Справа № 1-292/08
25 листопада 2008 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Шевцової Н.В.
при секретарі Магась Ю.О.
за участю прокурора Устянцева С.В. перекладача Макарова І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Знам'янка кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, проживчаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 не працюючого, не судимого, не одруженого,
за ч. 1 ст. 122 КК України, -
Підсудний ОСОБА_1 скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я за наступних обставин.
ОСОБА_1 11 червня 2008 року приблизно о 22 годині, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, реалізовуючи свій злочинний умисел, біля приміщення кафе-бару «Афродіта», що розташований в центрі с. Цибулеве Знам'янського району Кіровоградської області, під час сварки з ОСОБА_2 , почав наносити йому удари, спричинивши приблизно 7 ударів кулаками правої та лівої рук в область голови та обличчя, після чого, коли ОСОБА_2 упав на землю та закрив обличчя кистями рук, ОСОБА_1 правою та лівою ногою спричинив йому близько 10 ударів в область голови та обличчя, а саме по к кистях рук, якими ОСОБА_2 закривав обличчя та голову, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі та перелом п'ятої п'ясної кістки лівої кісті без зміщення фрагментів, які згідно висновку судово-медичного експерта № 214 від 31.07.2008 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В судовому засіданні підсудний вину свою визнав частково, пояснив, що дійсно 11 червня 2008 року між ним та ОСОБА_2 біля кафе «Афродіта» виникла сварка, в ході якої вони один одному наносили удари. Першим удар наніс саме ОСОБА_2 Він потерпілому наносив удари в голову. Після того, як потерпілий впав, ОСОБА_1 більше не бив його. Не визнає, що наносив удари ногами по рукам, вважає, що перелом кістки лівої кісті ОСОБА_2 міг завдати собі сам під час нанесення йому ударів.
Крім часткового визнання підсудним своєї вини, вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 11 червня 2008 року приблизно о 22 годині він приїхав відпочити в кафе-бар «Афродіта», де в нього виник конфлікт з компанією, в якій перебував ОСОБА_1 Вирішивши з'ясувати відносини, відкликав ОСОБА_1 в сторону, ОСОБА_1 відразу наніс йому голову, нанісши близько 10 ударів. Від ударів ОСОБА_2 впав на землю, і для того, щоб захиститись від ударів, закрив раками голову та обличчя. В цей час ОСОБА_1 наніс йоме не менше 7 ударів ногами в область голови, однак попадав по рукам, якими він прикривав голову. ОСОБА_1 припинив його бити після того, як працівниця бару відтягла його від потерпілого. Від нанесених ОСОБА_1 ударів в нього опухла рука а наступного дня в лікарні йому встановили діагноз перелом 5 п'ясної кістки лівої руки. Ніхто крім ОСОБА_1 не міг йому зламати вказану кістку, самостійно спричинити такі тілесні ушкодження він також не міг.
Свої покази ОСОБА_2 підтвердив при проведенні відтворення обстановки та обставин події на виконання судового доручення.
Свідок ОСОБА_3 будичи допитаним в судовому засіданні пояснив, що 11 червня 2008 року в барі «Афродіта» в с. Цибулеве між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт на гурті того, що ОСОБА_2 заважав їм відпочити. Потерпілий відізвав підсудного в сторону після чого між ними виникла бійка. Хто кому і скільки ударів наносив він не бачив. В процесі бійки ОСОБА_2 впав на землю.
Анлогічні покази в судовому засіданні дали свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Допитаний на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_1 в якості підозрюваного та обвинуваченого ( а.с.36,51) вину свою визнавав в повному обсязі, пояснював, що після того, як ОСОБА_2 впав на землю та закрив руками обличчя, він наносив йому декілька ударів в область голови та міг попасти по руках. В подальшому в судовому засіданні змінив свої покази та пояснив, що слідчий не надав йому змоги прочитати протоколи допитів, інші матеріали справи.
Допитаний в якості свідка слідчий ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 під час досудового слідства добровільно давав покази, підписував протоколи допитів та інших слідчих дій, знайомився з матеріалами справи без обмежень, заяв та клопотань від нього не надходило.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 214 від 24 липня 2008 року в на тілі у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на обличчі, перелому 5 п'ясної кістки без зміщення фрагментів, які виникли від дії тупих предметів та відносяться до категорії середньої тяжкості, такі що потягли тривалий розлад здоров'я (а.с22-23).
Протоколом відтворення обстановик та обставин події від 24 листопада 2008 року вбачається, що ОСОБА_2 показав та підтвердив обставини, про які він пояснював на досудовому слідстві та в суді.(а.с._)
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_1 в скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я - доведеною.
Суд не приймає до уваги доводи підсудного, що він не міг зламати ОСОБА_2 палець, оскільки його покази спростовуються показами ОСОБА_2 , які логічні, послідовні. Також суд критично відноситься до показів підсудного про те, що він не визнава вину на досудовому слідстві, оскільки не читав матеріали справ, тому що вказані покази нічим не підтверджені. Сам ОСОБА_1 не заявляв про будь-яке порушення з боку слідчого, яке б потребувало перевірки в порядку ст. 97 КПК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудним злочину, який закон класифікує як злочин середньої тяжкості, особу ОСОБА_1 , що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_1 , особу підсудного, відсутність які пом'якшують та обтяжують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням ст. 75 КК України.
По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної та матеріальної шкоди на загальну суму 5000 грн. Потерпілий вказав в позові, що його матеріальні збитки полягають у витратах на поїздки під час досудового слідства, витрат на лікування, вартості зіпсованого та втраченого майна. Однак в судовому засіданні потерпілим не надано документів, які б підтверджували вказані збитки. Крім того, ОСОБА_1 не обвинувачується в скоєнні пошкодження або викрадення будь-якого майна у ОСОБА_2 Тому суд вважає, що позов потерпілого необхідно залишити без задоволення, роз'яснивши ОСОБА_2 право звертатись з позовом про стягнення збитків в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд ,-
ОСОБА_1 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишити без розгляду, роз'яснивши йому право звертатися з позовом в порядку цивільного судочинства.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15-ти діб після його проголошення, а засудженим - в той же термін, з моменту отримання копії вироку.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду Н.В.Шевцова