Справа № 426/414/13-к
22 березня 2013 року Сватівський районний суд Луганської області
в складі головуючого судді Пчолкіна С. А.
при секретарі Гальцевій Г.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сватове клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності № 426/414/13-к, відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - с. Чепігівка Сватівського району Луганської області, до кримінальної відповідальності раніше не притягалась, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, за ч.1 ст. 384 КК України,
за участю сторони обвинувачення: старшого прокурора прокуратури Сватівського району ОСОБА_2,
Старший прокурор прокуратури Сватівського району ОСОБА_2, звернулась з клопотанням про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності відносно ОСОБА_1, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України у наданні нею завідомо неправдивих показань в якості свідка у суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, так суд, розглянувши клопотання приходить до наступного, що під час досудового розслідування встановлено, те що 10 серпня 1998 року було укладено договір купівлі-продажу серії ААМ № 706264 між Містківським сільським споживчим товариством в особі голови Правління ОСОБА_1, що діяла па підставі Статуту, та ОСОБА_4, згідно якого Містківське сільське споживче товариство продало, а ОСОБА_4 купив дерев'яне обкладене цеглою приміщення соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2, який посвідчено приватним нотаріусом Сватівського районного нотаріального округу.
25 листопада 2009 року, приблизно о 09 годині, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні Сватівського районного суду, розташованого на пл. 50 річчя Перемоги м. Сватове Луганськоїобласті, будучи запрошеною в якості свідка у цивільній справі № 2-734-09 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, в якій, згідно рішення, встановлено факт майнових прав за ОСОБА_5 на приміщення соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0, 2160 га, розташованої по АДРЕСА_2, та також будучи попередженою в судовому засіданні про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України про завідомо неправдиві показання, маючи умисел на дачу завідомо неправдивих показань, усвідомлюючи
неправдивість своїх показань і бажаючи, щоб суд сприйняв ці свідчення в якості правдивих, повністю перекрутила факти, які підлягають встановленню і мають важливе значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 дала завідомо неправдиві показання про обставини укладання договору купівлі- продажу від 10 серпня 1998 року, пояснивши, що вона працювала головою Правління Містківського сільського споживчого товариства і в 1998 році рішенням зборів уповноважених пайщиків, яке було знищено в зв'язку з закінченням строку зберігання документів, одноголосно було прийнято рішення щодо продажу приміщення соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 й за встановленою комісією вартістю, визначеною приблизно в 400 гривень, склад було продано саме ОСОБА_5, яким й було внесено гроші в касу товариства, після чого було складено акт на продаж в двох екземплярах, по одному для кожної сторони.
На підставі свідчень ОСОБА_1, які мали важливе значення для правильного вирішення справи, Сватівським районним судом було прийнято рішення в цивільній справі № 2-734-09 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, згідно якого встановлено факт майнових прав на приміщення соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0, 2160 га, розташовану по АДРЕСА_2 за ОСОБА_5.
Зазначені свідчення ОСОБА_1 суперечать обставинам укладання договору купівлі-продажу 10 серпня 1998 року, а також спростовуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7
Таким чином, своїми навмисними протиправними діями, що виразилися в завідомо неправдивих показаннях свідка в суді, ОСОБА_1, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України.
Кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано. Потерпілих у кримінальному провадження немає.
Допитана в якості підозрюваної ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України, визнала себе винною та пояснила, що з 1993 року по 2000 рік вона була головою Містківського сільського споживчого товариства. Сільські споживчі товариства було засновані на внесках пайщиків. Не знає з яких причин, точно згадати не може, їй здається, що через те, що не було потреби в користуванні, на зборах пайщиків було прийнято рішення про продаж соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2. Цей склад за строком експлуатації списаний з балансу Містківського сільського споживчого товариства й тому технічної документації на нього не було. В 1997 році ОСОБА_4 виявив бажання придбати приміщення соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2. Ним були внесені грошові кошти в розмірі приблизно 400 гривен до каси підприємства та саме йому на його ім'я було видано квитанцію про надходження грошових коштів до каси. Договір купівлі-продажу зразу ж після внесення грошових коштів не був укладений через те, що потрібно було оформити технічну документацію на зазначений склад. Після оформлення технічної документації, видачі реєстраційного посвідчення на підставі рішення Сватівської РДА та реєстрації права власності в Сватівському БТІ був укладений 10 серпня 1998 року договір купівлі-продажу. Покупцем згідно договору був ОСОБА_4, а продавцем Містківське сільське споживче товариство в її особі. Цей договір купівлі - продажу засвідчувався приватним нотаріусом ОСОБА_6 Наголошує на тому, що договір був укладений між Містківським сільським споживчим товариством в її особі та саме ОСОБА_4.
Восени 2009 року до неї додому приїхав особисто сам ОСОБА_5. Він попросив її дати свідчення під час розгляду у Сватівському районному суді цивільної справи за його позовом на його користь про те, що грошові кошти за продаж Містківським сільським споживчим товариством соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2 вносив до каси підприємства особисто він сам , а не ОСОБА_4. На його пропозицію вона погодилася. Погодилась через те, що з ОСОБА_5 була в приятельських стосунках, добре його знала. На той час між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виникли неприязні
стосунки, й тому ОСОБА_5, з його слів, вирішив в такий спосіб, так би мовити, провчити ОСОБА_4. Вона погодилась на його вмовляння. Не пам'ятає в який саме день, приблизно через тиждень, після її розмови з ОСОБА_5, до неї додому приїхав ОСОБА_7, який на той час був заступником ОСОБА_5. ОСОБА_7 з дому привіз її до Сватівського районного суду. Під час розгляду справи її було викликано в якості свідка. Перед тим, як дати свідчення вона попереджалась про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. В судовому засіданні дала показання про те, що працюючи головою правління Містківського сільспоживтовариства в 1998 році за рішенням загальних зборів уповноважених пайщиків одноголосно було прийнято рішення щодо продажу соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2 ОСОБА_5. Гроші було внесено товариству саме ОСОБА_5, після чого складено акт на продаж. Ці її свідчення були неправдиві. Коли вийшла з залу суду, то ОСОБА_7 передав їй грошові кошти в сумі 2 000 гривень, сказавши лише про те, що ОСОБА_5 передав борг. Вона взяла гроші. Насправді правдивими є свідчення про те, що гроші до каси за продаж соляного складу були внесені саме ОСОБА_4 й саме з ним було укладено договір купівлі-продажу від 08 серпня 1998 року.
Факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч.1 КК України підтверджується доказами:
- Показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що з 1998 року по 2004 року працював приватним нотаріусом Сватівського районного нотаріального округу. З приводу наданої йому для огляду копії договору купівлі -продажу від 10 серпня 1998 року серії ААМ № 706264, згідно якого Містківське сільспожитовариство в особі ОСОБА_1 продало, а ОСОБА_4 купив приміщення одного дерев'яного обкладеного цеглою соляного складу, розташоване по АДРЕСА_2 на земельній ділянці Містківської сільської ради пояснив, що, виходячи з тексту договору, він був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 10 серпня1998 року. В даному договорі ним як нотаріусом могли бути засвідчені тільки особи тих людей, які в ньому й були сторонами. Тобто, якщо в договорі купівлі - продажу від 10 серпня 1998 року сторонами договору указані ОСОБА_4 та Містківське сільспоживтовариство в особі ОСОБА_1, значить сторонами договору купівлі-продажу від 10.08.1998 року були саме ОСОБА_4 та Містківське сільспоживтовариство в особі ОСОБА_1;
- Показаннями свідка ОСОБА_4, який пояснив, що 10 серпня 1998 року ним був укладений договір купівлі- продажу з ОСОБА_1, яка діяла на підставі Статуту Містківського сільспоживтовариства, згідно якого Містківське сільспоживтовариство в особі ОСОБА_1 продало, а він купив приміщення складу, розташоване по АДРЕСА_2 на земельній ділянці Містківської сільської ради. Він купив склад за 400 гривень. Гроші ним особисто були внесені в касу Містківського сільспоживтовариства ще 12 червня 1997 року. Гроші на купівлю складу були його особисті. ОСОБА_5 на придбання цього складу не передавав йому ніяких грошових коштів. Після внесення грошових коштів в касу йому були видані квитанція та акт на продаж. Так склалося, що зразу, з яких причин вже не пам'ятає, офіційно договір купівлі -продажу оформлено не було. 10 серпня 1998 року він вирішив офіційно оформити у нотаріуса договір купівлі- продажу. Договір купівлі -продажу вищезазначеного складу нотаріально оформляв нотаріус ОСОБА_6. Під час підписання договору купівлі-продажу були присутні зі сторони покупця - він, зі сторони продавця - ОСОБА_1 ОСОБА_5 під час підписання зазначеного договору купівлі- продажу присутній не був. Після підписання договору він зареєстрував його в Сватівському БТІ, де й були видані документи про право власності на об'єкт нерухомого майна.
На початку 2009 року між ним та його батьком ОСОБА_5 виникли неприязні стосунки, в зв'язку з чим з ним деякий час не спілкувався. Вже після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, дізнався, що восени 2009 року Сватівським районним судом було прийнято рішення, згідно якого за позовом його батька ОСОБА_5 за ним будо визнано право власності на приміщення складу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку, на якій той склад було розташовано, тобто на земельну ділянку площею 0, 2160 га, розташовану за вищевказаною адресою. В 2011 році, точну дату вказати не може, звернувся з заявою до Сватівського районного суду про те, щоб йому було надано копію рішення суду, згідно якого право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_2 та на склад було встановлено за ОСОБА_5 За його запитом із Сватівського районного суду було надано копію рішення від 25 листопада 2009 року № 2-734-09. Ознайомившись зі змістом вказаного документу дізнався, що на прийняття рішення суду вплинули свідчення ОСОБА_1, яка в суді дала показання про те, що працюючи головою правління Містківського сільспоживтовариства в 1998 році за рішенням загальних зборів уповноважених пайщиків одноголосно було прийнято рішення щодо продажу соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2 ОСОБА_5. Гроші було внесено товариству саме ОСОБА_5, після чого складено акт на продаж. Ці показання ОСОБА_1 були неправдиві.
На даний час у нього не має оригіналів договору купівлі-продажу від 10.08.1998 року та оригіналу державного акту про право власності на землю. Він має лише копії цих документів. Оригінали зазначених документів ним були передані ОСОБА_5, коли він з ним укладав 02 листопада 2009 року договір оренди нежилого приміщення - об'єкту, розташованого по АДРЕСА_2. Про те, де поділась квитанція № 1262 від 12.06.1997 року про внесення ним 400 гривень на рахунок Містківського сільспоживтовариства точно не знає. Йому здається, що квитанція була прикріплена до оригіналів документів, які він передав ОСОБА_5;
- Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив що з листопада 2006 року він працював на посаді заступника голови СФГ «Світанок». Головою СФГ «Світанок» на той час й до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2) був ОСОБА_5. За довіреністю міг представляти інтереси як самого ОСОБА_5 так і господарства у всіх організаціях, правоохоронних органах, судових інстанціях, органах державної влади.
На початку 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникли неприязні стосунки через сімейні обставини.
В листопаді 2009 року, точної дати згадати не можє, ОСОБА_5 дав йому «на руки» цивільний позов та попросив, щоб він в суді під час розгляду цивільного позову представляв його інтереси. Ознайомившись з текстом цивільного позову, зрозумів, що ОСОБА_5 хоче визнати за собою право власності на склад та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_2. На той час йому було відомо, що склад та земельна ділянка, розташовані по АДРЕСА_2 належали на праві приватної власності ОСОБА_4, з яким він як представник СФГ «Світанок» напередодні укладали договір оренди зазначеного складу. ОСОБА_5 повідомив його про день судового розгляду та зобов'язав привезти до суду ОСОБА_1, яка повинна була дати свідчення. Про те, які саме свідчення вона повинна була дати на той час йому відомо не було. У призначений судом день розгляду позову ОСОБА_5 він приїхав в с. Чепигівку Сватівського району та доставив до суду ОСОБА_1 Перед розглядом позову ОСОБА_5 передав йому грошові кошти в розмірі 2000 грн., попросивши, передати їх після судового засідання ОСОБА_1 Під час свідчень в суді ОСОБА_1 виступила як свідок та дала показання про те, що працюючи головою правління Містківського сільспоживтовариства в 1998 році за рішенням загальних зборів уповноважених пайщиків одноголосно було прийнято рішення щодо продажу соляного складу, розташованого по АДРЕСА_2 ОСОБА_5. Гроші в касу товариства було внесено саме ОСОБА_5, після чого складено акт на продаж, Після засідання суду він передав ОСОБА_1 грошові кошти, які йому вручив ОСОБА_5 ОСОБА_1 взяла вказані гроші. На той момент йому не було відомо з якою метою передавалися ті грошові кошти ОСОБА_1
Згідно рішення Сватівського суду право власності на приміщення складу та земельну ділянку, розташовані по АДРЕСА_2 було встановлено за ОСОБА_5
Пізніше, незадовго до смерті ОСОБА_5, від нього самого йому стало відомо, що ОСОБА_1 в суді дала неправдиві показання, про що він з нею домовлявся й за що вона отримала грошові кошти в розмірі 2000 гривень;
- Протоколом тимчасового доступу до документів від 25 лютого 2013 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Сватівського районного суду Половинки В.О. від 25 лютого 2013 року про тимчасовий доступ до документів слідчий ознайомився з протоколом судового засідання від 25 листопада 2009 року, який міститься в матеріалах цивільної справи № 426/240/13 ц на аркушах справи № 24-25 та з якого на підставі ухвали слідчого судді за допомогою копіювальної техніки « I-SENSYSMF 4018» було зроблено копію на аркушах паперу формату А-4, які були прошиті та належним чином завірені відтиском мастичної печатки Сватівського районного суду;
- Протоколом огляду документів від 25 лютого 2013 року, згідно якого встановлено, що на другій сторінці першого аркушу протоколу судового засідання викладено текст наступного змісту:
«До залу суду запрошується
Свідок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаю с. Чепігівка Сватівського району, пенсіонерка, приватний підприємець.
Заявника знаю.
Попереджена про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Суду пояснила:
Раніше я працювала головою правління Містківського сільського споживчого товариства. В 1998 році рішенням зборів уповноважених пайщиків одноголосно було прийнято рішення про продажу приміщення соляного складу, розташованого за адресою с. містки віл. Кооперативна ОСОБА_5 Була складена комісія, яка встановила ціну. Вартість складу була визначена приблизно 400 грн. Гроші були внесені в касу товариства ОСОБА_5. Після цього було складено акт на продаж в 2 екземплярах, по одному для кожної сторони.
Свідок ОСОБА_1 судом допитана.»
Виходячи з вище наведеного, суд приходить до наступного: ОСОБА_1 вчинила вперше 25.11.2009 року кримінальне правопорушення, передбачене ст. 384 ч.1 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
Згідно ст. 12 КК України за класифікацією злочинів вчинене нею кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості. Відповідно до ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину минули такі строки:
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;
28 лютого 2013 року, згідно вимог ст. 285 КПК України, ОСОБА_1 роз'яснено підстави можливості звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені ст. 44 КК України «Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності» та ст.49 КК України« Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності», а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження. ОСОБА_1, ознайомившись зі змістом ст.ст. 285, 286 КПК України заявила, що вона погоджується із звільненням від кримінальної відповідальності. В судовому засіданні ОСОБА_1 також заявила, що вона погоджується із звільненням від кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження. За такими обставинами клопотання підлягає задоволенню, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 314, 372, 288, суд
Задовольнити клопотання старшого прокурора прокуратури Сватівського району ОСОБА_2 про закриття кримінальне провадження № 12013030550000233 від 15.02.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України у відношенні ОСОБА_1.
Звільнити від кримінальної відповідальності підозрювану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги через Сватівський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.
СУДДЯ: С. А. ПЧОЛКІН