Справа № 1013/9851/2012
14 березня 2013 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Чернов Д. Є.
при секретарі Радзівон С. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернувся до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його і відповідача мати, ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0515 га.
Позивач зазначає, що він є сином спадкодавця, а відповідач - дочкою. В 6-місячний строк з часу відкриття спадщини він не звертався в нотаріальну контору ні з заявою про прийняття спадщини, ні про відмову від неї. Вказує, що все своє життя проживав разом зі своєю матір'ю - спадкодавцем, а при досягненні нею похилого віку доглядав її і надавав необхідну різноманітну допомогу. А також він постійно проживав разом з нею в спадковому будинку і на час відкриття спадщини, в зв'язку з чим вважає себе таким, що прийняв спадщину.
Позивач вказує, що маючи намір оформити свої спадкові права після смерті матері на частину будинку, в якому він продовжує проживати та користуватися спадковим майном, і на земельну ділянку, дізнався в Ірпінській державній нотаріальній конторі про наявність заповіту, згідно якого спадкодавець розпорядилася всім своїм майном на її користь в розмірі 3/5 його частини та на користь відповідача 2/5 його частини. Заповіт складений і посвідчений секретарем Ворзельської селищної ради Київської обл. 22 січня 2004 року і зареєстрований в реєстрі за № 7. Таким чином, він має право на 3/10 частини спадкового майна і претендує на нього.
Враховуючи вищевикладене, просив встановити факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 19.11.2005 року та визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на 3/10 частини будинку АДРЕСА_1, 3/10 частини земельної ділянки площею 0,0515 га по АДРЕСА_1
Представник позивача в судове засідання з'явилася, уточнила позовні вимоги та просила встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав разом їх спадкодавцем - ОСОБА_3, на час відкриття спадщини 19.11.2005 року, та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, яка складається з приміщень по плану: приміщення 1-2 (15,9 м2), 1-1 (7 м2), 2/3 частини приміщення 1-5 (11 м2) площею 7,3 м2; 1/2 частину надвірних будівель: сараї «В», «Г», «Д», «Є»; 1/4 частину огорожі № 2-3; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0515 га. по АДРЕСА_1. Уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити.
Відповідач, представник відповідача в судове засідання з'явилися, позов не визнали в повному обсязі, просили відмовити в його задоволенні.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, вважає заяву такою, що не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9). Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 що належала спадкодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 25.03.1982 p., виданого нотаріусом Ірпінської держнотконтори Київської області, зареєстрованого в реєстрі за № 719 (а.с.12), і на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.03.1982 p., виданого нотаріусом Ірпінської держнотконтори Київської області, що зареєстровано в реєстрі за № 721 (а.с.11) та договору дарування від 20.09.2004 p., посвідченого і зареєстрованого в реєстрі приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу за № 3714 (а.с.13). До складу спадщини входить також земельна ділянка площею 0,0515 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 16 квітня 2003 p., який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 652 (а.с.10) і договором дарування від 20.09.2004 p., посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за № 3717 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу (а.с.14).
В судовому засіданні встановлено, що в 6-місячний строк з часу відкриття спадщини позивач не звертався в нотаріальну контору ні із заявою про прийняття спадщини, ні про відмову від неї, що підтверджується спадковою справою № 277/2005 до майна померлого від 19.11.2005 року.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Однак, судом не здобуто безспірних доказів, факту проживання однією сім'єю заявника зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини 19.11.2005 року, оскільки у акті про проживання від 11.08.2010 року встановлено, що ОСОБА_1 проживав з 1954 року за адресою: АДРЕСА_1 в будинку померлих батьків зі слів сусідів. Крім того, даний акт складений у 2010 році, тобто через 5 років після смерті спадкодавця. Позивач за даною адресою не зареєстрований, будь-які інші докази, які б підтверджували факт його постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3 - відсутні. За таких умов, суд відмовляє в задоволенні позовної заяви, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в ході розгляду зави про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Оскільки в судовому засіданні не здобуто безспірних доказів проживання позивача із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, суд відповідно відмовляє і у визнанні права власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, яка складається з приміщень по плану: приміщення 1-2 (15,9 м2), 1-1 (7 м2); 2/3 частини приміщення 1-5 (11 м2) площею 7,3 м2; 1/2 частину надвірних будівель: сараї «В», «Г», «Д», «Є»; 1/4 частину огорожі № 2-3; 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0515 га про АДРЕСА_1.
Зазначені вище обставини стверджуються копією спадкової справи № 277/2005 до майна померлого 19.11.2005 року, актом про проживання від 11.08.2010 року, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, копією Державного акту на право приватної власності на землю, копією договору дарування частини житлового будинку від 20.09.2004 року, копією договору дарування частини земельної ділянки від 20.09.2004 року, копією технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду АДРЕСА_1 та іншими матеріалами справи.
Виходячи із вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позов не знайшов своє підтвердження у судовому засіданні і не підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст. ст. 328, 1216, 1218, 1268 ч. 3 ЦК України, п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 3, 4, 6-8, 10, 11, 15, 30, 57, 60, 64, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Відмовити в позові повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д. Є. Чернов