01010 м. Київ, вул. Московська, 8
06.05.2008№ К-11113/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Степашка О.І., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2005 по справі № 13/306
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хамстер Клаб Інтернешнл»
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 18.10.2004 № 0000792304/0 в частині стягнення з ТОВ «Хамстер Клаб Інтернешнл» 2 475 грн. штрафу за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що визначена в денному звіті РРО, що винесено на підставі Акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, де зазначено про порушення позивачем п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО, не видача розрахункового документу встановленої форми та не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО і складає 495 грн. без урахування суми 185 грн., де на підставі п. 1 ст. 17 та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивачу визначено суму податкового зобов'язання: штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 400 грн., з яких:
за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 925 грн. Позивачем спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 925 грн. не оскаржується.
за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2 475 грн., що є предметом спору.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.07.2005 позов задоволено, з того мотиву, що дані про порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, які містяться в акті перевірки не знайшли об'єктивного підтвердження і є недоведеними. Висновки про порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, спростовані постановою Комунарського районного місцевого суду м. Запоріжжя. Відповідно спірне податкове повідомлення-рішення визнано недійсним в частині стягнення з позивача 2475 грн. штрафу за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що відзначена в денному звіті РРО, як таке, що не відповідає вимогам Порядку проведення оперативних перевірок і розгляду матеріалів по них.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2005 по справі № 13/306 рішення Господарського суду Запорізької області від 07.07.2005 змінено. Позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.10.2004 № 0000792304/0 в частині визначення ТОВ Хамстер Клаб Інтернешнл» 2 475 грн. штрафу за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що визначена в денному звіті РРО сумою податкового зобов'язання та щодо відповідних наслідків. В іншій частині позову відмовлено. Апеляційний господарський суд не погодився із позицією суду першої інстанції частково, зазначивши наступне.
Застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 2 475 грн. (495 грн. х 5) за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що визначена в денному звіті РРО суд апеляційної інстанції визнав правомірним на підставі ст. 2, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і враховуючи ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято як доказ наступне: під час здійснення перевірки магазину, що належить позивачу, було встановлена не відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, яка складає 495 грн. Згідно пояснень продавця-консультанта магазину, невідповідність на місці проведення розрахунків склала 495 грн. з причини того, що знаходилися у якості розмінної монети. Однак як пояснила керуюча магазином в письмових поясненнях, гроші, які були в столі є власними грошовими коштами, вони не знаходилися у касі, і чому продавець поклала їх у робочий стіл, керуючій не відомо.
Таким шляхом суд апеляційної інстанції визнав зафіксоване перевіркою порушення встановленим. В свою чергу позивачем належними доказами не доведено, що зазначена податковим органом сума на місці проведення розрахунків не знаходилася, або, що ці кошти не є виручкою магазину.
При цьому пославшись на ст. 35 Господарського процесуального кодексу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зазначеною статтею не передбачено такої підстави для звільнення від доказування, як обставини, встановлені в постанові про адміністративне правопорушення. А отже, висновки суду першої інстанції, які ґрунтуються на постанові Комунарського районного місцевого суду м. Запоріжжя про адміністративне правопорушення, судом апеляційної інстанції визнано такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов неправомірного висновку, щодо складення акту перевірки з порушенням абз. 2 п. 4 Порядку ведення оперативних перевірок і розгляду матеріалів по них, затвердженого розпорядженням ДПА України № 272-р від 25.09.1998, оскільки згідно ухвали Вищого арбітражного суду України від 06.03.2001 по справі № 7/6 зазначене розпорядженням ДПА України є нечинним, так як незареєстроване в Міністерстві юстиції України. Також зазначивши, що недоліки в оформленні матеріалів перевірки не спростовують встановлених порушень норм чинного законодавства з боку позивача та не є підставою для визнання недійсними спірного податкового повідомлення-рішення, при цьому суд апеляційної інстанції визнав неправомірним визначення позивачу в спірному податковому повідомленні-рішенні штрафу за порушення неподаткового законодавства сумою податкового зобов'язання. Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідачем безпідставно застосовано порядок погашення зобов'язань платників податків, передбаченого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки, штрафні санкції передбачені за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не відносяться до видів податків та зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України.
Не погодившись із постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2005 по справі № 13/306 відповідач - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення в частині визначення ТОВ Хамстер Клаб Інтернешнл» 2 475 грн. штрафу за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що визначена в денному звіті РРО сумою податкового зобов'язання та щодо відповідних наслідків. В іншій частині судове рішення залишити без змін.
На думку скаржника податкові органи з метою нарахування та погашення (стягнення, сплати) вказаних штрафних санкцій мають діяти в межах наданих їм законом про РРО повноважень, з урахуванням положень Законом України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким визначено порядок узгодження та погашення сум донарахованих штрафних санкцій. Отже, податкове зобов'язання це не є виключно зобов'язання зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), ним можуть визначатися також інші (неподаткові) зобов'язання платників податків зі сплати до бюджетів коштів у передбачених законодавством випадках.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції від 06.10.2004 № 2056) - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. А згідно ст. 2 цього Закону (діючого на день проведення перевірки та прийняття спірного податкового-повідомлення рішення), місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 2 475 грн. (495 грн. х 5) за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що визначена в денному звіті РРО суд апеляційної інстанції, враховуючи ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, прийнято як доказ зафіксоване перевіркою порушення, і зазначив, що позивачем належними доказами не доведено, що зазначена сума на місці проведення розрахунків не знаходилася, або, що ці кошти не є виручкою магазину.
Оскільки відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. А згідно ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про доведеність порушення позивачем ст. 2, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При цьому послання суду апеляційної інстанції на ст. 35 Господарського процесуального кодексу, з висновком про те, що зазначеною статтею не передбачено такої підстави для звільнення від доказування, як обставини, встановлені в постанові про адміністративне правопорушення (постанова Комунарського районного місцевого суду м. Запоріжжя), висновку про встановлене порушення не змінює.
Також враховуючи, що пунктами 13, 14 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 17.03.2001 № ПО встановлено: факти порушень податкового та іншого законодавства посадова особа органу державної податкової служби оформляє актом перевірки, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів та вказуються конкретні їх пункти і статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що недоліки в оформленні матеріалів перевірки не спростовують встановлених порушень норм чинного законодавства з боку позивача та не є підставою для визнання недійсними спірного податкового повідомлення-рішення. Отже враховуючи наведене, необхідно погодитись, що висновки суду першої інстанції та доводи позивача щодо порушення встановленого порядку при складенні акту перевірки, судом апеляційної інстанції обґрунтовано визнані такими, що спростовуються вищевикладеним.
Щодо визначення штрафу за порушення неподаткового законодавства сумою податкового зобов'язання, необхідно погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про безпідставне застосування порядку погашення зобов'язань платників податків, передбаченого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки, штрафні санкції передбачені за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не відносяться до видів податків та зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України.
З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції і визнає, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2005 по справі № 13/306 скасуванню не підлягає, як така, що винесена за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права. При цьому доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.08.2005 по справі № 13/306 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
О.І. Степашко
А.О. Рибченко
М.О. Федоров