Справа №250/410/13-ц
Номер провадження2/250/496/13
21 березня 2013 року м. Ясинувата
Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Бичков П.Ю.
при секретарі Черевко О.В.
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду в Донецькій області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулась до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з вищезазначеною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалось, не зійшлись характерами, спільне господарство не ведеться, на примирення з відповідачем не згодна і просить суд розірвати шлюб.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засідання участі не приймала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву в котрій просила справу розглядати без ії участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі..
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні участі не приймав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву в котрій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 зареєстрували шлюб 21 вересня 2002 року, місце реєстрації виконком Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис № 11. Від спільного життя подружжя мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, згідно припису статті 112 частини 2 Сімейного кодексу України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюб з 2005 року, не проживають однією сім'єю і не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили дій щодо збереження родинних стосунків.
Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимог статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя позивачки та відповідача збереження їх сім'ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі дружини, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 110-112 Сімейного кодексу України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 21 вересня 2002 року, місце реєстрації виконком Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, актовий запис № 11 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя: П. Ю. Бичков