вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
19 листопада 2012 р. (13:37 год.) Справа №2а-11571/12/0170/8
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Шиленко Олександр Вікторович, довіреність б/н від 10.10.12р., паспорт НОМЕР_3;
від відповідача: Жукова Ольга Миколаївна, довіреність № 55/10-0 від 31.07.12р., паспорт: НОМЕР_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Арні-Енерго»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
про визнання нечинним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Суть спору: 17.10.12 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Арні-Енерго» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування наказу № 2068 від 18.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арні-Енерго»; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0004642204 від 10.10.2012 року та № 0004632204 від 10.10.2012 року.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні 19.11.2012 року представник позивача надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить визнати нечинним та скасувати наказ № 2068 від 18.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арні - Енерго; визнати протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі щодо проведення перевірки оформленої актом від 02.10.2012р. № 6752/22-1/35284011; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004642204 року від 10.10.2012 р. та № 0004632204 від 10.10.2012 р.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Арні - Енерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. (вересень - грудень 2011 р.)
За результатами перевірки ДПІ у м. Сімферополь АРК ДПС складено акт перевірки від 02.10.2012р. № 6752/22-1/35284011, яким встановлені наступні порушення:
1. Порушення п.п. 14.1.202 п.14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (з наступними змінами), в результаті чого в податковому обліку завищена сума податкового кредиту усього у сумі 114968 грн.
2. Порушення п.п. 14.1.191 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого в податковому обліку занижено податок на прибуток усього в сумі 132213 грн.
За результатами перевірки ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС дійшла висновку, що матеріалами перевірки не підтверджено реальність здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Арні - Енерго» з ПП «Севелітстрой», право на податковий кредит з податку на додану вартість та віднесення до валових витрат у ТОВ «Арні - Енерго» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права.
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Сімферополі винесені податкові повідомлення-рішення № 0004642204 року від 10.10.2012 р., якім збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 132213 грн. та № 0004632204 від 10.10.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 143710 грн.
ТОВ «Арні - Енерго» з діями посадових осіб ДПІ у м. Сімферополі, щодо фіксування неправдивих даних в акті перевірки та в його висновках, та винесення податкових повідомлень-рішень № 0004642204 року від 10.10.2012 р. на загальну суму 132213 грн. та № 0004632204 від 10.10.2012 р. на загальну суму 143710 грн. не згодне з наступних підстав.
Так, позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Арні - Енерго» була проведена ДПІ у м. Сімферополі на підставі наказу на перевірку № 2068 від 18.09.2012 року.
У порушення вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України на адресу ТОВ «Арні - Енерго» письмовий запит про надання пояснення та їх документальні підтвердження не надходив.
Як зазначив представник позивача, з невідомих підстав, ДПІ у м. Сімферополі був направлений запит № 19651/10/22-1 від 11.09.2012 року про надання пояснень та первинних документів щодо здійснених господарських операцій ТОВ «Арні-Енерго» з ПП «Севелітстрой» на адресу: м. Сімферополь вул. Київська, буд. 3, але, позивач знаходиться за адресою м. Сімферополь провулок Київський буд. 3, тому вищевказаний запит було отримано позивачем 04.10.2012 року після проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арні - Енерго».
Таким чином, позивач був позбавлений права на надання відповідачу пояснень та первинних документів щодо здійснених господарських операцій ТОВ «Арні-Енерго» з ПП «Севелітстрой».
По суті виявлених порушень представник позивача пояснив наступне.
Перевіркою відомостей та показників декларації з податку на додану вартість та додатка № 5 встановлені взаємовідносини ТОВ «Арні - Енерго» з ПП «Севелітстрой».
На думку відповідача, на підставі нікчемності угоди між ТОВ «Арні - Енерго» з ПП «Севелітстрой» ДПІ у м. Сімферополі з податкового обліку позивача з податку на додану вартість і складу податкового кредиту виключила 114968,00 грн. та збільшила суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 132213,00 грн.
Позивач вважає помилковими такі висновки відповідача з наступних підстав.
Контрагент ТОВ «Арні - Енерго» у періоді, що перевірявся, був юридичною особою, перебував на обліку в податковому органі, мав свідоцтво про сплату податку на додану вартість. Таким чином, мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Представник позивача зазначив, що чинне законодавство не зобов'язує і не наділяє юридичних осіб правом перевіряти відповідність законодавству та достовірність установчих документів, свідоцтв своїх контрагентів по угодах та достовірність їх підписів. Позивач, як платник податків, діяв у межах діючого законодавства, не обізнаний про умисел контрагента та не відповідає за його звітність. При оплаті послуг ТОВ «Арні - Енерго» був зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні робіт контрагенту, який зобов'язаний внести цю суму ПДВ до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Це ствердження підтверджується судовою практикою.
Так, позивачем укладено договір № 420 від 01 вересня 2011 року з ПП «Севелітстрой».
На виконання вищевказаного договору ПП «Севелітстрой» продало позивачу зчіпну арматуру й ізолятори за період з 01.09.2011 р. по 01.12.2011 року на загальну суму 689806,00 грн. у т.ч. ПДВ 114967,70 грн., згідно з наступними первинними документами: витратна накладна № 897 від 01.09.11 року (податкова накладна № 4 від 01.09.11 р.) на загальну суму 78230,00 грн. (без ПДВ - 65191,67грн., ПДВ - 13038,33 грн.); витратна накладна № 898 від 02.09.11 року (податкова накладна № 6 від 02.09.11 р.) на загальну суму 17844,00 грн. (без ПДВ - 14870,00 грн., ПДВ - 2974,00 грн.); витратна накладна № 951 від 30.09.11 року (податкова накладна № 74 від 30.09.11 р.) на загальну суму 39080,00 грн. (без ПДВ - 32566,67 грн., ПДВ - 6513,33 грн.); витратна накладна № 970 від 12.10.11 року (податкова накладна № 14 від 12.10.11 р.) на загальну суму 157500,00 грн. (без ПДВ - 131250,00 грн., ПДВ - 26250,00 грн.); витратна накладна № 1007 від 28.10.11 року (податкова накладна № 50 від 28.10.11 р.) на загальну суму 124269,60 грн. (без ПДВ -103558,00 грн., ПДВ - 20711,60 грн.); витратна накладна № 1033 від 01.11.11 року (податкова накладна № 4 від 01.11.11 р.) на загальну суму 11322,00 грн. (без ПДВ - 9435,00 грн., ПДВ - 1887,00 грн.); витратна накладна № 1043 від 07.11.11 року (податкова накладна № 13 від 01.11.11 р.) на загальну суму 141248,40 грн. (без ПДВ - 117707,00 грн., ПДВ - 23541,40 грн.); витратна накладна № 1198 від 01.12.11 року (податкова накладна № 3 від 01.12.11 р.) на загальну суму 120312,00 грн. (без ПДВ - 100260,00 грн., ПДВ - 20052,00 грн.).
Оплату за придбаний товар здійснено позивачем у повному обсязі на суму 689806,00 грн. Заборгованість на момент здійснення перевірки відсутня. Дані операції відображені в оборотно-сальдових відомостях за рахунком 631. Придбаний товар обліковано позивачем на складі за рахунком бухгалтерського обліку 281. Подальша реалізація товару, придбаного у ПП «Севелітстрой» обліковувалась у бухгалтерському обліку шляхом списання товару з рахунку 281.
Найкрупнішими покупцями ТОВ «Арні-Енерго» в перевіряємому періоді були: ДП «Криворізьке спеціалізоване управління № 453» ПАТ «Дніпроелектромонтаж»; ТОВ «ТЕХЕКС»; ЗАТ «Електро «ІФУ ЗАТ «Електро»; ТОВ «Енергобудівельник»; ЗАТ «Електро» Тернопільське управління «Електро».
На підставі викладеного ТОВ «Арні - Енерго» вважає, що податкові повідомлення-рішення 0004642204 року від 10.10.2012 р. та № 0004632204 від 10.10.2012 р., є протиправними та підлягають скасуванню.
Представник відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, про що надав суду письмові заперечення на позовну заяву (а.с.182-183), посилаючись на те, що звіркою ПП «Севелітстрой» встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ПП «Севелітстрой» до реальних вигодонабувачів за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року. Звіркою ПП «Севелітстрой» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року. Звіркою ПП «Севелітстрой» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.04.2010 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.
Таким чином, оскільки фактично факт поставки товару ПП «Севелітстрой» за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. на адресу ТОВ «Арні-Енерго» не підтверджено, податкові накладні складені необґрунтовано.
За період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. ТОВ «Арні-Енерго» задекларовано податку на прибуток у сумі 7966 грн.
Перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011 р. встановлено заниження податку на прибуток усього у сумі 132213 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011р. у сумі 25905 грн.. за 4 квартал 2011 року у сумі 106308 грн.
На порушення п. 14.1.191 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. Податкового кодексу України ТОВ «Арні-Енерго» в податковому обліку занижено податок на прибуток усього у сумі 132213 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011р. у сумі 25905 грн., за 4 квартал 2011р. у сумі 106308 грн.
За період 01.09.2011р. по 31.12.2011р. ТОВ «Арні-Енерго» задекларовано податкових зобов'язань податку на додану вартість у сумі 124211 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2 не встановлено його заниження або завищення.
За період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ «Арні-Енерго» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 119092 грн.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам ПП «Севелітстрой» за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року встановлено його завищення усього у сумі 114968 грн., у том числі за вересень 2011 року у сумі 22526 грн., за жовтень 2011 року у сумі 46962 грн., за листопад 2011 року у сумі 25428 грн., за грудень 2011 року у сумі 20052 грн.
Проведеною перевіркою формування податкового кредиту ТОВ «Арні-Енерго» за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року встановлено, що одним із постачальників товарів (робіт, послуг) було ПП «Севелітстрой». Оскільки фактично факт поставки товару ПП «Севелітстрой» на адресу ТОВ «Арні-Енерго» не підтверджено,податкові накладні складені необґрунтовано.
Враховуючи викладене, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС) є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи були правомірними дії відповідача - ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС у зв'язку з прийняттям такого повідомлення - рішення.
Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.
Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Арні - Енерго» має статус юридичної особи з 08.08.2007р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 633188, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим та довідкою ГУ статистики в АР Крим АБ № 528239 про включення до ЄДРПОУ від 26.06.2012р. (а.с.28, 29).
Суд зазначає, що ТОВ «Арні - Енерго» взято на облік як платника податків у ДПІ у м. Сімферополі 09.08.2007 р. за № 19481 та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 100061390 від 28.08.2007р. ТОВ «Арні - Енерго» зареєстроване як платник податку на додану вартість у ДПІ у м. Сімферополі (а.с.30, 31).
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Арні - Енерго» є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля (а.с.29).
Судом встановлено, що відповідачем на адресу позивача складено письмовий запит №19651/10/22-1 від 11.09.2012 року, в якому повідомлено, що за результатами співставлення інформації поданих податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року з іншими документами, пов'язаними з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) та відповідно до автоматизованої бази співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України виявлено розбіжності по податковому кредиту ТОВ «Арні-Енерго» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року з ПП «Севелітстрой», у зв'язку з чим від позивача витребувані пояснення щодо здійснення господарських операцій ТОВ «Арні-Енерго» з ПП «Севелітстрой» з постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року та його документальне підтвердження та наданий перелік документів, необхідних для підтвердження таких господарських операцій (зворотній бік а.с.185).
18.09.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС у відповідності з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України видано наказ № 2068 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арні-Енерго» (а.с.184).
Вказаний наказ від 18.09.2012 року № 2068 був направлений відповідачем 18.09.2012 року рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача: м. Сімферополь, вул. Київська, 3, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.185).
Однак судом встановлено, що адресою місцезнаходження ТОВ «Арні-Енерго» згідно реєстраційних документів є: 95014, АР Крим, м. Сімферополь, провулок Київський, б. 3.
Рекомендоване поштове відправлення, направлене 18.09.2012р., в якому знаходився наказ ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС від 18.09.2012 року № 2068, був отриманий директором ТОВ «Арні-Енерго» Фільчуковим А.Б. особисто лише 04.10.2012 року, про що зроблено відповідну відмітку в поштовому повідомленні про вручення після з'ясування в податковому органі питання про адресу, за якою таке поштове відправлення направлене.
Повідомленням № 363/22-1 ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС повідомляло ТОВ «Арні-Енерго» про проведення 24.09.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (зворотній бік а.с.186).
Повідомлення № 363/22-1 22.09.2012 року було направлено на адресу: м. Сімферополь, вул. Київська, 3 та повернулось до податкового органу з відміткою про закінчення терміну зберігання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.186).
Отже, повідомлення відповідача № 363/22-1 22.09.2012 року про проведення перевірок позивача також помилково направлено не за адресою місцезнаходження позивача.
Перевіряючи правомірність призначення та проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арні-Енерго» судом встановлено наступне.
Згідно ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Суд зазначає, що невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.
Підставами для проведення зазначеної перевірки податковим органом в оскаржуваному наказі вказані п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проводиться у тому випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, зазначеним пунктом встановлені наступні умови законності призначення перевірки:
- виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації,
- направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень,
- встановлення податковим органом факту отримання такого запиту,
- ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документального підтвердження.
- після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.
Відповідач не надав суду доказів направлення позивачу письмового запиту №19651/10/22-1 від 11.09.2012 року про надання письмових пояснень їх документального підтвердження, а також не спростував тверджень позивача про те, що такий запит позивач не отримував.
Отже, судом встановлено, що позивачем не було отримано письмового запиту податкового органу №19651/10/22-1 від 11.09.2012 року про надання письмових пояснень їх документального підтвердження, обов'язкове надіслання якого передбачено п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, оскільки доказів його направлення суду відповідачем не надано.
Таким чином, пояснення та документальні підтвердження щодо здійснення господарських операцій ТОВ «Арні-Енерго» з ПП «Севелітстрой» з постачання товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту платником ПДВ за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, які були витребувані ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС письмовим запитом №19651/10/22-1 від 11.09.2012 року не були надані позивачем податковому органу не з вини позивача.
Також суд зазначає, що згідно п.п.78.1.4. п.78.1.ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, підставою для проведення документальної позапланової перевірки як у випадку її призначення за п.п. п.п.78.1.1. п.78.1.ст.78 ПК України, так і за п.п.78.1.4. п.78.1.ст.78 ПК України є письмовий запит органу державної податкової служби, який у спірних правовідносинах відповідачем не направлявся.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у відповідача взагалі не виникли підстави для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, передбачені п.п. 78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а тому така перевірка була безпідставно призначена наказом № 2068 від 18.09.2012 року.
Судом встановлено, що у період з 24.09.2012 року по 28.09.2012 року посадовою особою ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС на підставі повідомлення № 636 від 19.09.2012 року та наказу ДПІ у м. Сімферополі № 2068 від 18.09.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Арні- Енерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (вересень - грудень 2011 року), про що складений акт перевірки № 6752/22-1/35284011 від 02.10.2012 року (а.с.12-27).
За результатами перевірки встановлено порушення позивачем:
- пп. 14.1.202 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.6 п.198.1 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-V, ТОВ «Арні-Енерго» в податковому обліку завищена сума податкового кредиту за перевіряємий період усього у сумі 114968 грн., у т.ч. за вересень 2011р. у сумі 22526 грн., за жовтень 2011р. у сумі 46962 грн., за листопад 2011р. у сумі 25428 грн., за грудень 2011р. у сумі 19814 грн., за січень 2012р. у сумі 238 грн.
- п. 14.1.191 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-У, ТОВ «Арні-Енерго» в податковому обліку занижено податок на прибуток усього у сумі 132213 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011р. у сумі 25905 грн., за 4 квартал 2011 р. у сумі 106 308 грн.
Висновки акту перевірки № 6752/22-1/35284011 від 02.10.2012 року стали підставою для прийняття ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС податкових повідомлень-рішень № 0004632204 від 10.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 143710,00 грн., у тому числі 114968,00 грн. за основним платежем та 28742,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0004642204 від 10.10.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 132213,00 грн. (а.с.10-11).
Не погодившись з проведеною податковим органом позаплановою невиїзною документальною перевіркою та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Перевіряючи правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень № 0004632204 від 10.10.2012 року та № 0004642204 від 10.10.2012 року, суд зазначає наступне.
В п. 3.1.2 акту перевірки податкового органу зазначено, що за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ «Арні-Енерго» задекларовані витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 1365808 грн. Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.11р. по 31.12.11 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» (ЄДРПОУ 35096833) встановлено їх завищення усього у сумі 574 840 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011р. у сумі 112630 грн., за 4 квартал 2011р. у сумі 462210 грн.
В обґрунтування зазначених висновків податковий орган посилається на Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки» ПП «Севелітстрой» (а.с.202-268), згідно якого встановлено, що відповідно до отриманої постанови слідчого групи слідчих - старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012 року, винесеної в рамках кримінальної справи №69-0146, встановлено, що: «Кримінальна справа №69-0146 порушена відносно директора ТОВ «Союз КДС» (код ЄДРПОУ - 24039320) ОСОБА_5 за фактом умисного ухилення від сплаті податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч.3 Кримінального кодексу України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель-плюс» ОСОБА_6, фізичних осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Смирнова за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_5 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_5, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2,ст. 205 ч. 2, 27 ч. 5, ст.212 ч. 3 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 р.р., на території АР Крим, діяла група осіб, яка згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету,спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.
Дія функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданим ними послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг» (код ЄДРПОУ - 36165656), ПП «Габарит-груп» (код ЄДРПОУ - 35941644) та «транзитне» підприємство - ТОВ БВП «Строитель - плюс» (код ЄДРПОУ - 31263808), директором і головним бухгалтером якого є ОСОБА_6, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності, у готівку.
Також в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ - 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ - 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ - 34946788), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ - 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ - 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ - 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ - 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ - 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ -37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ - 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ - 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ - 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ - 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ - 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ - 36693415), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ - 37196250), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ - 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ - 37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ - 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ - 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ - 34836406), ПП:«Прима Торг» (код ЄДРПОУ - 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ - 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ - 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ - 37081614), ПП «Белатрикс» (код ЄДРПОУ - 37081991) з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочинну, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України (том 1 а.с.44-45).
В акті перевірки зазначено, що відповідно до висновку, наданого УПМ ДПС в АР Крим, встановлено, наступне: «Проведеним аналізом фінансово - господарської діяльності платника податків встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст.55-1 Господарського кодексу України. Враховуючи даний факт вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вимоги переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.
Допитаний ОСОБА_12 (керівник підприємства з 12.04.2010 року) пояснив, що підприємство фактично товар та послуги не поставляло, документи ним підписувалися за грошову винагороду.
Податковий орган вважає, що у зв'язку з вищевикладеним у ПП «Севелітстрой» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами - постачальниками в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 185 Податкового кодексу України. Таким чином у ПП «Севелітстрой» відсутнє право на формування валових витрат по операціях з підприємствами постачальниками в розумінні ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 134 Податкового кодексу України.
На підставі вищевикладеного у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям проведеною зустрічною звіркою не підтверджено реальність здійснення ПП «Севелітстрой» фінансово - господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків (а.с.21).
Однак суд зазначає, що копій зазначених матеріалів досудового слідства по кримінальній справі відповідачем не надано та про причини неможливості виконати вимоги суду про надання матеріалів кримінальної справи, які використані під час проведення перевірки, не повідомлено.
У підпункті 3.1.3 акту перевірки посадовою особою податкового органу зазначено, що за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року ТОВ «Арні-Енерго» задекларовано податку на прибуток у сумі 7966,00 грн. Перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833) за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011 р. встановлено заниження податку на прибуток усього у сумі 132 213 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011р. у сумі 25905 грн., за 4 квартал 2011р. у сумі 106 308 грн.
Згідно п.п. 3.2.2 акту перевірки за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р. ТОВ «Арні-Енерго» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 119092 грн.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833) за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року встановлено його завищення усього у сумі 114968 грн., у т.ч. за вересень 2011 року у сумі 22526 грн., за жовтень 2011р. у сумі 46962 грн., за листопад 2011 року у сумі 25428 грн., за грудень 2011 року у сумі 20052 грн. (п.п.3.2.2 акту).
Одним із постачальників товарів (робіт, послуг) було підприємство ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833) за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р.
Дані взаємовідносини між підприємствами описані у п 3.1.2 акту перевірки.
Таким чином, податковий орган вважає, що оскільки факт поставки товару ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833) на адресу ТОВ «Арні-Енерго» не підтверджено, податкові накладні складені необґрунтовано.
Що стосується правомірності встановлених податковим органом порушень позивачем податкового законодавства у вигляді заниження податку на прибуток підприємств усього у сумі 132213 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011р. у сумі 25905 грн., за 4 квартал 2011 р. у сумі 106308 грн. та завищення суми податкового кредиту усього у сумі 114968 грн., у т.ч. за вересень 2011р. у сумі 22526 грн., за жовтень 2011р. у сумі 46962 грн., за листопад 2011р. у сумі 25428 грн., за грудень 2011р. у сумі 19814 грн., за січень 2012р. у сумі 238 грн., суд зазначає наступне.
01.09.2011 року між ПП «Севелітстрой» (продавець) та ТОВ «Арні-Енерго» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 420, предметом якого є передача у власність покупця належного продавцю майна - зчіпної арматури та ізоляторів за ціною 700000,00 грн. (п.п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2 договору) (а.с.45-46).
На підтвердження реальності укладеного договору позивачем надані оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за період 01.09.11-31.12.11, за вересень 2011р., за жовтень 2011р., за листопад 2011р., за грудень 2011р. (а.с.55-59), картки рахунку 311 за період 10.10.11-31.12.11 на підтвердження перерахування коштів з банківського рахунку позивача на оплату товару за договором купівлі-продажу № 420 від 01.09.2011 року (а.с.60-63), виписки банку по перерахуванню грошових коштів позивачем (а.с.64-77).
В рамках виконання договору купівлі-продажу №420 від 01.09.2011р. складені видаткові накладні № 897 від 01.09.2011р. на загальну суму 78230,00 грн., у тому числі ПДВ - 13038,33 грн., № 898 від 02.09.2011р. на загальну суму 17844,00 грн. у тому числі ПДВ - 2974,00 грн., № 951 від 30.09.2011р. на загальну суму 39080,00 грн. у тому числі ПДВ - 6513,33 грн., № 1198 від 01.12.2011р. на загальну суму 120312,00 грн. у тому числі ПДВ - 20052,00 грн. (а.с.84, 87, 89, 116) та податкові накладні № 4 від 01.09.2011р. на загальну суму 78230,00 грн., у тому числі ПДВ - 13038,33 грн., № 6 від 02.09.2011р. на загальну суму 17844,00 грн. у тому числі ПДВ - 2974,00 грн., № 74 від 30.09.2011р. на загальну суму 39080,00 грн. у тому числі ПДВ - 6513,33 грн., № 3 від 01.12.2011р. загальну суму 120312,00 грн. у тому числі ПДВ - 20052,00 грн. (а.с.85, 88, 90, 117-118).
На підставі договору купівлі-продажу № 420 від 01.09.2011р. ТОВ «Арні-Енерго» сформовані витрати та податковий кредит та подані звітні податкові декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року з додатками СВ та АВ, в яких відображені показники по сформованим витратам, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в загальному розмірі 891048,00 грн. (рядок 04) та за IV квартал 2011 року з додатками СВ та АВ, згідно якого сформовані витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, в загальному розмірі 1365808,00 грн. (рядок 04) (а.с.47-50, 51-54); податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2011 року з Додатком 5, згідно якої позивачем сформований податковий кредит в загальному розмірі 26359,00 грн. (рядок 17), податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року з Додатком 5, згідно якої позивачем сформований податковий кредит в загальному розмірі 47036,00 грн. (рядок 17) (а.с.91-93), податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2011 року з Додатком 5, згідно якої позивачем сформований податковий кредит в загальному розмірі 25503,00 грн. (рядок 17) (а.с.101-103), податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2011 року з Додатком 5, згідно якої позивачем сформований податковий кредит в загальному розмірі 20194,00 грн. (рядок 17) (а.с.111-113).
Позивачем до податкового органу подані реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період вересень-за грудень 2011 року, в яких відображені відповідні податкові накладні постачальника (а.с.81-83, 94-95, 104-105).
Суд зазначає, що на підтвердження використання придбаного товару за договором купівлі-продажу № 420 від 01.09.2011р. у своїй господарській діяльності ТОВ «Арні-Енерго» надані:
1) оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 01.09.11-31.12.11, специфікація до договору поставки № 8 від 11.03.2011 року на суму 97071,64 грн., видаткова накладна № РН-0000126 від 28.11.2011 року на загальну суму 97071,64 грн., у тому числі ПДВ - 16178,61 грн., податкові накладні № 15 від 28.11.2011 року на загальну суму 67071,64 грн., у тому числі ПДВ - 11178,61 грн. та № 7 від 11.11.2011 року на загальну суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ - 5000,00 грн., довіреність на отримання матеріальних цінностей № 287 від 22.11.2011 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 01.11.11-31.12.11, картка рахунку 361 за 01.11.11-31.12.11, виписки по банківському рахунку позивача на підтвердження перерахування контрагентами грошових коштів на рахунки позивача за отриманий товар, реєстри отриманих та виданих податкових накладних (а.с.126-137);
2) договір поставки № 27 від 30.09.2011р. на постачання позивачем товару ТОВ «Енергобудівельник» та специфікація до нього на суму 40152,48 грн., видаткова накладна № РН-0000096 від 30.09.2011 року на загальну суму 40152,48 грн., у тому числі ПДВ - 6692,08 грн., податкова накладна № 14 від 30.09.2011 року на загальну суму 40152,48 грн., у тому числі ПДВ - 6692,08 грн., довіреність на отримання матеріальних цінностей серії 12 ААБ № 502177 від 30.09.2011 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 01.09.11-31.10.11, картка рахунку 361 за 01.09.11-31.10.11, виписки по банківському рахунку позивача на підтвердження перерахування контрагентами грошових коштів на рахунки позивача за отриманий товар, реєстри отриманих та виданих податкових накладних (а.с.138-147);
3) договір поставки № 26 від 23.09.2011р. на постачання позивачем товару ДП «Криворізьке спеціалізоване управління № 453» ЗАТ «Дніпроелектромонтаж» та специфікації до нього на суму 10792,80 грн. та на суму 209025,38 грн., видаткова накладна № РН-0000113 від 31.10.2011 року на загальну суму 209025,38 грн., у тому числі ПДВ - 34837,56 грн., податкова накладна № 16 від 28.10.2011 року на загальну суму 209025,38 грн., у тому числі ПДВ - 34837,56 грн., довіреність на отримання матеріальних цінностей серії ЯПЕ № 010118 від 31.10.2011 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за жовтень 2011 року, картка рахунку 361 за жовтень 2011 року, виписки по банківському рахунку позивача на підтвердження перерахування контрагентами грошових коштів на рахунки позивача за отриманий товар, реєстри отриманих та виданих податкових накладних (а.с.143-164);
4) договір поставки № 11 від 06.04.2011р. на постачання позивачем товару ЗАТ «Електро» та специфікація до нього на суму 126720,00 грн., видаткова накладна № РН-0000101 від 17.10.2011 року на загальну суму 28746,43 грн., у тому числі ПДВ - 4791,07 грн., податкова накладна № 5 від 17.10.2011 року на загальну суму 28746,43 грн., у тому числі ПДВ - 4791,07 грн., довіреність на отримання матеріальних цінностей серії № 322 від 17.10.2011 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 4 квартал 2011 року, картка рахунку 361 за 4 квартал 2011 року, виписки по банківському рахунку позивача на підтвердження перерахування контрагентами грошових коштів на рахунки позивача за отриманий товар, реєстри отриманих та виданих податкових накладних (а.с.165-173);
5) договір поставки № 29 від 02.12.2011р. на постачання позивачем товару ТОВ «ТЕХЕКС» та специфікація до нього на суму 97678,14 грн., видаткова накладна № РН-0000131 від 12.12.2011 року на загальну суму 97678,14 грн., у тому числі ПДВ - 16279,69 грн., податкова накладна № 3 від 09.12.2011 року на загальну суму 97678,14 грн., у тому числі ПДВ - 16279,69 грн., оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за грудень 2011 року, картка рахунку 361 за грудень 2011 року, виписки по банквському рахунку позивача на підтвердження перерахування контрагентами грошових коштів на рахунки позивача за отриманий товар (а.с.174-180).
Таким чином суд зазначає, що досліджені під час проведення перевірки документи первинного бухгалтерського та податкового обліку з придбання ТОВ «Арні-Енерго» товару у ТОВ «Севелітстрой» відповідають вимогам, що висуваються ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.п. 2.1-2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88 Міністерства фінансів України від 24.05.1995р., до первинних документів, а відтак підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій між позивачем та ПП «Севелітстрой».
Відображення даних господарських операцій призвели до змін у структурі активів та пасивів позивача.
Для здійснення даних операцій позивач має необхідні ресурси.
Що стосується правомірності висновків податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за перевіряємий період у сумі 114968,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Пунктом 185.1 ст.185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
ґ) виключено;
д) виключено;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.
У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).
У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна та комунальних послуг і енергоносіїв), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У разі постачання товарів за договорами фінансового лізингу базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об'єкту лізингу.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.6.2 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» №1379 від 01.11.2011р., зареєстрованого в Мінюсті України 22.11.2011р. за №1333/20071 податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.
Пункт 198.3 ст.198 ПК України визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Як зазначено у п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
В силу п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Як зазначено у п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
При цьому, в силу п.184.5 ст.185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
Частиною 2 п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
Перевіряючи податкові накладні, виписані ТОВ «Севелітстрой» судом встановлено, що вони відповідають вимогам зазначеної норми.
Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Севелітстрой» господарських договорів на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України.
При цьому суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність договору купівлі - продажу № 420 від 01.09.2011 року відповідачем не наведено.
В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідачем в акті перевірки не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Севелітстрой» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.
Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ним.
Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.
Проте, з цих підстав спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.
Інших підстав для визнання укладених правочинів нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим і помилковим.
В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України
Суд зазначає, що перелік обов'язків платника податків, наведений у ст. 17 ПК України, є вичерпним та не передбачає обов'язку платника податку перевіряти наявність у штаті контрагента працівників певного профілю, правильність сплати контрагентом податків та зборів, встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності, з чого слідує, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Позивач, як добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.
До того ж, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає протиправним прийняття ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0004632204 від 10.10.2012 року, яким ТОВ «Арні-Енерго» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 143710 грн., у тому числі 114968,00 грн. за основним платежем та 28742,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Що стосується висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток підприємств в сумі 132213 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 14.1.191 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Згідно ст.134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є:
- прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
- дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Відповідно до пп.138.8.2. п.138.8 ст.138 ПКУ до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
П. 151.1 ст.151 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України визначено, що основна ставка податку становить 16 відсотків.
Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
Відповідно до пункту 10 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено ставку податку на прибуток підприємств:
з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки;
з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток;
з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків;
з 1 січня 2014 року - 16 відсотків, а для суб'єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, передбачені в пункті 15 підрозділу 10 цього розділу, - 5 відсотків.
Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Беручи до уваги, що господарські операції між ТОВ «Арні-Енерго» та ТОВ «Севелітстрой» були товарними та реальними та підтверджені наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, суд вважає безпідставними висновки відповідача про заниження податку на прибуток підприємства в сумі 132213 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011р. у сумі 25905 грн., за 4 квартал 2011 р. у сумі 106 308 грн.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає протиправним прийняття ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0004642204 від 10.10.2012 року, яким ТОВ «Арні-Енерго» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 132213 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Що стосується позовних вимог позивача про визнання нечинним наказу № 2068 від 18.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арні-Енерго», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Вимога про визнання протиправним може стосуватися лише індивідуального акта.
Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.
Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства має бути визнання такого акта протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним наказ № 2068 від 18.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арні-Енерго».
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.
В судовому засіданні 19.11.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 26.11.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 2068 від 18.09.2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Арні-Енерго».
3. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0004642204 від 10.10.2012 року та № 0004632204 від 10.10.2012 року.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арні-Енерго» (ідентифікаційний код 35284011) судовий збір в розмірі 2178,19 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кушнова А.О.