№К-25340/06
02 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М.І.,
суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,
при секретарі судового засідання:Прудкій О.В.
за участю представників
позивача:Ревуцької С.В. дов. від 01.09.2008р.
відповідача:Діброви Л.О. дов. №14/10/10-0 від 08.01.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баранівський фарфоровий завод» до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Баранівський фарфоровий завод» на Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. та Постанову господарського суду Житомирської області від 21.02.2006р. у справі №11/98«НА»,-
Постановою господарського суду Житомирської області від 21.02.2006р. у справі №11/98«НА» в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у позові суд виходив з того, що залік зустрічних однорідних вимог шляхом передачі позивачу векселів здійснено в порушення вимог чинного законодавства.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі №11/98«НА» апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Баранівський фарфоровий завод» задоволено частково. Постанову Господарського суду Житомирської області від 21.02.2006р. у справі №11/98«НА» скасовано, прийнято постанову про часткове задоволення позову. Податкове повідомлення-рішення №0000142200/0 від 29.06.2005р. визнано недійсним в частині визначення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 28 809,00 грн. сумою податкового зобов'язання. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баранівський фарфоровий завод» 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Постанову Господарського суду Житомирської області від 21.02.2006р. та Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі №11/98«НА» скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги скаржник зазначає, що судами під час вирішення спору невірно застосовано норми вексельного права, що призвело до невірного вирішення спору.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Податковим повідомленням-рішенням №0000142200/0 від 29.06.2005р. позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 28 809,00 грн.
Підставою для донарахування податкових зобов'язань стали висновки Акта перевірки №26/233/055 від 23.06.2005р., щодо порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за договором №4 від 03.12.2003р.
Відповідно до умов контракту №104 від 03.12.2003р. Баранівський фарфоровий завод продав, а СПД ОСОБА_1 (нерезидентРосійської Федерації) купив фарфоровий посуд. Угода передбачає 100% попередню оплату коштів за товар, відвантаження якого здійснюється партіями. Валюта розрахунків - рубель Російської Федерації. Строк дії контракту до 31.12.2004р. (а. с. 17 - 19).
Угодою від 13.10.2004р. сторони контракту продовжили його дію на 2005 рік (а. с. 21). Додатковою угодою від 05.12.2003р. №104 погоджено проведення оплати товару, отриманого в січні-березні 2005 року, цінними паперами (переказними векселями) Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі (а.с. 20).
Згідно з вантажними митними деклараціями від 28.01.2005р., 31.01.2005р., 04.02.2005р., 18.02.2005р., 25.02.2005р., 04.03.2005р., 16.03.2005р. Баранівський фарфоровий завод відправив підприємцю ОСОБА_1 (Росія, м. Ульяновськ) посуд з фарфору, термін надходження виручки за який згідно із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" становить відповідно 28 квітня, 1 травня, 5 травня, 19 травня, 26 травня, 8 червня, 20 червня 2005 року (а. с. 24-30).
В рахунок часткової оплати придбаного товару підприємець ОСОБА_1 за актом від 23.03.2005р. передав Баранівському фарфоровому заводу 10 переказних векселів загальною вартістю 500 000 гривень (10 шт. по 50 000 грн. кожен), емітентом яких є Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області, платником - Баранівський фарфоровий завод, дата емісії векселів 29.09.2004р., дата їх погашення - 28.11.2004р. (а.с. 23, 59-73).
За змістом контракту №104 від 03.12.2003р., сторони цієї угоди встановили форму розрахунків - перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (позивача), а валютою розрахунків - рубель Російської Федерації.
Зазначений порядок розрахунків відповідає вимогам ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні розрахунки в уповноважених банках у термін виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Отримання Баранівським фарфоровим заводом векселів не припинило його обов'язку щодо зарахування виручки в іноземній валюті на валютний рахунок в уповноваженому банку.
Оскільки, грошові кошти на виконання зовнішньоекономічного контракту №104 від 03.12.2003р. позивачем не отримано, висновки суду апеляційної інстанції про порушення позивачем вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" підтверджуються матеріалами справи.
Визначення фінансових санкцій, зокрема пені, як податкового зобов'язання за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин суперечить пунктам 1.2, 1.4 і 1.5 статті 1, ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статтям 13 і 14 Закону України "Про систему оподаткування". Пеня, встановлена статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", не є штрафною санкцією у сфері оподаткування, оскільки застосовується за невиконання умов зовнішньоекономічних цивільно-правових договорів.
Редакція преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" про те, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, як вважає суд апеляційної інстанції, стосується несвоєчасної сплати чи несплати ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість (підпункт 2.1.1 статті 2 цього Закону).
Отже, податкове повідомлення-рішення про визначення пені за порушення вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", як податкового зобов'язання не може бути прийнято за процедурою, передбаченою Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення є недійсним в частині визначення пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності,сумою податкового зобов'язання.
Оскільки, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, підстави для задоволення касаційної скарги позивача, відсутні.
Зважаючи на те, що обставини справи судом апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі №11/98«НА» відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1.Замінити Баранівську міжрайонну державну податкову інспекцію її процесуальним правонаступником державною податковою інспекцією у Баранівському районі.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Баранівський фарфоровий завод» залишити без задоволення.
3. Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.06.2006р. у справі №11/98«НА» залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Г.К. Голубєва
підпис Є.А. Усенко
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Г.К. Голубєва
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна