83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
23.11.06 р. Справа № 39/25
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Морщагіної Н.С., при секретарі Стреліній М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Продакшн» м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСКАТ» м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 2 145,85грн., суми інфляції 160,93грн., 3% річних в сумі 73,54грн.
За участю:
Представників сторін:
Від позивача: не з»явився;
Від відповідача: не з»явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар-Продакшн» м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСКАТ» м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 2 145,85грн., суми інфляції 160,93грн., 3% річних в сумі 73,54грн.
В обґрунтування своїх вимог посилається на накладну, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, лист №149 від 07.04.05р., претензію №18/08 від 16.08.06р., розрахунок.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, незважаючи на належне повідомлення судом про час та місце проведення судового засідання, що підтверджено реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду від 15.11.06р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням №4814505 та реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду від 15.11.06р.
Проте, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Між позивачем, ТОВ «Солар-Продакшн», та відповідачем, ТОВ «РОСКАТ», у грудні 2002 року була досягнута усна домовленість, згідно якої позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.
Договір між сторонами у письмовій формі не укладався, але суд вважає, що цивільні права та обов'язки сторін виникли в порядку частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують означені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин за свою правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу України, застосування яких можливе на підставі пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України - через продовження існування після 01.01.04р. взаємних прав та обов'язків позивача та відповідача.
Позивач за накладною №287 від 16.12.02р. передав відповідачу товар на загальну суму 2 145,85грн.
Відповідачем прийнято означений товар, що підтверджується накладною №287 від 16.12.02р. та довіреністю ЯЕН №676793 від 13.12.02р., підписаними сторонами без зауважень та завіреними печатками обох підприємств.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу товару за накладною №287 від 16.12.02р. на суму 2 145,85грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним.
07.04.05р. відповідач направив позивачу лист №149, в якому гарантував оплату отриманого товару в сумі 2 145,85грн. до 31.08.05р.
Сторонами належним чином не визначений строк виконання зобов'язання відповідача щодо поставки дошки обрізної, у зв'язку з чим суд застосовує до даних правовідносин положення ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу письмову вимогу - претензію №18/08 від 16.08.06р. з вимогою оплатити отриманий товар.
Як вбачається з поштової квитанції дана претензія була направлена позивачем 12.09.06р., тобто виходячи з вимог ст. 530 ЦК України відповідач повинен був оплатити заборгованість у строк до 20.09.06р. Однак у встановлений строк відповідач заборгованість не оплатив.
Відповідач не представив доказів оплати отриманого товару, у зв'язку з чим суд робить висновок, що зобов'язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 2 145,85грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання, згідно з ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, тягне за собою обов'язок сплати суми інфляції а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем у судовому засіданні надано уточнений розрахунок 3% річних та суми інфляції, згідно якого він просить стягнути з відповідача суму інфляції 203,85грн. та 3% річних в сумі 79,36грн. за період з вересня 2005р. по вересень 2006р.
Вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 530 ЦК України право вимоги у позивача виникло 20.09.06р., однак позивачем визначено граничний строк нарахування та стягнення інфляційного зростання суми боргу та 3% річних вереснем 2006 року, у зв'язку з чим вказані вимоги є безпідставними.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.
На підставі ст.ст.525, 526, 530, 614, 625, 655-697 та п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Продакшн» м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСКАТ» м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 2 145,85грн., суми інфляції 160,93грн., 3% річних в сумі 73,54грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСКАТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Продакшн» основний борг в сумі 2 145,85грн., відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 91,95 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 106,37 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.