Справа: № 2а-10590/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
21 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Андріюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Державної митної служби України, Київської обласної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Київської обласної митниці про скасування наказів, поновлення на роботі, -
ОСОБА_3 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної митної служби України, Київської обласної митниці (далі - Відповідача) у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України 1446-к від 11.07.2012р.; визнати протиправним та скасувати наказ Київської обласної митниці 569-к від 11.07.2012р.; поновити ОСОБА_2 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської обласної митниці з 11.07.2012р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач перебував на державній службі в митних органах України на посаді головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської обласної митниці.
Наказом № 1446-к від 11 липня 2012 року «Про припинення перебування на держаній службі» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено 11 липня 2012 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2, головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської обласної митниці.
Зазначений наказ було прийнято у зв'язку з виявленням службою з питань протидії корупції Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції фактів отримання позивачем неправомірної вигоди, яка полягала в умисному отриманні грошових коштів з Державного бюджету України.
Також, було встановлено, що у періоди з 22.03.2012 року по 25.03.2012 року та з 04.05.2012 року по 08.05.2012 року позивач перебував за кордоном. При цьому, як підставу відсутності на роботі у зазначені періоди до Київської обласної митниці ним було подано листки непрацездатності.
Службою фінансів, бухгалтерського обліку та звітності Київської обласної митниці за вищевказаними листками тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 було нараховано та виплачено грошові кошти.
Задовольняючи вимог адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що Державною митною службою України не було доведено правомірності своїх дій при винесенні наказу від 11 липня 2012 року № 1444-к «Про припинення перебування на держаній службі», відповідно до якого за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено 11 липня 2012 року перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2, головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської обласної митниці.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що 11 липня 2012 року наказом № 1444-к Державної митної служби України «Про припинення перебування на держаній службі», відповідно до якого за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_2, головного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської обласної митниці.
На підставі зазначеного наказу №1444-к від 11.07.2012 року Київською обласною митницею було винесено наказ №594-к від 11.07.2012 року «Про проведення розрахунку», згідно якого, зокрема, відділу фінансів, бухгалтерського обліку та звітності необхідно було провести повний розрахунок відповідно до ст. 116 КЗпП України з позивачем та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані дні відпустки. Також зазначеним наказом зобов'язано позивача здати на склад митниці особисте митне забезпечення.
Як підтверджується матеріалами справи, підставою для винесення Державною митною службою України наказу №1444-к від 11 липня 2012 року слугувала доповідна записка начальника служби з питань протидії корупції Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції від 09.07.2012 року № 20.13/1-638.
Апеляційна інстанція не погоджується з висновками відповідачів та звертає їх увагу на те, що вони спростовуються наступним.
Службового розслідування чи перевірки фактів, викладених у доповідній записці начальника служби з питань протидії корупції Департаменту боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції від 09.07.2012 року № 20.13/1-638, Державною митною службою України до звільнення позивача не проводилось.
Суд зазначає, що вказана доповідна записка складена у зв'язку з отриманням факсимільним зв'язком даних щодо перетину позивачем кордону України у періоди перебування його на лікарняному.
Суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання (посадові особи митної служби), у тому числі керівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій (митних органів), щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут митної служби України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України».
Розділом ІІ Інструкції № 918 визначено підстави та приводи для проведення службового розслідування. До таких підстав віднесено: недодержання посадовою особою законодавства України про державну службу, проходження служби в митних органах, антикорупційного законодавства, а також порушення нею норм професійної етики, передбачених Дисциплінарним статутом і нормативно-правовими актами Державної митної служби України.
З аналізу зазначених норм випливає, що у разі встановлення допущення працівником митниці дисциплінарного правопорушення, яке може потягти за собою подальше звільнення такого працівника, орган державної митниці зобов'язаний призначити службове розслідування або перевірку і тільки за її результатами прийняти подальше рішення.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає його трудовий спір.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач виїжджав за межі України у вище зазначені періоди для отримання за кордоном консультативної допомоги, що підтверджується відповідними лікарняними епікризами (том 2, а.с. 44, 53-56), та свідчить про те, що позивач мав на меті лише вирішення певних питань відносного поліпшення свого здоров'я.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційні скарги Державної митної служби України, Київської обласної митниці - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 25.03.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.