Постанова
Іменем України
5 грудня 2006 року
Справа № 2-26/9903-2006
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Лисенко В.А.,
Маслової З.Д.,
за участю представників:
позивача: Сикорський О.Л., довіреність б/н від 05.07.2006;
відповідача: не з'явився;
треті особи: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Кримського Державного проектно-вишукувального інституту по меліоративному і водогосподарському будівництву "Кримдіпроводгосп" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 19 вересня 2006 року у справі № 2-26/9903-2006
за позовом Кримського Державного проектно-вишукувального інституту по меліоративному і водогосподарському будівництву "Кримдіпроводгосп" (вул. Київська, 77/4, м.Сімферополь, 95034)
до закритого акціонерного товариства "Київстар Дж. Ес. Ем" (пр. Червонозоряний, 51, м.Київ, 03110)
3-тя особа Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)
Республіканський комітет з водного господарства Автономної Республіки Крим (вул. Запрудна, 19, м.Сімферополь, 95034)
про усунення перешкод у користуванні майном
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2006 року у справі №2-26/9903-2006 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням, позивач подав апеляційну, в якій просить рішення скасувати у зв'язку з тим, що воно було прийнято з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, при не відповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
У судове засідання з'явився представник позивача, підтримав апеляційну скаргу, просив позов задовольнити.
Не з'явились в судове засідання представник відповідача та треті особи, хоча про час і місце слухання справи були повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін-це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача та третіх осіб, які не з'явились, оскільки згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Кримський державний проектно-вишукувальний інститут по меліоративному та водогосподарчому будівництву "Кримдіпроводгосп", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про зобов'язання Закрите акціонерне товариство "Київ стар Дж. Ес. Ем" усунути перешкоди у користуванні майном - приміщеннями №301 у будинку №77/4 по вул. Київська, м. Сімферополь шляхом його звільнення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами був підписаний не договір, а проект договору оренди.
Крім того, проект договору оренди, на підставі якого відповідач користується спірними приміщеннями, не відповідає вимогам чинного законодавства та не містить істотних умов, які є обов'язковими для такого виду договорів, у зв'язку з чим, позивач вважає, що договір оренди від 06 березня 2000 року є неукладеним, у зв'язку з чим, передані в оренду за таким договором приміщення мають бути повернені позивачу.
Із матеріалів справи вбачається, що 6 березня 2000 року між сторонами був підписаний та скріплений печатками договір оренди без номеру нежилого приміщення-кімнати №301в будинку №77/4 по вул. Київської у м. Сімферополі.
Відповідно до статті 153 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 року, чинного на момент підписання проекту договору б/н від 06.03.2000) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а у також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року № 2269-ХІІ (у редакції, чинній з 19 10.1999 по 22.06.2000), істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Відсутність навіть однієї з цих умов свідчить про те, що договір укладений не був.
У вищевказаному договорі відсутня вартість майна - об'єкту оренди з урахуванням її індексації.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.
Відповідно до пунктів 18, 20 вказаної Методики (редакція з 27.06.1996 по 02.01.2003), оцінка вартості будівель, споруд, приміщень проводиться експертним шляхом.
При підписанні проекту договору оренди експертна оцінка вартості приміщення не була зроблена.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим, була затверджена постановою Верховної Ради Автономної республіки Крим від 19 листопада 1998 року №274-2/98 "Про Методику розрахунок, розподіли і порядку використовування плати за оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим".
Для визначення орендної плати необхідно мати експертну оцінку об'єкту оренди.
Орендна плата, що була визначена у пункті 3.1 проекту договору оренди, розраховувалась не за Методикою.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати повинен передбачати механізм її індексації, але цієї істотної умови у проекті договору також не міститься.
У договорі відсутня умова про страхування орендарем взятого ним в оренду майна, відсутня умова про обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.
Істотною умовою договорів даного виду є саме конкретні обов'язки сторін, щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна, а не призначення відповідальних осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що Кримський державний проектно-вишукувальний інститут по меліоративному та водогосподарчому будівництву "Кримдіпроводгосп" передано до сфери управління Комітету по водогосподарському будівництву та зрошувальному землеробству Ради міністрів АР Крим відповідно до Постанови Верховної Ради АР Крим від 15 березня 2000 року №982-2/2000 "Про склад майна, що належить Автономній Республіці Крим".
Відповідно нерухоме та рухоме майно, яке знаходиться на балансі позивача є власністю Автономної Республіки Крим.
У зв'язку з чим, відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є Фонд державного майна України та його регіональні відділення, органи, уповноважені Верховною Радою АР Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, щодо цілісних майнових комплексів підприємств, тощо.
При таких обставинах позивач не має право передавати в оренду майно, яке знаходиться у нього на балансі без погодження такої передачі в оренду із уповноваженими органами.
Таким чином, договір оренди майна укладений не був, а права і обов'язки з цього договору у відповідача не виникли. Але відповідач не здійснив необхідні дії щодо укладення договору в порядку, визначеному законодавством.
Використання спірних приміщень порушує законні права та інтереси позивача, котре він планує використовувати для здійснення своєї власної діяльності.
Статтею 48 Закону України "Про власність" встановлено, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом. Положення щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбачений законом чи договором.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
З урахуванням висловленого, рішення господарського суду підлягає скасуванню, оскільки висновки викладені в рішенні суду не відповідають встановленим обставинам справи.
Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Кримського Державного проектно-вишукувального інституту по меліоративному і водогосподарському будівництву "Кримдіпроводгосп" задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2006 року у справі № 2-26/9903-2006 скасувати.
Позов задовольнити.
Зобов'язання Закрите акціонерне товариство "Київ стар Дж. Ес. Ем" усунути перешкоди у користуванні майном - приміщеннями №301 у будинку №77/4 по вул. Київська, м. Сімферополь шляхом його звільнення.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді В.А. Лисенко
З.Д. Маслова