83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.12.06 р. Справа № 6/322
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіной Л.Д.___
При секретарі Шабановой Н.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донкокс» м.Донецьк
до відповідача Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1» м.Вугледар Донецької області
третьої особи _____________________________________________________________________
про стягнення 506 600грн. 13коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача - Юренко Г.В. - представник по довіреності від 04.12.2006р.
від відповідача - Вербовська В.В. - представник по довіреності №5 від 01.06.2006р.
від третьої особи
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донкокс» м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1» м.Вугледар Донецької області боргу у сумі 370 051грн. 41коп., інфляційних у сумі 105 094грн. 64коп. та 3% річних у сумі 31 454грн. 08коп. відповідно договору № ГП-24/06.03 від 02.06.2003р. (Усього 506 600грн. 13коп.).
Відповідач у відзиві на позов визнав факт наявності заборгованості у сумі 365 954грн. 80коп., але заперечив проти нарахування інфляційних та 3% річних. Крім того просить суд розстрочити виконання рішення на 10 місяців, починаючи з січня 2007р. по жовтень 2007р. включно у зв»язку з фінансовими та технічними труднощами. Суд відхиляє дане прохання відповідача, оскільки ним не було додано доказів в обгрунтування своїх вимог та не було подано окремого клопотання.
Позивач проти розстрочення виконання рішення заперечує.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -
2 червня 2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Донкокс» м.Донецьк та Державним підприємством “Донецьквугілля» був укладений договір № ГП-24/06.03, згідно умов якого ДП “Донецьквугілля» взяло на себе зобов»язання поставити позивачу вугільну продукцію, відповідно зі специфікаціями, які є невід»ємними частинами даного договору, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість.
Пунктом 4.1 договору № ГП-24/06.03 від 02.06.2003р. сторони передбачили, що розрахунки за поставлену вугільну продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача на умовах передоплати.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору платіжним дорученням № 1442 від 12.12.2003р. для поставки вугільної продукції в якості передоплати перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі 1 300 000грн., однак поставка по даному договору була здійснена ні на всю суму, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 550 451грн. 23коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази перерахування грошових коштів, а саме: платіжне доручення № 1442 від 12.12.2003р. про перерахування передоплати для поставки вугілля та акти звірки станом на 01.01.2006р. та 01.02.2006р., підписані директорами та головними бухгалтерами обох підприємств.
У процесі слухання справи позивач повідомив, що правонаступником ДП “Донецьквугілля» є ДП “Донецька вугільна енергетична компанія». Згідно листа ДП “Донецька вугільна енергетична компанія» від 25.05.2006р. № 12-229 на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості України від 27.01.2006р. №57, Відокремлений підрозділ “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1» виділено зі складу ВП “Управління по збуту продукції» ДП “Донецька вугільна енергетична компанія» та на його базі створено ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1». ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1» є правонаступником усіх прав та обов»язків ВП “Управління по збуту продукції» ДП “Донецька вугільна енергетична компанія».
Відповідно до специфікацій відповідач повинен був здійснити поставку вугільної продукції починаючи з червня 2003р. по лютий 2004р.
Пунктом 5.4 договору № ГП-24/06.03 від 02.06.2003р. сторони встановили, що у разі неможливості поставки вугілля по даному договору по закінченню строку поставки, відповідач повинен у термін трьох днів повернути покупцю на поточний рахунок суму передоплати або врахувати цю суму в подальших поставках.
Але відповідач взяті на себе договірні зобов'язання по поставці вугільної продукції виконав частково, по договору №123 ГП-72/02.05 від 11.02.2005р. здійснив поставку у адресу позивача вугільної продукції у кількості 533т. ДГКОМ (13-100) на загальну суму 180 399грн. 82коп.
Відповідно з актом заліку взаємних вимог від 01.07.2005р. сума боргу була частково погашена шляхом проведення взаємозаліку між договорами № ГП-24/06.03 від 02.06.2003р. та №123 ГП-72/02.05 від 11.02.2005р.
В результаті чого до теперішнього часу вугілля у адресу позивача на суму 370 051грн. 41коп. не поставлено та грошові кошти у вказаній сумі позивачу також не повернуті.
Статтею 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки позивачу до теперішнього часу вугілля на суму 370 051грн. 41коп. не поставлено та грошові кошти у вказаній сумі не повернуті, то суд вважає вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 370 051грн. 41коп. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Вимоги позивача по стягненню інфляційних у сумі 105 094грн. 64коп. та 3% річних у сумі 31 454грн. 08коп. не підлягають задоволенню, оскільки застосування норм по ст.625 ЦК України передбачено тільки у випадку наявності прострочення виконання грошового зобов'язання, а у даному випадку відповідач взяв на себе договірні зобов'язання по поставці вугільної продукції.
Прохання відповідача про розстрочку виконання рішення на 10 місяців, починаючи з січня 2007р. по жовтень 2007р. суд відхиляє, оскільки складне фінансове положення підприємства не є поважною причиною для задоволення клопотання. Відповідно до ст.121 ГПК України суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Документи, які б свідчили, що даний випадок є винятковим суду не були представлені.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.693 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донкокс» м.Донецьк до Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1» м.Вугледар Донецької області про стягнення 506 600грн. 13коп. задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1» (85670, м.Вугледар, Донецька область, ЄДРПОУ 34032208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донкокс» (83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, ЗКПО 30962277, п/р № 26005301750075 у філії “ГУ ПІБ у Донецькій області», МФО 334635) суму попередньої оплати в розмірі 370 051грн. 41коп. витрати по сплаті держмита у сумі 3 700грн. 51коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
В решті частині позову відмовити.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 06.12.2006р.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя Подколзіна Л.Д.