01029 м. Київ, вул. Московська, 8
30.09.2008К-27643/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєвої Г.К., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуБілоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2006 по справі № 07/2518а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс» ЛТД» в особі Білоцерківської філії
до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області
про зобов'язання вчинити певні дії
Заявлено позовні вимоги про зобов'язання видати 17 патентів на здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, відповідно до поданих заявок від 29.03.2006.
Господарський суд Черкаської області ухвалою від 06.05.2006 відкрив провадження в адміністративній справі № 07/2518а та призначив її до розгляду у судовому засіданні з викликом представників сторін.
Не погоджуючись із вищеназваною ухвалою господарського суду, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та закрити провадження у справі.
Київський міжобласний апеляційний господарський суд ухвалою від 14.07.2006 по справі № 07/2518а залишив ухвалу Господарського суду Черкаської області від 06.05.2006 без змін.
Не погоджуючись із ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2006 по справі № 07/2518а, Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція (далі - ОДПІ) подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та закрити провадження, посилаючись на порушення судом територіальної підсудності.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
В силу ч. 2 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України - ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду повністю або частково у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо вони перешкоджають подальшому розгляду справи). Заперечення на інші ухвали можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Отже правомірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції можливе лише у випадках прямо передбачених Кодексом.
Окрім того, враховуючи норму ст. 107 цього Кодексу про відкриття провадження в адміністративній справі, необхідно звернути увагу скаржника на те, що в зазначеній статті не передбачено право оскарження ухвал про відкриття провадження.
Тобто Кодекс адміністративного судочинства не передбачає можливості апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження, а передбачає подання заперечень, які можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
При цьому, на противагу заперечень скаржника, необхідно також зазначити, що згідно ч. 1, 2 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України щодо територіальної підсудності адміністративних справ встановлений наступний порядок: 1. Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача. 2. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Таким чином визначено, що позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії відносяться до категорії, визначеної ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, оскільки позивач звернувся за захистом інтересів юридичної особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади як суб'єкту владних повноважень.
Виходячи із аналізу наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, які спростовують доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2006 по справі № 07/2518а винесена з дотриманням норм Кодекс адміністративного судочинства України, і не підлягає скасуванню.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 215, 220, 2201, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.
Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2006 по справі № 07/2518а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
М.О. Федоров
Т.М. Шипуліна