Головуючий у 1 інстанції - суддя Кошкош О.О. Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
24 грудня 2008 року справа № 22-а-16466/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26, корпус 3
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів: Міронової Г. М.
при секретарі судового засіданняГорбенко К. П.
Білоус К. І.
за участю представників:
від позивача:Максімчик С. В. - за дов. № 1-04/01-1436 від 22.09.08
від відповідача:не з'явився, повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу
Державного підприємства "Торезантрацит"
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від
по адміністративній справі2 жовтня 2008 року (складена у повному обсязі 7 жовтня 2008 року)
№ 2-а-12421/08 (суддя Кошкош О.О.)
за позовомДержавного підприємства "Торезантрацит"
доУправління Пенсійного фонду України в м. Торезі
провизнання недійсним рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені
13 червня 2008 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулось державне підприємство "Торезантрацит" з адміністративним позовом (арк. справи 2-7) до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі (далі УПФУ в м. Торезі) про визнання недійсними та скасування рішень УПФУ в м. Торезі № 296 від 28 грудня 2007 року та 297 від 29 грудня 2007 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2008 року по справі № 2-а-12421/08 (арк. справи 107-111) у задоволенні позовних вимог державного підприємства "Торезантрацит" відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі (арк. справи 118-123) позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Відповідач про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім на судовому розгляді не скористався.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.
Державне підприємство "Торезантрацит" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою (арк. справи 73) та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 32366906.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, станом на час існування спірних правовідносин (далі - Закон України N 1058-IV), закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.
Пунктом 1 статті 11 Закону України N 1058-IV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та інших встановлених законом умов.
Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України N 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.
У статті 18 Закону України N 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачений наступний порядок обчислення та сплати страхових внесків:
- обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина 2);
- сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду (частина 4),
- страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для позивача, як страхувальника, є місяць (частина 6);
- перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг) (частина 6);
- днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду, у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду (частина 9);
- якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 10).
Частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Пунктом 2 частини 9 цієї ж статті визначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо сплати страхових внесків гірничими підприємствами" № 364-Vвід 16 листопада 2006 року, який набрав чинності з дати опублікування - 7 грудня 2006 року, розділ XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" був доповнений новим пунктом такого змісту: "14. Установити, що у 2007 році гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду".
Пунктом 11.11 розділу 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин) (далі по тексту - Інструкція № 21-1) встановлено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.
Позивач, як страхувальник, надав до УПФУ в м. Торезі розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, згідно форми, передбаченої додатком 23 Інструкції № 21-1 за:
- серпень 2007 року (арк. справи 10) по строку 28 вересня 2007 року з визначенням у рядку 8.1 Додатка 23 Інструкції № 21-1 суми страхових внесків в розмірі 2 674 982 грн. 43 коп.,
- жовтень 2007 року (арк. справи 12) по строку 28 листопада 2007 року з визначенням у рядку 8.1 Додатка 23 Інструкції № 21-1 суми страхових внесків в розмірі 2 836 283 грн. 98 коп.
Під час судового розгляду представник Державного підприємства «Торезантрацит» наполягав на тому, що підприємство мало сплатити страхові внески у розмірі 2 674 982 грн. 43 коп. та 2 836 283 грн. 98 коп. у строк до 28 вересня та 28 листопада 2007 року відповідно, цей обов'язок ним виконано, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
28 грудня 2007 року начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі прийняте рішення № 296 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату державним підприємством «Торезантрацит» страхових внесків за серпень 2007 року в сумі 2 674 982 грн. 43 коп. в граничний термін сплати 28 вересня 2007 року застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум на загальну суму 534 996 грн. 49 коп. та нараховано пеню в розмірі 166 532 грн. 46 коп. за період з 29 жовтня 2007 року по 20 грудня 2007 року.
29 грудня 2007 року начальником Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі прийняте рішення № 297 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, яким на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату державним підприємством «Торезантрацит» страхових внесків за жовтень 2007 року в граничний термін сплати 28 листопада 2007 року застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум на загальну суму 18 422 грн. 41 коп. та нараховано пеню в розмірі 3 476 грн. 78 коп. за період з 29 листопада 2007 року по 28 грудня 2007 року.
Колегією суддів за матеріалами справи встановлено, що при застосуванні фінансових санкцій та нарахуванні пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем страхових внесків згідно рішення № 296 від 28 грудня 2007 року відповідач виходив з наступного.
Станом на 01 листопада 2007 року державне підприємство «Торезантрацит» мало недоїмку зі сплати страхових внесків в сумі 6 083 187 грн. 17 коп., до складу якої увійшли суми несплачених страхових внесків за липень 2007 року зі строком сплати 28 серпня 2007 року в сумі 783 502 грн. 01 коп., несплачених страхових внесків за серпень 2007 року зі строком сплати 28 вересня 2007 року в сумі 2 674 982 грн. 43 коп., несплачених страхових внесків за вересень 2007 року зі строком сплати 29 жовтня 2007 року в сумі 2 624 702 грн. 63 коп., та залишок заборгованості з фінансових санкцій в сумі 339 173 грн. 12 коп. та пені 173 685 грн. 74 коп. зі строком сплати 07 вересня 2007 року, заборгованість з фінансових санкцій в сумі 170 грн.00 коп. зі строком сплати 15 жовтня 2007 року.
Відповідачем, в рахунок погашення страхових внесків за липень 2007 року з граничним строком сплати до 28 серпня 2007 року грошові кошти, які перераховані позивачем23 листопада 2007 рокув сумі 1 465 906 грн. 19 коп., були направлені в порядку календарної черговості в рахунок погашення страхових внесків (33,2 %) за серпень 2007 року зі строком сплати 28 вересня 2007 року в сумі 954 679 грн. 26 коп., остаточного перерахування страхових внесків за вересень поточного року (0,5-2%) в розмірі 19 770 грн. 49 коп., страхових внесків за жовтень поточного року (0,5-2%) в розмірі 45 229 грн. 77 коп., остаточного погашення фінансових санкцій в сумі 295 106 грн. 71 коп. та пені 151 119 грн. 96 коп. зі строком сплати 07 вересня 2007 року; 29 листопада 2007 рокув сумі 855 884 грн. 00 коп. направлені в порядку календарної черговості в рахунок погашення страхових внесків (33,2 %) за серпень 2007 року зі строком сплати 28 вересня 2007 року в сумі 817 347 грн. 00 коп., страхових внесків за жовтень 2007 року (0,5-2% ) в розмірі 38 537 грн. 00 коп.; 30 листопада 2007 рокув сумі 651 545 грн. 22 коп. направлені в порядку календарної черговості в рахунок погашення страхових внесків (33,2 %) за серпень 2007 року зі строком сплати 28 вересня 2007 року в сумі 625 364 грн. 49 коп., страхових внесків за жовтень 2007 року (0,5 - 2 %) в розмірі 26 180 грн. 73 коп.; 07 грудня 2007 рокув сумі 3 520 грн. 00 коп. направлені в порядку календарної черговості в рахунок погашення страхових внесків (33,2%) за серпень 2007 року зі строком сплати 28 вересня 2007 року в сумі 3 320 грн. 00 коп., страхових внесків за жовтень 2007 року (0,5 - 2 %) в розмірі 200 грн. 00 коп.; 20 грудня 2007 рокув сумі 1 396 648 грн. 64 коп. направлені в порядку календарної черговості в рахунок погашення страхових внесків (33,2 %) за серпень 2007 року зі строком сплати 28 вересня 2007 року в сумі 274 271 грн. 68 коп., остаточного перерахування страхових внесків за жовтень 2007 року ( 0,5-2% ) в розмірі 24 389 грн. 48 коп., страхових внесків за вересень 2007 року зі строком сплати 29 жовтня 2007 року в розмірі 1 071 191 грн. 32 коп., страхових внесків за листопад 2007 року ( 0,5-2% ) в розмірі 26 626 грн. 16 коп., перерахування заборгованості з фінансових санкцій в сумі 170 грн. 00 коп. зі строком сплати 15 жовтня 2007 року.
На підставі викладеного відповідачем, згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 20 % (кількість днів прострочки платежу у ці періоди коливалась від 56 до 83 та вираховувалась від дати настання строку сплати страхових внесків до дня здійснення перерозподілу сплачених сум) на загальну суму 534 996 грн. 49 коп. та нарахована пеня в сумі 166 532 грн. 46 коп.
Наявність законних підстав для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 297 від 29 грудня 2007 року відповідач під час судового розгляду обґрунтовував наступним чином.
Станом на 27 листопада 2007 року державне підприємство «Торезантрацит» мало заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 3 504 456 грн. 88 коп., до складу якої увійшли суми несплачених страхових внесків (33,2%) за вересень 2007 року зі строком сплати 29 жовтня 2007 року в сумі 668 172 грн. 90 коп., з несплачених страхових внесків (33,2% ) за жовтень 2007 року зі строком сплати 28 листопада 2007 року в сумі 2 836 283 грн. 98 коп.
28 листопада 2007 року настав термін сплати страхових внесків (33,2%) за листопад 2007 року в сумі 2 928 597 грн. 95 коп. та (0,5-2% ) в сумі 139 944 грн. 71 коп.
Відповідачем в рахунок погашення заборгованості зі сплати страхових внесків, грошові кошти, які перераховані позивачем 28 грудня 2007 року в сумі 793 208 грн. 84 коп. перерозподілені в порядку календарної черговості в рахунок погашення страхових внесків (33,2%) за вересень 2007 року зі строком сплати 29 жовтня 2007 року в сумі 668 172 грн. 90 коп., за жовтень 2007 року (33,2% ) зі строком сплати 28 листопада 2007 року в сумі 94 916 грн. 85 коп., за листопад 2007 року (0,5-2%) зі строком сплати 28 грудня 2007 року в сумі 30 119 грн. 09 коп.
На підставі викладеного відповідачем, згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 10 % (кількість днів прострочки платежу у ці періоди коливалась від 1 до 30 та вираховувалась від дати настання строку сплати страхових внесків до дня здійснення перерозподілу сплачених сум) на загальну суму 18 422 грн. 41 коп. та нарахована пеня в сумі 3 476 грн. 78 коп.
Частиною 5 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Колегія суддів вважає, що вказана норма, на яку посилається відповідач, не встановлює право чи обов'язок органу Пенсійного фонду при зарахуванні страхових внесків самостійно сплачених платником змінювати призначення платежу та напрямок його зарахування.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що згідно статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. За частинами 1, 2, 6, 7 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, держава не втручається у здійснення власником права власності, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 321 Цивільного кодексу України встановила, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу, а саме: у разі стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та за інших надзвичайних обставин, в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Частинами 1, 5 статті 19 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються. Згідно частини 7 статті 66 Господарського кодексу України держава гарантує захист майнових прав підприємства. Вилучення державою у підприємства майна, що ним використовується, здійснюється лише у випадках і порядку, передбачених законом.
УПФУ в м. Торезі перерозподіляючи самостійно без врахування призначення платежу перераховані позивачем грошові кошти, якими він має право вільно користуватися, здійснюючи підприємницьку діяльність, фактично порушило право позивача на власність, яке гарантується та охороняється вищенаведеними нормами Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно статті 19 Конституції України посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й податкові органи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів, враховує також те, що відповідач всупереч вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів правомірність прийняття спірних прийнятих рішень № 296 від 28 грудня 2007 року та № 297 від 29 грудня 2007 року, що є підставою для задоволення повністю позовних вимог державного підприємства "Торезантрацит" та відповідно для скасування постанови суду першої інстанції.
У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача присуджується до стягнення з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. судового збору сплаченого по першій інстанції платіжним дорученням № 11/2042 від 27 травня 2008 року (арк. справи 1) та 1 грн. 70 коп. - з суми судового збору сплаченого платіжним дорученням № 246 від 23 жовтня 2008 року при поданні апеляційної скарги (арк. справи 117).
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державного підприємства «Торезантрацит» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2008 року у справі № 2-а-12421/08 задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2008 року у справі № 2-а-12421/08 за позовом державного підприємства "Торезантрацит" до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі про визнання недійсними рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі № 296 від 28 грудня 2007 року та № 297 від 29 грудня 2007 року - скасувати.
Позовні вимоги державного підприємства "Торезантрацит" до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі про визнання недійсним рішень Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі № 296 від 28 грудня 2007 року та № 297 від 29 грудня 2007 року задовольнити повністю.
Визнати повністю недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі № 296 від 28 грудня 2007 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 534 996 грн. 49 коп. та нарахування пені в розмірі 166 532 грн. 46 коп.
Визнати повністю недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі та № 297 від 29 грудня 2007 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на загальну суму 18 422 грн. 41 коп. та нарахування пені в розмірі 3 476 грн. 78 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Торезантрацит" судові витрати у вигляді судового збору в сумі 5 грн. 10 коп.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання постанови у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 грудня 2008 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Постанова складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 25 грудня 2008 року.
Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко
Судді: /підпис/ Г.М.Міронова
/підпис/ К.П.Горбенко