№К-11285/06
26 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М.І.,
суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засідання:Прудкій О.В.
за участю представників
позивача:Заболотної І.В.
відповідача:Мосійчука О.В. дов. №65360/9/10 від 22.10.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Житомирського обласного управління до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” на Рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2004р. та Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.01.2005р. у справі №10/176 „НА”,-
Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.10.2004р. у справі №10/176 „НА” залишеним без змін Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.01.2005р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2004р. у справі №10/176 „НА” та Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.01.2005р. скасувати, прийняти рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Податковим повідомленням-рішенням №1982/23-05/09311380/20027/0 від 20.04.2004р.позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 43,24 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.
Підставою для донарахування податкових зобов'язань стали висновки Акта перевірки №47/23-05/017/09311380/0110 від 19.04.2004р., щодо порушення позивачем вимог п. 4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, невключено до об'єкту оподаткування комісійну винагороду за продаж лотерейних білетівдержавних лотерей протягом 2001р., що обліковувалась на рахунку 6119, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за 2001 рік у сумі 43 грн. 24 коп.
Підпунктом 3.2.4 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не є об'єктом оподаткування операції з випуску, обігу та погашення білетів державних лотерей, запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів України.
Отже, згідно наведеної норми, саме продаж лотерейних білетів, який передбачає передачу права власності на ці білети, здійснюється без нарахування податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 395 ЦК Української РСР, яка діяла на момент укладення вищезазначених договорів, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або кілька угод від свого імені за рахунок комітента.
Виконання договорів комісії передбачає отримання винагороди за взяте на себе доручення (ст. 406 ЦК УРСР).
Щоб забезпечити надходження комісіонерові платежів, йому надається право утримувати належні йому за договором комісії суми з усіх сум, що надійшли до нього за рахунок комітента (ст. 408 ЦК УРСР).
Таким чином, незалежно від обраної форми оплати комісійної винагороди, такі посередницькі послуги підпадають під об'єкт оподаткування, в тому числі і в тих випадках, коли послуги надаються по операціях з продажу продукції (в даному випадку державних лотерей), які згідно з пп. 3.2.4 п. 3.2 ст. 3 та ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільнені від оподаткування або визнані такими, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Доводи скаржника, що операції з розповсюдження лотерейних білетів державної та іншої лотереї підпадають під ознаки операцій з розрахунково-касового обслуговування клієнтів банку-юридичних осіб, не ґрунтуються на нормі права.
Оскільки, операції по розповсюдженню державних лотерейних білетів не включено до «Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, що здійснюються установами банків України», які відповідно до пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не включаються до об'єкта оподаткування
Зважаючи на те, що обставини справи судами встановлено повно й правильно, норми матеріального та процесуального права застосовані вірно, колегія суддів вважає, що підстави для скасування Рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2004р. у справі №10/176 „НА” та Постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 13.01.2005р. відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Житомирської області від 22.10.2004р. у справі №10/176 „НА” та Постанов Житомирського апеляційного господарського суду від 13.01.2005р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис Н.Є. Маринчак
підпис Є.А. Усенко
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна