01010 м. Київ, вул. Московська, 8
04.03.2008№ К-180/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників позивача: Рибалка О.В., відповідача: Шавла Р.О, Хорунжого Я.В. та
представника Генеральної прокуратури України Кудінова Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі на постанову Господарського суду Запорізької області від 29.09.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2006 по справі № 23/643/06-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі
третя особа Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (ЗАТ) в особі філії «Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку»
за участі прокурора Запорізької області
про визнання незаконним дій
Заявлено позовні вимоги (з уточненням) про визнання незаконним дій СДПІ у м. Запоріжжі (далі - СДПІ): пов'язаних з вимогою погашення податкових векселів №№ 6931335512067, 6931335512068, 6931335512069, 6931335512070, 6931335512071, 6931335512072, 6931335512073, 6931335512074, 6931335512075, 6931335512076, 6931335512077, 6931335512078, 6931335512079, 6931335512085 та зобов'язання СДПІ утриматися від вчинення дій, пов'язаних з вимогою про погашення зазначених податкових векселів шляхом перерахування грошових коштів, в тому числі вимагати від ВАТ «Запоріжтрансформатор» погашення зазначених векселів та звертатись із відповідною вимогою до Філії «Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку».
Постановою Господарського суду Запорізької області від 29.09.2006 залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2006 по справі № 23/643/06-АП - позов задоволено. Визнано незаконними викладені в листах № 6787/10/08-02-013 від 31.08.2006, № 6821/10/08-02-013 від 01.09.2006, № 6869/10/08-02-013 від 05.09.2006, № 6961/10/08-02-013 від 06.09.2006, № 6962/10/08-02-013 від 06.09.2006 вимоги СДПІ щодо погашення податкових векселів №№ 6931335512067, 6931335512068, 6931335512069, 6931335512070, 6931335512071, 6931335512072, 6931335512073, 6931335512074, 6931335512075, 6931335512076, 6931335512077, 6931335512078, 6931335512079, 6931335512085 та зобов'язано СДПІ утриматися від вчинення дій, пов'язаних з вимогою про погашення зазначених податкових векселів шляхом перерахування грошових коштів, в тому числі вимагати від ВАТ «Запоріжтрансформатор» погашення зазначених векселів та звертатись із відповідною вимогою до Філії «Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку». Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» 3,40 грн. судового збору. Скасовано забезпечення позову.
Постанова господарського суду мотивована тим, що позивач правомірно включив суму зобов'язань по податковим векселям до складу податкових зобов'язань за серпень 2006 року у відповідній податковій декларації та ці векселі вважаються погашеними, у зв'язку з чим дії СДПІ стосовно їх повторного погашення є незаконними.
Підставою ж звернення до суду стали ті обставини, що ВАТ «Запоріжтрансформатор» в період з 01 по 09.08.2006 при імпорті товарів на митну територію України були надані органам митного контролю податкові векселі на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:
№ 6931335512067 на суму 159 311,07 грн. з терміном погашення 30.08.2006;
№ 6931335512068 на суму 238 352,93 грн. з терміном погашення 30.08.2006;
№6931335512069 на суму 247 656,04 грн. з терміном погашення 31.08.2006;
№6931335512070 на суму 148 546,20 грн. з терміном погашення 31.08.2006;
№ 6931335512071 на суму 251 092,46 грн. з терміном погашення 01.09.2006;
№ 6931335512072 на суму 22 781,92 грн. з терміном погашення 31.08.2006;
№ 6931335512073 на суму 24 098,73 грн. з терміном погашення 31.08.2006;
№ 6931335512074 на суму 202 585,27 грн. з терміном погашення 01.09.2006;
№ 6931335512075 на суму 192 231,04 грн. з терміном погашення 01.09.2006;
№ 6931335512076 на суму 148 588,08 грн. з терміном погашення 01.09.2006;
№ 6931335512077 на суму 490 189,36 грн. з терміном погашення 02.09.2006;
№ 6931335512078 на суму 65 914,64 грн. з терміном погашення 02.09.2006;
№ 6931335512079 на суму 36 206,11 грн. з терміном погашення 02.09.2006;
№ 6931335512085 на суму 1 173,45 грн. з терміном погашення 05.09.2006.
СДПІ звернулася листами №6787/10/08-02-013 від 31.08.2006, № 6821/10/08-02-013 від 01.09.2006, № 6889/10/08-02-013 від 05.09.2006, № 6961/10/08-02-013 від 06.09.2006, № 6962/10/08-02-013 від 06.09.2006 до Філії «Запорізьке Центральне з вимогою про погашення ВАТ «Запоріжтрансформатор» непогашених та авальованих Філією «Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку» зазначених вище векселів (від № 6931335512067 - до № 6931335512079 та № 6931335512085).
Податковий орган стверджує, що ці податкові векселі не були погашені позивачем.
Посилаючись на п.11.5 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 № 168 (зі змінами) «Про податок на додану вартість», судом встановлено, що на визначену законом дату (на дату поставки податкових векселів органу митного контролю) платником шляхом подання податкової декларації узгоджено суму бюджетного відшкодування, таке узгодження підтверджено відповідним записом в картці особового рахунку платника податку про наявність задекларованої суми бюджетного відшкодування, і сума бюджетного відшкодування у розмірі, не меншому ніж сума податкових векселів, залишається невідшкодованою на дату погашення податкових векселів.
Відтак, відповідно до цих норм у платника податку на дату поставки податкового векселя повинна бути необхідна сума бюджетного відшкодування (а не на дату складання документа податкового органу, який підтверджує цю суму) та ця сума повинна бути підтверджена податковим органом.
Враховуючи довідку СДПІ від 10.08.2006 №85/08-02/00213428, суди встановили, що позивач станом на 01.06.2006 має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування у розмірі 2 234 764 грн. за травень місяць 2006 року, тобто на дату поставки вищезазначених податкових векселів позивач має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка більша ніж сума зобов'язань по зазначеним векселям. Крім того, згідно Акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.07.2006, сума переплати позивача податку на додану вартість складає 2 769 232,78 грн., що також підтверджує необхідну суму бюджетного відшкодування на дату поставки податкових векселів.
Судами також встановлено, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року, поданої ВАТ «Запоріжтрансформатор» в рядку 19.2 та в додатку до декларації (розшифровка р. 19,2 податкової декларації) суми спірних податкових векселів віднесені - "до збільшення суми податку на додану вартість, які підлягають включенню до складу податкових зобов'язань".
Таким чином, суди визначились, що позивач правомірно включив суму зобов'язань по податковим векселям до складу податкових зобов'язань за серпень 2006 року у відповідній податковій декларації, а тому ці векселі вважаються погашеними. Тобто ВАТ «Запоріжтрансформатор» при погашенні податкових векселів використало своє законне право на відшкодування податку на додану вартість та цим не завдало збитків державному бюджету. Відтак, дії податкового органу щодо вимоги про їх погашення визнано неправомірними. І СДПІ не має законних підстав щодо включення суми, на яку були оформлені податкові векселі ВАТ «Запоріжтрансформатор», до податкової заборгованості банку-авалісту.
Не погодившись із постановою Господарського суду Запорізької області від 29.09.2006 та ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2006 по справі № 23/643/06-АП відповідач (далі - СДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права і судом не прийнято до уваги норму п.11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість». На думку скаржника помилковими є висновки судів про дотримання позивачем приписів п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок наявності в позивача переплати. Тобто суди вказують, що оскільки в позивача існує переплата з ПДВ то немає значення що це не є бюджетним відшкодуванням і тим більше не має значення те, що позивачем не подавалась заява про залік такої суми переплати в рахунок заборгованості з ПДВ за податковими векселями. Проте такі доводи є безпідставні та не відповідні приписам п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» і фактичним обставинам справи, з огляду на відсутність у позивача на дату поставки векселів підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування.
Враховуючи викладене, у зв'язку з несвоєчасним погашенням авалістом, тобто філією «Запорізького Центрального відділення Промінвестбанку», сум грошових коштів за податковим векселем, що відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997 є сумою податкової заборгованості, керуючись ст.ст.10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», та ст. ст. 49, 51. 159, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій, викладені в спірних рішеннях не відповідають приписам чинного законодавства України, внаслідок чого рішення підлягають скасуванню як прийняті помилково.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, яке в судовому засіданні підтримав та просив судові рішення залишити без змін.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено п.11.5 ст. 11 Закону України від 03.04.1997 № 168 (зі змінами) «Про податок на додану вартість», якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Тобто на визначену законом дату (на дату поставки податкових векселів органу митного контролю) платником шляхом подання податкової декларації узгоджено суму бюджетного відшкодування, таке узгодження підтверджено відповідним записом в картці особового рахунку платника податку про наявність задекларованої суми бюджетного відшкодування, і сума бюджетного відшкодування у розмірі, не меншому ніж сума податкових векселів, залишається невідшкодованою на дату погашення податкових векселів. У погашенні податкових векселів також приймають участь суми бюджетного відшкодування, які обліковувалися у картці особового рахунку платника податку до дати введення в дію нового порядку бюджетного відшкодування (до 01.06.2005). Таке визначення використовується виключно з метою погашення податкових векселів.
В силу зазначених норм у платника податку на дату поставки податкового векселя повинна бути необхідна сума бюджетного відшкодування (а не на дату складання документа податкового органу, який підтверджує цю суму) та ця сума повинна бути підтверджена податковим органом.
Враховуючи зазначену норму, необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки за довідкою СДПІ від 10.08.2006 №85/08-02/00213428, суди встановили, що позивач станом на 01.06.2006 має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування у розмірі 2 234 764 грн. за травень місяць 2006 року, тобто на дату поставки вищезазначених податкових векселів позивач має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка більша ніж сума зобов'язань по зазначеним векселям. Крім того, згідно Акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 31.07.2006, сума переплати позивача податку на додану вартість складає 2 769 232,78 грн., що також підтверджує необхідну суму бюджетного відшкодування на дату поставки податкових векселів.
Таким чином, суди правомірно визначились, що позивач правомірно включив суму зобов'язань по податковим векселям до складу податкових зобов'язань за серпень 2006 року у відповідній податковій декларації, а тому суди вірно визнали, що ці векселі вважаються погашеними.. Відтак, дії СДПІ щодо вимоги про погашення векселів визнано неправомірними, і СДПІ не має законних підстав щодо включення суми, на яку були оформлені податкові векселі ВАТ «Запоріжтрансформатор», до податкової заборгованості банку-авалісту.
І як визначено п.1.16 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий вексель - це грошове зобов'язання платника податку перед бюджетом, тому, відповідно, сума, зазначена у непогашеному векселі, може розглядатися як податкова заборгованість лише платника податку, яка погашається ним у порядку, передбаченому законодавством для погашення боргу. Включення цих сум до податкової заборгованості банку-авалісту суперечить ст.1, 2 Закону України «Про систему оподаткування в Україні», згідно якої, податки, справляння яких не передбачено цим законом, сплаті не підлягають.
Таким чином необхідно погодитись із обґрунтуванням судом свого рішення тим, що СДПІ при пред'явленні вимог банку порушила ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлене судом та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із наведеним висновком і тому постанова Господарського суду Запорізької області від 29.09.2006 та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2006 по справі № 23/643/06-АП скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 29.09.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 28.11.2006 по справі № 23/643/06-АП залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
М.І. Костенко
М.О. Федоров