Справа № 22- 871 Головуючий у 1 інстанції
2008 р. Бондаренко І.В.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
Іменем України
26 лютого 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондаря М.С.
Суддів : Гончара О.С. Ломейка В.О.
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від «30» листопада 2005 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи приватний нотаріус ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі житлового приміщення з відкриттям на нього особистого рахунку ,
У березні 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, який в процесі розгляду справу уточнила до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
В позовній заяві зазначала, що вона з чоловіком ОСОБА_4 мали на праві власності квартиру АДРЕСА_1 по 1/2 частині кожний. 28.08.2002 року вони продали цю квартиру з метою купити квартиру в Хортицькому районі М.Запоріжжя, на першому поверсі. Оскільки вона та її чоловік є людьми похилого віку, то звернулися до своєї племінниці ОСОБА_1 за допомогою в пошуках квартири. 14.10.2002 року був укладений договір купівлі-продажі квартири АДРЕСА_2 з якого видно, що відповідачка оформила на своє ім'я 1/2 частину цієї квартири. Вважає, що цей договір був укладений у зв'язку з обманом з боку ОСОБА_1, яка скористалася нагодою та її скрутним становищем. З цих підстав просила визнати договір купівлі-продажу АДРЕСА_2 недійсним та визнати за нею право власності на всю квартиру.
Не погоджуючись з позовом ОСОБА_1 22 квітня 2005 року звернулася до суду з зустрічним позовом, який в процесі розгляду справи уточнила до ОСОБА_2 про виділення в натурі житлового приміщення з відкриттям на нього особистого рахунку.
В позовній заяві зазначала, що ОСОБА_2 є її тіткою. У вересні 2002 року тітка з чоловіком продали свою квартиру та переїхали проживати до її матері. Потім ОСОБА_2 звернулася до неї з проханням придбати квартиру на двох з нею, оскільки у них своїх дітей немає, а вони люди похилого віку, щоб вона допомагала їй у веденні домашнього господарства. 14.10.2002 року вони уклали договір купівлі-продажу кв. 2б. 15 по вул. Курузова в м. Запоріжжі, за яким вони придбали квартиру у рівних долях по 1/2 частині кожний. При вселенні в квартиру, відповідачі зайняли кімнату 17, 0 кв. м, а вона з співмешканцем кімнату 13, 5 кв. м. Оскільки у них почалися сварки, вона вимушена була покинути спірну квартиру. Згодом відповідачка замінила замки та в квартиру не пускає. З цих підстав просила виділити їй частку квартири в натурі, визначивши порядок користування жилою площею: виділити їй в користування кімнату 13, 5 кв. м, відкривши на її ім'я окремий особовий рахунок, відповідачам виділити кімнату 17, 0 кв. м.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2005 року позов ОСОБА_2 задоволено, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Визнано договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 14.10.2002 року недійсним.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на сплату держмита в сумі 174 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, зустрічний позов задовольнити.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правільне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 і відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, та визнаючи договір купівлі-продажу квартири на ім*я ОСОБА_1, недійсним на підставі ст. 57 Цивільного кодексу 1963 року, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, скориставшись похилим віком, юридичною неграмотністю та станом здоров'я ОСОБА_2, шляхом обману, виступила в ролі покупця 1/2 спірної квартири.
Як вбачається з матеріалів справи, подружжя ОСОБА_2, похилого віку, мають важкий хворобливий стан здоров'я, так ОСОБА_4, прикутий до ліжка, а в ОСОБА_2, кардіосклероз з порушенням ритму, цироз печінки, цукровий діабет, не критична(а/с 13).
З метою купити квартиру в більш сприятливому Хортицькому районі м. Запоріжжя, на першому поверсі, продали 28.08.2002 року ОСОБА_7, за 52800 гр., свою квартиру (а/с 107) та звернулися до своєї племінниці ОСОБА_1 за допомогою в пошуках квартири.
14.10.2002 року був укладений договір купівлі-продажі квартири АДРЕСА_2 за 34775 гр., з якого видно, що ОСОБА_1, оформила на своє ім'я 1/2 частину цієї квартири (38).
Ці дії з боку ОСОБА_1, щодо ОСОБА_2, суд кваліфікував як угода, яку ОСОБА_2, була змушена укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин та обману з боку ОСОБА_1
Висновки суду достатньо мотивовані й підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи, - договорами купівлі-продажу квартир від 28.08.2002року та 14.10.2002року, які збігаються в часі щодо наявності коштів позивачів на купівлю саме ними спірної квартири; випискою про важкий хворобливий стан ОСОБА_2, на час купівлі спірної квартири, яка була заторможена і до свого стану некритична, що свідчить на думку колегії суддів про змушеність її укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин договір купівлі-продажу спірної квартири; показаннями свідків: продавця квартири ОСОБА_5, що гроші за квартиру достала та передала йому саме ОСОБА_2; ОСОБА_8, що ОСОБА_1, йому пояснювала, вона підбирає квартиру для тітки, іншими доказами.
У відповідності з ч. 1 ст. 57 Цивільного кодексу 1963року, угода, укладена внаслідок обману, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого.
За таких підстав, з'ясувавши обставини спору, перевіривши доводи сторін, проаналізувавши зібрані докази, дав їм належну правову оцінку суд першої інстанції ухвалив рішення в частині позовних вимог ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 14.10.2002 року недійсним та визнав за ОСОБА_2 право власності на цю квартиру, а ОСОБА_1, відмовив в позові про виділення в натурі житлового приміщення з відкриттям на нього особистого рахунку, що відповідає закону, оскільки ОСОБА_1, скористалась важким станом здоров'я ОСОБА_2, її похилим віком та шляхом обману оформила на своє ім'я 1/2 частину спірної квартири.
Посилання апеляційної скарги на те, що, ОСОБА_1, взяла в борг 15900гр, у ОСОБА_9, для придбання спірної квартири, спростовується розпискою, з якої не вбачається, що саме ця сума призначена для купівлі квартири.
Інші ж доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду першої інстанції по їх оцінці і відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, юридичної значення для вирішення справи не мають.
За таких підстав судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.209, 218, 307, 308, 313-315, 317ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від «30» листопада 2005 р. по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.