Провадження № 22ц/790/1860/13 Головуючий 1 інстанції - Справа № 2029/11581/12 Єрмоленко В.Б.
Категорія: надання послуг Доповідач - Бездітко В.М.
14 березня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді-Бездітка В.М.,
суддів колегії-Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,
при секретарях-Москаленко Е.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_6,
ОСОБА_7,
ОСОБА_8
на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом
Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»
доОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
простягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, -
У листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачі є споживачами послуг централізованого опалення, підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, отримують послуги, але не здійснювали оплату, внаслідок чого за період з 01.08.2008 р. по 31.10.2012 р. утворилась заборгованість у розмірі в сумі 13603 грн. 30 коп.
Представник позивача - Вініцький М.В. підтримав позовні вимоги, надав пояснення відповідно до викладених у позові вимог.
Відповідач ОСОБА_8 проти позову заперечували, посилаючись на те, що власник не укладав договір на постачання послуг з КП «ХТМ» та через матеріальні труднощі відмовляються від послуг, але відключення від мережі теплопостачання споживачів заборонено. Крім того, відповідачі у письмових запереченнях стверджують, що представник позивача не вказав, на підставі чого застосовані тарифи та нарахована сума за кожний місяць. В судовому засіданні ОСОБА_8 просила застосувати строк позовної давності.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2013 року задоволено частково позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі». Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2009р. по 31.10.2012р. у розмірі 10558 грн. 42 коп., а також понесені витрати по сплаті судового збору по 71 грн. 53 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції, постановлення нового рішення про відмову у задоволені позову. Вказали, що оскаржуване рішення необґрунтоване та незаконне, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зазначили, що суд проігнорував вимоги чинного законодавства та не звернув увагу на той факт, що між сторонами не укладено письмового договору про надання послуг. Згідно п. 3 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Тому споживач не зобов'язаний і не може бути примушений до укладання договору проти своєї волі. Вони як споживачі послуг згодні укласти відповідний договір, але за тарифами, які б могли оплачувати.
Вислухав доповідь судді, пояснення осіб, які приймають участь у справі, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія приходить до наступного.
Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ст. ст. 11, 60 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що відповідачі зареєстровані в кв.49 буд.35 по вул. 2-ї П'ятирічки в м. Харкові і користується послугами централізованого опалення, постачання гарячої води.
25.07.2011 р. Орджонікідзевським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 заборгованості за послуги опалення та гарячої води за період з 01.08.2008 р. по 30.06.2011 р. у розмірі 8568 грн. 07 коп. та судових витрат. За заявою відповідачів ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07.03.2012 р. зазначений судовий наказ скасовано.
Відповідно до довідки КП «Харківські теплові мережі» від 23.11.2012 p., заборгованість за надані відповідачам послуги за опалення та гарячу воду за період з 01.08.2008 р. по 31.10.2012 р. складає - 13603 грн. 30 коп., з яких за період з 01.11.2009 р. по 31.10.2012 p., складає 10558 грн. 42 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції застосував вимоги ч. 3 ст. 267 ЦК України та виходив з того, що відповідачі повинні сплачувати комунальні послуги, які отримали відповідно до вимог ст.ст. 156, 162 ЖК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки встановлено факт порушення відповідачами свого обов'язку щодо сплатити заборгованість за надані комунальні послуги. Відсутність договору не свідчить про те, що відповідачі мають право користуватися послугами, які фактично надаються і їх не оплачувати. Висновки рішення суду підтверджені дослідженими з додержанням вимог цивільно-процесуального закону доказами, яким дана належна оцінка у сукупності з обставинами справи.
Доводи відповідача про необґрунтованість позову за відсутності договірних відносин між виконавцями комунальних послуг та відповідачем не ґрунтуються на законі, оскільки між КП «ХТМ» та відповідачами склались фактичні договірні відносини, позивач надавав і продовжує надавати відповідні послуги, а відповідачі користуються такими послугами, з 01 листопада 2009 року від них не відмовлялися, претензій щодо їх якості не висловлювали. Докази, спростовуючи зазначені обставини відповідачами не надано.
Таким чином, відсутність договору не свідчить про те, що відповідачі мають право користуватися послугами, які фактично надаються і їх не оплачувати. Так, згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають не лише з підстав, передбачених законодавством, а й з дій громадян. Такими діями відповідачів є фактичне користування послугами, які надаються позивачем. Недотримання простої письмової форми договору не тягне за собою автоматичну недійсність досягнутої згоди.
Доводи апеляційної скарги, що споживач не зобов'язаний і не може бути примушений до укладання договору проти своєї волі висновків суду не спростовують та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Згідно вимог ч. 1 ст. 267 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Доводи апеляційної скарги, що відповідачі згодні укласти відповідний договір за тарифами, які вони зможуть оплатити є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.2006р. № 804 встановлено тарифи на виробництво, постачання теплової енергії та послуги з центрального опалення і гарячого водопостачання. Матеріали справи не містять доказів, що зазначене рішення виконавчого комітету Харківської міської ради скасовано в установленому законом порядку.
За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.
Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 01 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий суддя -
Судді колегії -