Справа № 33ц-590кс/07 6 -6232кс05
Головуючий у першій інстанції Островська О. О. Доповідач Дерев'янко О.Г.
04 грудня 2007року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Віхрова В.В.
суддів: Гайдук В.І., Дерев'янка О.Г
Басуєвої Т.А., Козлова С.П.
розглянувши у касаційному порядку (Закон України №697-V від 22.02.2007 р.) в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2004 року та на ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний», Управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Біла Церква про стягнення компенсації за невикористані щорічні відпустки при звільненні, -
встановила:
У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1993 року по 2004 рік знаходилась в трудових відносинах з торгово-роздрібним підприємством «Центральний», правонаступником якого в 1997 році став відповідач, де вона займала посади продавця в період з 31.10.1993 по 25.01.1996, завідувача відділом - з 21.01.1996 по 25.11.1998, виконувача обов'язків директора та директора - з 25.11.1998, а 21 січня 2004 року була звільнена з роботи з 05 листопада 2003 року, однак при звільненні їй .не. невірно нарахували та виплатили компенсацію за сім невикористаних щорічних відпусток та страхову виплату за час перебування на лікарняному, тому позивачка просила суд стягнути на свою користь з відповідача недоплату компенсації за невикористані відпустки в сумі 7241,65 грн., зобов'язати відповідача перерахувати суму виплати за лікарняним листом серії ВВП №296412 для подання до Управління Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м .Біла Церква та стягнути з Фонду на її користь недоплату за лікарняним листом в сумі 376,84 грн.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2005 року, позов задоволено частково, зобов'язано відповідача провести перерахунок виплати за лікарняним листом серії ВВП №296412 та подати до Управління Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Біла Церква на суму 376,84 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2
В касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно із частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка перестала працювати з 05.11.2003, оскільки не мала наміру продовжити працювати в ТОВ «Центральний», ігнорувала повідомлення та нагадування відповідача про одержання розрахункових коштів, в тому числі і компенсації за відпустки за останні 2 роки, тому звільнена була наказом від 21.01.2004 з 05.11.2003, однак до суду звернулася лише 27.02.2004, на обґрунтування позову не додала розрахунок оплати праці за час роботи на посаді директора протягом 5 років, яку вона займала незаконно (а.с.60-62, 105-118), крім того, позивачка знала про своє право на відпустки і без виробничої потреби не використовувала їх.
За таких обставин, суд першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, на підставі ч.1 ст.233 КЗпП України та беручи до уваги роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у ч.4 п.23 про те, що суд на підставі ст.238 КЗпП України має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки і за роки, що передували звільненню в тому разі, коли працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку, дійшов правильного висновку про відсутність порушення законодавства про оплату праці з боку відповідача, правильне нарахування відповідачем компенсації за відпустки виходячи із заробітної плати заввідділом за останні два роки, а тому позовні вимоги про стягнення недоплати компенсації за невикористану відпустки задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати суму виплати за лікарняним листом серії ВВП №296412 - 376,84 грн. для подання до Управління Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м .Біла Церква ґрунтуються на матеріалах справи, відповідають вимогам «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 26.09.2001, тому суди прийшли до правильного висновку про задоволення позову в цій частині.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
3
Керуючись статтями 333, 337 ЦПК України, колегія судців,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 липня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.