 ЦК України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки визнання договору недійсним не зазначений позовною вимогою, а тому не є предметом спору у даній справі.
Відповідно до ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.20132 року ОСОБА_5 звернувся в банк з заявою про закриття вказаного карткового рахунку.
Листом від 17.10.2012 р. позивач був повідомлений про те, що відповідно до п.5.5 Умов та правил надання банківських послуг картрахунок може бути закритий на підставі заяви держателя після погашення всіх заборгованостей перед банком.
На день розгляду справи судом позивачем заборгованість перед відповідачем не погашена, тому колегія суддів вважає, що відсутні законні підстави для закриття карткового рахунку позивача.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач діяв відповідно до умов укладеного з позивачем договору, а відмова закрити картковий рахунок не суперечить законодавству.
Посилання апелянта на те, що 24.09.2012 року кошти з його платіжної картки в сумі 5253 грн. були викрадені всупереч його волі, не підтверджені матеріалами справи. Лист від 30.01.2013 року з УМВС України в Івано-Франківській області адресований позивачу про розпочате кримінальне провадження не є належним доказом вчинення злочину щодо ОСОБА_5
Відповідно до ч. 5 ст. 14 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" держатель спеціального платіжного засобу зобов'язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Згідно п. 6.8.Постанови Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» від 30 квітня 2010 року користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Всупереч даним нормам, заблокування телефону та переведення грошових коштів з банківської картки позивача відбулось внаслідок розголошення останнім особистої інформації, що вбачається з його заяви до мобільного оператора.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає оскаржуване рішення суду по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення за доводами апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Я.Д. Горблянський
М.Д. Горейко
Г.І. Шалаута