№К-10089/06
11 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М. І.
суддів: Маринчак Н.Є., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія „Профіт” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.08.2004р. №0001052303/0, за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на Рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2005р. та Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.07.2005р. у справі №3/146, -
У березні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія „Профіт” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.08.2004р. №0001052303/0.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.04.2005р., залишеним без змін Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 07.07.2005р. у справі №3/146, позов було задоволено частково: спірне податкове повідомлення-рішення визнано недійсним в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 7 170,00 грн. сумою податкового зобов'язання платника податків та застосування відповідних наслідків, передбачених ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р.
Рішення судів ґрунтуються на тому, що спірне податкове повідомлення-рішення є по суті рішенням контролюючого органу, що не суперечить повноваженням цього органу, однак підставами для прийняття вказаного повідомлення-рішення є неподаткові зобов'язання, засновані на обов'язкових платежах для бюджетів або державних цільових фондів.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулася із касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2005р. та Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.07.2005р. у справі №3/146 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційних вимог податковий орган посилається на те, що рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанції прийняті із порушення норм матеріального законодавства, а саме, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано положення п.1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В ході розгляду справи у попередніх інстанціях було встановлено, що 17.08.2004р. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було проведено перевірку господарської одиниці - відділу магазину „Фокстрот”, який належить позивачу, на підставі якої складено Акт від 17.08.2004р. №000505. Актом зафіксовано, що під час проведення купівлі товару мобільного телефону вартістю 910,00 грн. розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції не видавався, розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій. Також у акті зазначено про невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
На підставі акту податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2004р. №0001052303/0, яким позивачеві згідно з п.п. 1, 2, 11, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 06.07.1995р. визначено суму податкового зобов'язання за платежем штрафні санкції у розмірі 7 170,00 грн.
Як вірно зазначають суди, відповідно до ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;
6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Згідно зі ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Суди обґрунтовано дійшли до висновку про правомірність застосування податковим органом штрафних санкцій у розмірі 7 170,00 грн. та про правильність їх нарахування, однак, при прийнятті рішень вірно зазначають, що застосування штрафу за порушення законодавства в порядку контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності не є податковим зобов'язанням, а тому спірне податкове повідомлення-рішення не повинно містити посилань на визначення фінансових санкцій у вигляді суми податкового зобов'язання та щодо виникнення наслідків, передбачених ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у зв'язку з несплатою в установлений строк суми податкового зобов'язання.
Зважаючи на те, що обставини справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2005р. та Постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 07.07.2005р. у справі №3/146 відсутні.
Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 224, 232, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2005р. та Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.07.2005р. у справі №3/146 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Н.Є. Маринчак
О.В. Карась
А.О. Рибченко
М.О. Федоров
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Н.Є. Маринчак
підпис О.В. Карась
підпис А.О. Рибченко
підпис М.О. Федоров
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка