№К-14778/07
05 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М.І.,
суддів: Бившевої Л.І., Рибченка А.О., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засідання: Прудкій О.В.
за участю представників
позивача:Левченка В.В. дов. №25 від 28.02.2008р.
відповідача:Євтушенка О.В. дов. №8306/10/100 від 17.03.2008р.,
Єгорова Д.М. дов. №9431/10/100 від 25.03.2008р.,
Губи М.О. дов. №16172/Г від 29.05.2008р.,
Сависького В.В. дов. №16977/С від 04.06.2008р.
Генеральної прокуратури: Кудінов Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом ВАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення за участю прокуратури Дніпропетровської області, за касаційною скаргою державної податкової інспекції у м. Дзержинську на Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007р. та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. у справі №А38/49-07,-
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007р. у справі №А38/49-07 залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007р. та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. у справі №А38/49-07 скасувати.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Податковим повідомленням-рішенням №0015782301/0/39976 від 19.12.2006р. позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24 924 758,00 грн. (а саме за серпень 2006р. у розмірі 7 758 629,00 грн., за вересень 2006р. - 17 166 129,00 грн.) Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акта перевірки №428/231/32965259/01-046ДСК від 12.06.2005 року, яким встановлено порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Перевіркою було встановлено, що основним постачальником сировини (концентрату залізорудного агломераційного, аглоруди гематитової, феросплавів) позивачу у липні-серпні 2006р. було підприємство ТОВ «Конус»
Відповідно до угоди №01/2006/25-2327-02 від 28.12.2005 року укладеної між ТОВ «Конус» (Постачальник) з однієї сторони та ВАТ «ДМК» (Покупець) з другого боку, ТОВ «Конус» поставило в адресу позивача сировину (концентрат залізорудний агломераційний, аглоруду гематитову) на суму 200 511 892,14 грн., в т. ч. ПДВ 33 418 648,69 грн., в тому числі: липень 2006р. на суму 97 515 115,20 грн., ПДВ у сумі 16 252 519,20 грн.; серпень 2006р. на суму 102 996 776,94 грн., ПДВ -17 166 129,49 грн.
Розрахунки між ВАТ «ДМК» та ТОВ «Конус» за вказаною угодою проведені грошовими коштами в сумі 103 497 767,53 грн., за серпень 2006р. - в сумі 119 173 688,58 грн., що підтверджується виписками обслуговуючого банку. Суми податку на додану вартість позивачем було віднесено до складу податкового кредиту за липень, серпень 2006р.
За результатами перевірки відповідності операцій та підтвердження податку на додану вартість згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" по ланцюгам, відповідачем було встановлено, що первісний постачальник товару ПП «ЛФ Актуаль-Бізнес-Гарант» не включав до складу податкових зобов'язань згідно декларацій з податку на додану вартість податок на додану вартість за липень, серпень 2006 року з вартості поставок на ПП «Онега-5» по ланцюгу ТОВ «Каштан-торг» - ТОВ «Конус» - ВАТ «ДМК» у сумі 33 418 648,69 грн., а саме: липень 2006р. - 16 252 519,20 грн.; серпень 2006р. - 17 166 129,49 грн., не відбулось надмірної сплати податку.
При цьому, колегія суддів, відзначає, що відповідно до п.1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю „ Бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки, безпосередньо не встановлює порядку визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону. Такою нормою в даному випадку є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", де передбачено, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету, або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 ст. 7 цього Закону відшкодуванню платнику податку з бюджету підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.
Сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту. Зворотного Закон не передбачає.
Податковим органом необґрунтовано з посиланням на норму матеріального права, яка б визначала підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту обов'язок платника податку по наданню будь-яких відомостей від контрагентів щодо зарахування ними до бюджету сплаченого податку на додану вартість у ціні поставлених товарів.
Більш того, чинне законодавство України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету.
Крім того, скаржник в касаційній скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій під час вирішення спору не надано належної оцінки Рішенню місцевого суду Ленінського району міста Луганська від 02.04.2007р. №2-1152, яким визнано недійсним запис про державну реєстрацію приватного підприємства «ЛФ «Актуаль-Бізнес-Гарант», визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію приватного підприємства «ЛФ Актуаль-Бізнес-Гарант» платником податку на додану вартість.
Колегія суддів, доводи касаційної скарги відхиляє, з огляду на наступне, податкове повідомлення-рішення, що оспорюється прийнято на підставі висновків Акта перевірки №428/231/32965259/01-046ДСК від 12.06.2005 року, отже, посилання податкового органу на Рішення місцевого суду Ленінського району міста Луганська від 02.04.2007р. №2-1152, як на безпідставність формування позивачем податкового кредиту є необґрунтованим, оскільки, рішення місцевого суду Ленінського району міста Луганська прийнято майже через два роки після здійснення перевірки позивача та майже через два місяці після прийняття рішення у справі судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України, встановивши наявність передбачених нормативно-правовим приписом ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України приходить до висновку, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, спростовується матеріалами справи, отже, підстави для задоволення касаційної скарги державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2007р. та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. у справі №А38/49-07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
А.О. Рибченко
М.О. Федоров
Т.М. Шипуліна
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис А.О. Рибченко
підпис М.О. Федоров
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка