Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 459 / 2008 р. Головуючий у 1 інстанції: Гнатик Г.Є.
Суддя-доповідач: Ломейко В.О.
Іменем України
«19» лютого 2008 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондаря М. С.
Суддів: Ломейко В.О. Гончара О.С.
При секретарі: Тахтаул О.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2007 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання незаконним прийняття спадщини, визнання права власності у порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа : третя Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -
У січні 2006 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним прийняття спадщини, визнання права власності у порядку спадкування.
В позовній заяві зазначали, що 06.07.2005 року помер їх двоюрідний дядькоОСОБА_4 - двоюрідний брат їхнього батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати батька - ОСОБА_6 та матиОСОБА_4 -ОСОБА_7 були рідними сестрами. Після смертіОСОБА_4 у них виникло право на спадкування за законом на АДРЕСА_1. Інших спадкоємців, які були б живими на час відкриття спадщини померлогоОСОБА_4 не має. При подачі заяви про прийняття спадщини, їм стало відомо, що відповідачка також бажає прийняти спадщину. Вважають неправомірним прийняття нею спадщини, оскільки зОСОБА_4 вона не проживала однією сім'єю, він мешкав з ОСОБА_8 Та їх сосунки припинилися лише після смерті дядька. З цих підстав просили визнати незаконним прийняття спадщини ОСОБА_1 та визнати за ними право власності на спірну квартиру.
Не погоджуючись з позовом, у травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом .
2
В позовній заяві зазначала, що на початку 1999 року вона познайомилася зОСОБА_4, з яким з 15.04.1999 року вони почали проживати разом як сім'я.ОСОБА_4 проживав у квартирі з матір'ю, потім оселився у неї в квартирі. ОскількиОСОБА_4 зловживав спиртними напоями, вона не поспішала з ним реєструвати шлюб. У жовтні 2004 року хворіла мати ОСОБА_4 тому вона переїхала до них у квартиру, а коли матір померла, вони разом у її квартирі робили ремонт, планували одружитися, алеОСОБА_4 несподівано помер від алкогольної кардіоміопатії. Вона за власні кошти поховала його. З цих підстав просила встановити факт їх сумісного проживання з 1999 року та визнати за нею право власності у порядку спадкування на АДРЕСА_1.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2007 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1.
Інші позовні вимоги залишені без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, у задоволенні позову ОСОБА_2. ОСОБА_3 відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши обставини справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правільне по суті і
справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що вона не довела суду факт сумісного проживання з спадкодавцемОСОБА_4, і з таким висновком, суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім*єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1, дійсно знайома з спадкодавцемОСОБА_4. Їх неодноразово бачили разом в помешкані спадкодавця та в неї. Вони удвох відпочивали на морі і вона брала участь в похованніОСОБА_4
Але, на думку колегії суддів зазначене не говорить про те, що між ними були сімейні стосунки.
3
Сїм*ю, відповідно до ч.2 ст. 3 СК України, складають особи, які спільно проживають, пов*язані спільним побутом, мають взаємні права та обов*язки.
Суд правільно дійшов висновку, що переконливих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1, іОСОБА_4, спільно проживали, були пов*язані спільним побутом, мали взаємні права і обов*язки з 1999 року та померлий визнавав сімейні відносини з ОСОБА_1, як на це посилається остання, в матеріалах справи не має.
У відповідності до ст. 10 ЦПК України, позивач повинен довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України зазначені ним обставини.
Доводи ж апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду першої інстанції по їх оцінці і відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України, юридичної значення для вирішення справи не мають.
За таких підстав судова колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам закону і не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від «13» листопада 2007 р. по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.