№ 2-0-47/2007 p.
21 серпня 2007 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В., при секретареві ТАРАН С.М.,
за участю заявниці ОСОБА_1, заінтересованої особи ПІ., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: ПІ. про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до часу відкриття спадщини,
У липні 2007 р. у Новомиргородський районний суд надійшла заява ОСОБА_1, заінтересована особа: ПІ. про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до часу відкриття спадщини.
Заявниця вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина, котра складається із права приватної власності на земельну ділянку площею 6,35 га, що розташована на території О. сільської ради, та права власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат).
Спадкоємцем першої черги за законом є ПІ., яка до 6 місяців після смерті батька не звернулася до нотаріальної контори, а у подальшому відмовилася від прийняття спадщини.
Нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через неможливість встановити родинні відносини та наявність спадкоємців першої черги.
Фактично вона проживала зі спадкодавцем однією сім'єю з 20 липня 1997 р. по день його смерті.
Посилаючись на ст. 1264 ЦК України, п. 5 ч. 2, ст. 234 ЦПК України, просить суд встановити факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю з 20 липня 1997 р. по день його смерті.
У судовому засіданні ОСОБА_1 власні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у заяві.
2
Заінтересована особа Ш. повністю заперечила обґрунтованість заяви і пояснила, що насправді її батько ніколи не проживав однією сім'єю із заявницею, а з ЗО березня 2005 р. по день смерті проживав однією сім'єю з нею.
До того ж вона не відмовлялась від спадщини на користь заявниці, а заява від її імені Л. сільському голові від 11.07.2007 р. про відмову від прийняття спадщини сфальсифікована.
Заслухавши зазначені пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: показання свідків, ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви із таких міркувань.
У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина, котра складається із права приватної власності на земельну ділянку площею 6,35 га та права власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат).
Спадкоємцем першої черги за законом є його дочка Ш., з якою спадкодавець проживав однією сім'єю із 30.03.2005 р. по день смерті у її помешканні у с. О., Новомиргородського району.
Тому державний нотаріус обґрунтовано відмовив заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність родинних відносин та наявність спадкоємців першої черги.
Фактично ОСОБА_1 ніколи не проживала зі спадкодавцем однією сім'єю, а її твердження спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Згідно договору дарування від 18.06.1996 р. ОСОБА_2 подарувала Т. та ОСОБА_1 По1/2 частині домоволодіння по вул. П., 8 у м. Новомиргороді, Кіровоградської області.
Тому з липня 1997 р. заявниця стала проживати у належній їй половині житлового будинку, а в іншій частині жили ОСОБА_2 та Н.
Цю обставину підтвердили свідки Ю., А., М., И.
Жодний із допитаних у судовому засіданні свідків, окрім М., не підтвердив проживання заявниці та спадкодавця однією сім'єю: наявність у них спільного бюджету, взаємного піклування, перебування на утриманні.
Суд критично відноситься до показань свідка М., оскільки він доводиться сином заявниці і тому заінтересований в результатах розгляду справи.
До того ж ніхто із свідків з боку заявниці не зміг пояснити причину, по якій ОСОБА_2 після смерті дружини, тобто із 30.03.2005 р. по день власної смерті, став жити у дочки Ш.
В той же час заінтересована особа та свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили у суді, що заявниця та її родичі після смерті Н. неодноразово вимагали забрати спадкодавця у село до Ш.
3
У подальшому ОСОБА_2 із 30 березня по день його смерті, 13.07.2005 p., проживав у помешканні заінтересованої особи - його дочки НІ, яка одноособово понесла витрати по його похованню.
Тому суд критично відноситься до довідок Новомиргородської міської ради про те, що начеб то ОСОБА_2 по день смерті мешкав у м. Новомиргороді.
Насправді він був лише зареєстрований у місті, а останні 3,5 місяці до смерті проживав біля дочки у с. О., що безспірно підтверджується не лише поясненнями учасників судового розгляду і показаннями свідків, у тому числі сільського голови Є., а й відповідною довідкою сільської ради.
Спадкоємиця першої черги ніколи не відмовлялася від прийняття спадщини на користь заявниці, а заява від її імені Л. сільському голові від 11.07.2007 р. про відмову від прийняття спадщини сфальсифікована.
Вказані обставини підтвердили усі учасники судового розгляду.
До того ж ці факти стверджуються письмовими доказами: свідоцтвами про смерть ОСОБА_2 і Н., Державним актом на право приватної власності на землю, свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП (майновим сертифікатом), довідками сільських рад, договором дарування та іншими документами.
За правилами ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Оскільки твердження заявниці щодо проживання зі спадкодавцем однією сім'єю з 20 липня 1997 р. по день його смерті не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у задоволенні заяви потрібно відмовити за її недоведеністю.
Ураховуючи наведене, керуючись ст. 1264 ЦК України, ст. ст. ст. З, 8, 10, 208-215, 223, 234, 256-259, 292, 294, 296 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Ш. про встановлення факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім'єю з 20 липня 1997 р. по день його смерті відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
4
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.