Справа № 116/488/13- к
18.03.2013 року м. Сімферополь
Симферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючої судді Пакули М.Р.
при секретарі Макаєнко О.М.
за участю прокурора Домбровського О.О.
представника цивільного позивача ОСОБА_1.
обвинуваченої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 120121304100000 відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, маючої середню освіту, заміжньої, працюючої завідуючою магазином № 81 с. Первомайське Сімферопольського району, раніше не судимої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України,
В двадцятих числах 2012 року ОСОБА_2, працюючи на посаді завідуючої магазином № 81 с. Первомайське Сімферопольського району та маючи відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 18 травня 2012 року доступ до товарно-матеріальних цінностей Свободського споживчого товариства, із корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок привласнення чужого майна, взяла у касі зазначеного магазину грошові кошти у розмірі 3 500 гривень та заволоділа товарно-матеріальними цінностями на суму 886 гривень 84 копійки, чим спричинила Свободському споживчому товариству матеріальну шкоду на загальну суму 4 386 гривень 84 копійки.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнала у повному об'ємі, пояснивши, що дійсно в двадцятих числах 2012 року, працюючи на посаді завідуючої магазином № 81 с. Первомайське Сімферопольського району та маючи відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 18 травня 2012 року доступ до товарно-матеріальних цінностей Свободського споживчого товариства, привласнила грошові кошти у розмірі 3 500 гривень, які знаходилися у касі мазанину, та заволоділа товарно-матеріальними цінностями на суму 886 гривень 84 копійки.
Окрім визнання, виннуватість обвинуваченої ОСОБА_2 в інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується також:
- явкою з повинною, написаної 27 листопада 2012 року власноручно, без якого не будь фізичного, психологічного та морального тиску, згідно якої ОСОБА_2 щиро призналася в тому, що взяла із каси магазину № 81, що належить Свободскому споживчому товариству, грошові кошти на загальну суму 4 445 гривень (т. 1 а.с. 47);
- висновком економічної експертизи від 8 січня 2013 року № 85, відповідно до якого нестача матеріальних цінностей в магазині № 81 Свободського споживчого товариства обгрунтована в повному обсязі на суму 4 320 гривень 84 копійки, тара на суму 66 гривень (т. 1 а.с. 93-105);
- відомістю № 451297 від 17 жовтня 2012 року про результати інвентаризації товарів, матеріалів, тари та грошових коштів в магазині № 81 Свободського споживчого товариства, відповідно до якої у ОСОБА_3 виявлена недостача на загальну суму 4 386 гривень 84 копійки (т. 3 а.с. 150)
За згодою учасників судового розгляду, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежив об'єм їх дослідження допитом обвинуваченої та дослідженням письмових доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження. При цьому судом встановлена правильність розуміння обвинуваченою та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування і досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєному кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження, і її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України, як привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні.
При призначенні покарання відповідно до ст. 65 Кримінального кодексу України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України, відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Обвинувачена ОСОБА_2 раніше не судима, працює, має на утриманні малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, згідно зі ст. 66 Кримінального кодексу України суд визнає щире каяття, обставини, передбачені ст. 67 Кримінального кодексу України, що обтяжують покарання, відсутні.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, конкретні обставини скоєного злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_2, суд вважає можливим призначити їй покарання у вигляді штрафу, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.
Цивільний позов Свободського споживчого товариства про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4 386 гривень 84 копійок відповідно до ст. 1166 ЦК України повністю підлягає задоволенню, оскільки його підстави та розмір знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати на проведення економічної експертизи у розмірі 980 гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувалися. Речові докази відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_2 визнати винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень (вісімсот п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Свободського споживчого товариства матеріальну шкоду у розмірі 4 386 гривень 84 копійок (чотирьох тисяч триста вісімдесят шести гривень вісімдесят чотирьох копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 980 гривень (дев'ятсот вісімдесят гривень).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає
законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя М.Р. Пакула