01010 м. Київ, вул. Московська, 8
25.03.2008№ К-24004/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Рибченка А.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників позивача: Сергієнка Ю.Р. та
відповідача: Кононенко В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області на постанову Господарського суду Донецької області від 05.03.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 31/2а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметсбут»
до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Краматорську (далі - ДПІ): від 09.12.2005 № 0005232341/0/56874 та № 0005242341/0/56873.
Постановою Господарського суду Донецької області від 05.03.2006 залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 31/2а - позов задоволено.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що відповідачем не доведено, що на момент перевірки у позивача були відсутні податкові накладні від 29.01.2004 № 3 на суму 1 355,20 грн. (ПДВ - 271,04 грн.), від 26.02.2004 № 8 на суму 55 651 грн. (ПДВ - 11 130,20 грн.), оскільки суми податку на додану вартість включені до податкового зобов'язання, відображені в книзі обліку продажу і відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за січень-лютий 2004 року; а діюча на момент спірних правовідносин редакція п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачала зменшення (коригування) валових витрат.
При цьому судом встановлено, що за наслідками проведеної планової виїзної документальну перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств ТОВ «Донметсбут» за період з 01.01.2004 по 30.06.2005, було складено Акт від 29.11.2005 № 266/23-2-25100889, на підставі якого ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 09.12.2005;
№ 0005232341/0/56874, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 71 000 грн., у тому числі основний платіж - 47 800 грн. та застосовані фінансові санкції - 23 200 грн. за порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення скоригованих валових витрат за 2004 рік на суму 191 100 грн., ще призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток, а саме - в І кварталі 2004 року на 13 400 грн., в І півріччі 2004 року на 13 700 грн., за І-ІV квартали 2004 року на 47 800 грн.;
№ 0005242341/0/56873, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 57 330 грн., (у т. ч. основний платіж - 38 220 грн. та фінансові санкції - 19 110 грн.) за порушення п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як до складу податкового кредиту віднесено вартість товарів, які не відносяться до складу валових витрат виробництва.
Підставою ж нарахувань стали ті обставини, що позивачем порушено порядок веденням податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів на складі, які включаються до складу валових витрат.
В Акті перевірки зазначено, що при інвентаризації рахунку 281 "товари на складі" за І квартал 2004 року, яка проводилась по первинним документами встановлено, що у І кварталі 2004 року підприємство придбало товарів на 290 500 грн., убуток запасів, згідно видаткових матеріальних накладних та з урахуванням вартості запасів перших за часом надходжень склав 188 300 грн. (залишок товарів на кінець І кварталу 2004 року повинен складати 102 700 грн.). За даними підприємства на кінець І кварталу 2004 року залишок запасів складав 49 100 грн. В акті перевірки констатовано, що різниця у залишках товарів складає 53 600 грн., відповідно підприємство використало товар на суму 53 600 грн. не у господарській діяльності.
Судами з цього приводу зроблено висновок про те, що ДПІ у І кварталі 2004 року не було враховано видаткові накладні від 29.01.2004 № 3 на суму 1 626,24 грн., (у т. ч. ПДВ - 271,04 грн.) та від 26.02.2004 № 8 на суму 66 781,20 грн., (у т. ч. ПДВ - 11 130,20 грн.), які підтверджують факт реалізації продукції ПП «Антоп» та які знайшли відображення в книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг).
Також судами під час розгляду справи встановлено, що в IV кварталі 2004 року при визначенні суми балансової вартості придбаних товарів ДПІ враховано як прибуткову накладну - рахунок-фактуру від 27.10.2004 № 292 на суму 136 508,33 грн. і на цю ж суму враховані прибуткові накладні від 26.11.2004 № 537 та від 29.11.2004 № 540.
При цьому встановлено, що рахунок-фактура від 27.10.2004 № 292 на суму 136 508,33 грн. був оплачений в жовтні-листопаді 2004 року, а товар був отриманий за видатковими накладними 26-29.11.2004.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що чинна на момент спірних правовідносин редакція п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачала зменшення (коригування) валових витрат. І саме ДПІ повинна була включати спірні суми до складу валових доходів, а не зменшувати валові витрат (при умові підтвердження факту порушення позивачем порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості товарних запасів).
Таким чином суди встановили, що за даними уточненого розрахунку придбання і реалізації товарів ТОВ«Донметсбут» за 2004 рік, з урахуванням видаткових накладних від 29.01.2004 № 3 на суму 1 626,24 грн., (у т. ч. ПДВ - 271,04 грн.) та від 26.02.2004 № 8 на суму 66 781,20 грн., (у т. ч. ПДВ - 11 130,20 грн. та розрахунку приросту (убутку) за 2004 рік балансової вартості запасів - висновки ДПІ щодо порушень ТОВ, встановлених в Акті перевірки, не підтверджуються.
Не погодившись із постановою Господарського суду Донецької області від 05.03.2006 та ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 31/2а відповідач (ДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та відмовити в позові, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. На думку скаржника позивачем порушено п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки перевіркою не встановленні факти реалізації вищезазначеного товару на таку суму у слідуючи податкових періодах та не встановлено наявності товару на таку суму при інвентаризації залишків товару.
Посилаючись на фактичні обставини справи та пославшись на наказ ДПА України від 10.08.2005 № 327, скаржник зазначив про акт відмови від надання копій документів від 21.11.2005 № 13/23-2-25100889, як підставу правомірності своїх дій, оскільки в додатку до Акту перевірки видаткові накладні № 3 від 29.01.2004 № 8 від 26.02.2004 та рахунок-фактура № СФ-0000292 від 27.10.2004, які позивач надав в обґрунтування своїх вимог у судове засідання, не були зазначені.
Позивач надав, заперечення на касаційну скаргу в якому проти скарги заперечив, повністю підтримавши судові рішення.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції від 22.05.1997 № 283 зі змінами на момент спірних правовідносин) - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
А згідно п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в наведеній редакції) - платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.
Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.
Таким чином необхідно погодитись із обґрунтуванням судом свого рішення тим, що за даними уточненого розрахунку придбання і реалізації товарів ТОВ«Донметсбут» за 2004 рік, з урахуванням видаткових накладних від 29.01.2004 № 3 на суму 1 626,24 грн., (у т. ч. ПДВ - 271,04 грн.) та від 26.02.2004 № 8 на суму 66 781,20 грн., (у т. ч. ПДВ - 11 130,20 грн. та розрахунку приросту (убутку) за 2004 рік балансової вартості запасів - висновки ДПІ щодо порушень ТОВ, встановлених в Акті перевірки, не підтверджуються.
З огляду на встановлене судами та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів про те, що зменшення валових витрат в І кварталі 2004 року, І півріччі 2004 року та 2004 році здійснено безпідставно, в зв'язку з чим донарахування податку на прибуток в загальній сумі 47 800 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 23 200 грн. здійснено неправомірно. Відповідно донарахування ПДВ в сумі 38 220 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 19 110 грн., яке здійснено в результаті зменшення сум податкового кредиту, що припадає на суму неправомірного зменшення валових витрат за 2004 рік є безпідставним. Також враховуючи зазначену вище норму Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», необхідно звернути також увагу скаржника на те, що в касаційній скарзі не зазначено, у чому полягає порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно постанова Господарського суду Донецької області від 05.03.2006 та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 31/2а скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Донецької області від 05.03.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.05.2006 по справі № 31/2а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
М. І. Костенко
А.О. Рибченко