Справа № 22а-1225/08 ( 22а-3526/07) Головуючий суддя у 1-ій
Категорія статобліку - 14 інстанції - Хоролець Т. Г.
14/252/07-АП
03 грудня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді- Туркіної Л.П. ( доповідач),
суддів - Коршуна А.О., Проценко О.А.,
при секретарі - Гулій О .Г,
за участі представників сторін:
позивача - не прибув
відповідача - Даценко Д. В. ( довіреність від 06.05.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Стиль-Тур», м. Бердянськ
на постановугосподарського суду Запорізької області від 16 серпня 2007 року
у справі№ 14/252/07-АП,
за позовом: Приватного підприємства «Стиль-Тур», м. Бердянськ
до:Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Дніпровському регіоні», м. Запоріжжя
про визнання нечинною постанови №48/ПЕ1-11 від 03.11.2006 року, -
У липні 2007 р. приватне підприємство «Стиль-Тур», м. Бердянськ (далі - ПП «Стиль-Тур») подало до господарського суду Запорізької області позов, у якому просило визнати нечинною постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на суб'єкта господарської діяльності від 03.11.2006 р. № 48/ПЕ1-11, яку було винесено старшим державним інспектором Держенергонагляду у Запорізькій області Дуднік Г. П.
Позовні вимоги пред'явлено позивачем до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»» в особі відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Дніпровському регіоні», м. Запоріжжя.
Постановою господарського суду Запорізької області від 16.08.2007 р. у задоволенні позову було відмовлено.
Постанову сулу мотивовано тим, що рішення суб'єкту владних повноважень - старшого державного інспектора з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії прийнято останнім в межах наданих йому повноважень, відповідно до норм Закону України «Про електроенергетику» та постанови Кабінету Міністрів України від 21,07.1999 р. № 1312 про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику.
Крім того суд зазначив, що позивач, оскаржуючи постанову, посилається на те, що в приписі були визначені нерозумні строки для усунення виявлених порушень та на відсутність у його діях вини, так як ним вжиті всі залежні від нього заходи для усунення порушень, встановлених в приписі.
Однак, посилаючись на встановлення нерозумних строків у приписі, позивач не послався на норми права, які порушені відповідачем при встановлені цих строків.
П. 14 Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії визначено, що приписи, постанови або подання посадових осіб Держенергонагляду можуть бути оскаржені до Держенергонагляду або в судовому порядку.
Припис у визначеному порядку не оскаржувався, не скасовувався та недійсним не визнавався.
Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, визнати нечинною постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику на суб'єкта господарської діяльності від 03.11.2006 р. № 48/ПЕ1-11.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що при розгляді справи суд порушив норми ст. 2 КАС України та безпідставно не застосовував норми ст. 218 ГК України, у яких зазначено:
«Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення».
При винесенні постанови суд не розглянув та не дав оцінку доказам виконання припису та доказам здійснення всіх можливих заходів для виконання вимог припису у строк. Суд не дослідив питання - чи можливо було виконати вимоги припису у встановлені строки.
Те, що підприємство не оскаржило припис, не може слугувати підтвердженням правомірності накладення штрафу, адже оскарження припису це право, а не обов'язок позивача.
Апелянт вважає, що позивач не повинен нести відповідальність у зв'язку з тим, що:
- у встановлені строки неможливо було виконати вимоги припису;
- позивач здійснив всі залежні від нього дії для добросовісного та своєчасного виконання припису (докази надані суду).
У судове засідання апелянт не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечили, вважають припис та постанову посадової особи Держенергонагляду обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству.
Рішення суду також вважають законним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.
Просять залишити судове рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Стиль-Тур», м. Бердянськ підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про електроенергетику" державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.9 вказаного Закону, державним інспекторам з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії надано право застосовувати у встановленому законодавством України порядку санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення нормативно-правових актів щодо енергозбереження.
Порядок здійснення державного енергетичного нагляду встановлений у Положенні про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженому Постановою КМУ від 07.08.1996р. № 929 (з наступними змінами).
Відповідно до п.5 цього Положення старші державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право накладати на суб'єктів господарської діяльності штрафи за правопорушення у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів.
Отже право застосовувати штрафи за правопорушення у сфері електроенергетики мають відповідні посадові особи Держенергонагляду.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 10, 14 Положення про державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, технічним станом та організацією експлуатації електричних, теплових, тепловикористовуючих установок та мереж суб'єктів електроенергетики, суб'єктів відносин у сфері теплопостачання і споживачів електричної енергії здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії ( Держенергонагляд).
У своїй діяльності Держенергонагляд керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, цим Положенням та наказами Мінпаливенерго.
Держенергонагляд підпорядковується Мінпаливенерго в частині виконання функцій, покладених на нього цим Положенням.
До складу Держенергонагляду входять такі підрозділи:
· головна організація - Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії;
· державні інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у регіонах (кількох областях).
Структуру Держенергонагляду затверджує Головний державний інспектор України з енергетичного нагляду у порядку, встановленому законодавством, за погодженням з Мінпаливенерго.
Держенергонагляд має печатки зі зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також бланки встановленого зразка.
Посадові особи, що виконують функції державного енергетичного нагляду, мають посвідчення встановленого зразка.
Приписи, постанови або подання посадових осіб Держенергонагляду можуть бути оскаржені до Держенергонагляду або в судовому порядку.
Таким чином порядок оскарження постанови № 48/ПЕ1-11 від 03.11.2006 р., винесеної старшим державним інспектором Держенергонагляду у Запорізькій області Дуднік Г. П. визначено законодавчо, а саме шляхом оскарження дій посадової особи - суб'єкта владних повноважень.
Діюче законодавство не передбачає можливості оскарження дій чи приписів посадових осіб Держенергонагляду шляхом подання позову до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»», яке відповідно до п. 1.2 статуту діє як державне комерційне підприємство. Будь-якими владними функціями підприємство, відповідно до чинного законодавства та згідно із статутом, не наділено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позов подано до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у його задоволенні.
Заміна неналежної сторони або залучення до участі у справі другого відповідача на стадії апеляційного розгляду справи колегія суддів вважає неможливим, оскільки норми ст. 52 КАС України передбачають можливість здійснення таких дій саме судом першої інстанції.
У той же час колегія суддів вважає, що виходячи із змісту позовних вимог (підстави та предмету позову) даний спір є спором, що підлягає розгляду у судах адміністративної юрисдикції.
Посилання представників відповідача на ту обставину, що згідно наказу Мінпаливенерго від 03.11.2006 р. № 422 «Про державний енергетичний нагляд» Держенергонагляд здійснює допоміжні заходи із забезпечення надійного і сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України та діє у складі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (НЕК «Укренерго»)», не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи із норм законодавства, викладених вище, які передбачають оскарження у суді постанов саме посадових осіб Держенергонагляду, а не актів державного підприємства.
Крім того, наказом № 422 від 03.11.2006 р. встановлено, що «Держенергонагляд безпосередньо підпорядковано Мінпаливенерго щодо виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії».
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Оскільки суд першої інстанції, виходив з того, що позов, пред'явлено до належного відповідача, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято без належного з'ясування всіх обставин справи та норм п. 14 Положення про державний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, що є підставою для його скасування згідно ст. 202 КАС України.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Стиль-Тур», м. Бердянськ задовольнити частково.
Скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 16 серпня 2007 р.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанову виготовлено у повному обсязі 26.12.2008 р.
Головуючий суддя: Туркіна Л.П.
Судді: Коршун А. О.
Проценко О.А.