№К-12932/06
10 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді:Костенка М.І.
суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М., Усенко Є.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом приватного підприємства „Галицький комерційно-торговий центр” до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою ДПІ у Галицькому районі м. Львова на Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2004р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2656-25/324, -
У вересні 2004 року приватне підприємство „Галицький комерційно-торговий центр” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 27.07.2004р. №0004332320/04-23-4/32181281/15187, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2003р. у сумі 35 596,00 грн., за січень 2004р. - 25 135,00 грн., за лютий 2004р. - 2 462,00 грн., за березень 2004р. - 9 091,00 грн., за березень 2004р. - 5 114,00 грн., за червень 2004р. - 13 399,00 грн., за червень 2004р. - 137,00 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2004р., залишеним без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2656-25/324, позов було задоволено повністю.
Рішення судів ґрунтуються на тому, що надані контрагентами позивача податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства та дають позивачу право на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, ДПІ у Галицькому районі м. Львова звернулася із касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2004р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2656-25/324 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові.
Обґрунтовуючи касаційні вимоги, ДПІ у Галицькому районі м. Львова посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та при прийнятті рішень порушено норми матеріального права, зокрема, п. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
За результатами тематичної документальної перевірки позивача з питанню достовірності визначення податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість та на підставі Акта перевірки від 27.07.2004р. №428/23-410/32181281/4115, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.07.2004р. №0004332320/04-23-4/32181281/15187, яким виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2003р. у сумі 35 596,00 грн., за січень 2004р. - 25 135,00 грн., за лютий 2004р. - 2 462,00 грн., за березень 2004р. - 9 091,00 грн., за березень 2004р. - 5 114,00 грн., за червень 2004р. - 13 399,00 грн., за червень 2004р. - 137,00 грн.
В Акті перевірки зазначено, що у позивача як покупця не виникає підстав для включення даних податкових накладних до Книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та сум податку на додану вартість згідно цих податкових накладних до податкового кредиту відповідного періоду, оскільки, продавці-контрагенти покупця містять ознаки фіктивності.
Як встановлено судами при розгляді справи та підтверджується наявними матеріалами (вантажними митними деклараціями), у грудні 2003р. позивачем здійснено експорт дубу-кругляку до Сполучених Штатів Америки та Австрії на умовах FCA- Львів. Дані лісоматеріали були придбані позивачем у ПП „Галицькі інформаційні системи”, Буського держлісгоспу та ТзОВ „Галпостачпром”, що підтверджується угодами та податковими накладними. Згідно з наданими податковими накладними сума нарахованого та сплаченого податку на додану вартість за грудень 2003р. становить 35 596,95 грн.
У січні 2004р. позивач здійснював експорт дубу-кругляку, придбаного у ПП „Галицькі інформаційні системи”, до Сполучених Штатів Америки та Австрії на умовах FCA- Львів, що підтверджується вантажно-митними деклараціями. Відповідно до наданої контрагентом податкової накладної сума нарахованого та сплаченого позивачем податку на додану вартість за січень 2004р. становить 14 590, грн.
У лютому 2004р. позивач здійснював експорт дубу-кругляку, черешні та клену, придбаних у ПП „Галицькі інформаційні системи” та Івано-Франківського держлісгоспу, до Сполучених Штатів Америки та Австрії на умовах FCA- Львів, що підтверджується вантажно-митними деклараціями. Відповідно до наданих контрагентами податкових накладних сума нарахованого та сплаченого податку на додану вартість за лютий 2004р. становить 14 934,00 грн.
У березні 2004р. позивач здійснював експорт дубу-кругляку та буку, придбаних у ПП „Галицькі інформаційні системи”, Івано-Франківського держлісгоспу та ТзОВ „Галпостачпром”, до Сполучених Штатів Америки та Австрії на умовах FCA- Львів, що підтверджується вантажно-митними деклараціями. Відповідно до наданих контрагентами податкових накладних сума нарахованого та сплаченого позивачем податку на додану вартість за березень 2004р. становить 14 205,51 грн.
У червні 2004р. позивач здійснював експорт дубу-кругляку та фрези дубової паркетної, придбаних у ТзОВ „Галпостачпром”, ТзОВ „Альцест-Львів”, ТзОВ „ВКФ „Зеол” ЛТД”, до Сполучених Штатів Америки та Австрії на умовах FCA- Львів, що підтверджується вантажно-митними деклараціями. Відповідно до наданих контрагентами податкових накладних сума нарахованого та сплаченого позивачем податку на додану вартість за червень 2004р. становить 13 536,00 грн.
Як вірно зазначають суди, основними постачальниками позивача по визначених в акті періодах були ПП „Галицькі інформаційні системи”, Буський держлісгосп, Івано-Франківський держлісгосп, ТзОВ „Галпостачпром”, ТзОВ „Альцест-Львів”, ТзОВ „ВКФ „Зеол”, а не визначені податковим органом в акті підприємці-продавці.
Крім того, суди обґрунтовано вказують, що відповідно до 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997р. не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Як свідчать матеріали справи, надані контрагентами-продавцями позивача податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства та дають позивачу право на включення сум податку на додану вартість згідно цих податкових накладних до податкового кредиту.
Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2004р. та Постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2656-25/324 відсутні.
Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230, 231, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -
1. Касаційну скаргу ДПІ у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2004р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2005р. у справі №5/2656-25/324 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Г.К. Голубєва
Т.М. Шипуліна
Є.А. Усенко
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Г.К. Голубєва
підпис Є.А. Усенко
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка