№К-10099/06
25лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М. І.
суддів: Маринчак Н.Є., Карася О.В., Рибченка А.О.,Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом сервісного кооперативу „Кримський Республіканський дитячий оздоровчий табір-пансіонат „Золотий берег” до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000194170/0 від 22.07.2004р., за касаційною скаргою Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.-07.06.2005р. та Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2005р. у справі №2-23/2711-2005, -
У листопаді 2004 року сервісний кооператив „Кримський Республіканський дитячий оздоровчий табір-пансіонат „Золотий берег” звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000194170/0 від 22.07.2004р. про визначення суми податкового зобов'язання з податку з фізичних осіб в сумі 1 779,95 грн. та штрафних санкцій у розмірі 3 559,90 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.-07.06.2005р., залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2005 року у справі №2-23/2711-2005 позов було задоволено частково, спірне податкове повідомлення-рішення визнано недійсним в частині 5 164,32 грн., у решті позову провадження припинено, оскільки, позивачем у ході розгляду справи було подано клопотання про зменшення позовних вимог.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що позивач не надавав додаткових матеріальних та соціальних благ працівникам, а лише здійснював здешевлення харчування своїх працівників, оскільки, харчування придбавалось працівниками позивача за ціною меншою, ніж фактична, в їдальні, яка знаходилась на його балансі.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Євпаторійська ОДПІ АРК звернулася з касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.-07.06.2005р. та Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2005 року у справі №2-23/2711-2005 скасувати та направити справу на новий розгляд.
Свої вимоги податковий орган обґрунтовує тим, що судами при прийнятті рішень неправильно застосовано норми Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” №13-92 від 26.12.1992р.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Євпаторійською ОДПІ АРК була проведена перевірка дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивачем за період з 01.04.2003р. по 31.03.2004р., за результатами перевірки складено Акт від 19.07.2004р. №289/23-1. В Акті перевірки зазначено, що позивач не нарахував, не утримував і не перерахував до бюджету прибутковий податок з громадян у сумі 1 721,44 грн. через не включення до сукупного доходу працівників матеріальних благ у вигляді сплаченої підприємством за свій рахунок вартості харчування у сумі 9 922,69 грн.
Задовольняючи позов, суди вірно зазначають, що відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” до сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних i соціальних благ у грошовій i натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.
Згідно з листами Державної податкової адміністрації України №17-0217/10-1600 від 05.03.1997р. та №520/11/17-0110 від 20.01.1998р., до благ відносяться в тому числі виплачувані безпосередньо працівникам кошти на безкоштовне харчування у будь-якій формі на відповідну суму, за винятком сум, які спрямовують підприємства на здешевлення харчування своїх працівників безпосередньо підприємствам харчування, що перебувають на їх балансі.
З матеріалів справи вбачається, що харчування придбавалось працівникам позивача за ціною меншою, ніж фактична, в їдальні, яка знаходилась на його балансі, тому суди приходять до вірного висновку про те, що додаткові матеріальні та соціальні блага позивачем не надавались, здійснювалось лише здешевлення харчування працівників.
Зважаючи на те, що обставини справи судом апеляційної інстанції встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2005р. та Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2005р. у справі №2-23/2711-2005 відсутні.
Згідно з ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.-07.06.2005р. та Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.08.2005р. у справі №2-23/2711-2005 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Н.Є. Маринчак
О.В. Карась
А.О. Рибченко
М.О. Федоров
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Н.Є. Маринчак
підпис О.В. Карась
підпис А.О. Рибченко
підпис М.О. Федоров
З оригіналом вірно відповідальний секретар В.Л. Хрущ