№К-25797/06
09 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Костенка М.І.,
суддів: Бившевої Л.І., Брайка А.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.
при секретарі судового засідання:Прудкій О.В.
представники сторін в судове засідання не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Українська національна компанія» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, за касаційною скаргою приватного підприємства «Українська національна компанія» на Постанову господарського суду Хмельницької області від 16.01.2006р. та Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. у справі №6/275-НА,-
Постановою господарського суду Хмельницької області від 16.01.2006р. у справі №6/275-НА, залишеною без змін Житомирського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. у позові відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Постанову господарського суду Хмельницької області від 16.01.2006р. та Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. у справі №6/275-НА скасувати, прийняти рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів, встановила наступне.
Податковим повідомлення-рішенням №0001022341/0 від 13.04.2005 року позивачу згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 166 178,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 83 089,00 грн.
Податковим повідомлення-рішенням №0001032341/0 від 13.04.2005 року позивачу згідно з пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 207 722,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 62 317,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень останні залишені без змін, а скарги позивача без задоволення. Відповідно були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001022341/1, №0001032341/1 від 22.06.2005 року та №0001022341/2, №0001032341/2 від 08.08.2005 року.
Підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями стали висновки Акта перевірки №11623431691006 від 11.04.2005р.
Перевіркою було встановлено, що згідно договору купівлі-продажу №Г-1 від 01.09.2004р. позивач придбав у ТОВ «Гартівня центр» джерела безперервного живлення А1000-19 у кількості 8 шт. на загальну суму 1 499 367,59 грн. в т.ч. 249 894,60 грн., що підтверджується податковою накладною №721.9 від 30.09.2004р.
Розрахунок за отриманий товар позивачем проведено шляхом передання простих векселів №823151716111 від 30.09.2004 року на суму 997 066,89 грн. (векселедавець - позивач) та №7332556918076 від 30.09.2004 року на суму 502 300,70 грн. (векселедавець - ТОВ «Приватсервіс»).
Згідно договору поставки №ПУ-1 від 01.09.2004 року позивачем реалізовано джерела безперервного живлення ТОВ «Приватсервіс» на загальну суму 502 300,70 грн., в тому числі ПДВ - 83 716,78 грн., що підтверджується податковою накладною від 30.09.2004 року №093004.
Розрахунок за отриманий товар ТОВ «Приватсервіс» здійснено шляхом передачі простого векселя №7332556918076 від 30.09.2004 року на суму 502 300,70 грн.
Різниця між вартістю придбання та продажем джерел безперервного живлення склала 997 066,89 грн., в тому числі ПДВ -166 177,84 грн.
З огляду на викладене, перевіряючими зроблено висновок про порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в IIIкварталі 2004 року на суму 207 722,00 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість у вересні 2004 року на суму 166 178,00 грн.
Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь-як діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такс діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Отже, законодавцем встановлено, що при здійсненні продажу товарів, якщо такий продаж пов'язаний з веденням господарської діяльності, платником податку до складу валових витрат не можуть бути віднесені витрати за збитковою операцією.
Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» коли платник придбає товари (роботи, і послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і) не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Враховуючи вищевикладене, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат суми податку при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток та до податкового кредиту суми ПДВ за збитковою господарською операцією.
Абзац 3 пункту 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.
Колегія суддів відзначає, що оскільки, векселі передані ТОВ «Гуртівня центр» як оплата за договором купівлі-продажу №Г-1 від 30.09.2004р. не оплачені, то суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про неправомірність віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту сум податків з вартості придбаних джерел безперервного живлення.
Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 02.08.2007р. внесено запис №1 676 117 0007 000313 про припинення державної реєстрації юридичної особи приватного підприємства «Українська національна компанія» у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Частиною 5 пункту 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі суд закриває провадження у справі.
Доказів виконання судових рішень відповідачем суду не надано.
Згідно ч. 2 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 п. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, ч. 2 ст. 228, 230, 231, 234 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,-
1. Касаційну скаргу приватного підприємства «Українська національна компанія» залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Хмельницької області від 16.01.2006р. та Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 20.06.2006р. у справі №6/275-НА визнати такими, що втратили законну силу та закрити провадження справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді: Л.І. Бившева
А.І. Брайко
Є.А. Усенко
Т.М. Шипуліна
Головуючий суддя: підпис М.І. Костенко
судді: підпис Л.І. Бившева
підпис А.І. Брайко
підпис Є.А. Усенко
підпис Т.М. Шипуліна
З оригіналом вірно відповідальний секретар О.В. Прудка