№ 0603/6356/12
провадження № 2/0603/2313/12
13.03.2013 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Замеги О.В., при секретарі Качур Н.Д., за участю представника позивачки ОСОБА_1, третьої особи: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ЗАТ „ОТП Банк", треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним договору іпотеки, та визнання права власності,-
Позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідачів, мотивуючи тим, що 25 січня 2008 року між нею і її матір"ю - ОСОБА_2, та її колишнім співмешканцем ОСОБА_4, було укладено договір купівлі продажу квартири НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.. Співвласниками даної квартири на момент укладення договору купівлі-продажу була її мати та вона. Оформленням усіх документів, що пов"язанні з купівлею-продажем згаданої квартири займався ОСОБА_4. В зв"язку з тим, що під час укладення даного договору купівлі -продажу квартири були допущенні порушення вимог чинного законодавства рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області даний договір визнаний частково недійсним в частині укладення договору купівлі-продажу між нею та ОСОБА_4 1/2 ідеальної частини квартири НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Під час судового розгляду у суді даної справи, до участі у справі як третю особу було залучено АТ «ОТП Банк». У липні 2012 року їй стало відомо про те, що спірна квартира на сьогоднішній день знаходиться у іпотеці, так як банк не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду Житомирської області. Відповідно до своєї апеляційної скарги банк зазначив про те, що 15.02.2008 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № РМL - 102/008/2008 від 15.02.2012 року відповідно до умов якого, в іпотеку Банку передано нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та надав копію договору іпотеки № РМL - 102/008/2008, що був посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5 15.02.2008 року, та зареєстровано в реєстрі за № 926. Крім того, цього ж числа приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5 накладена заборона на відчуження зазначеної вище квартири, вказана заборона зареєстрована в реєстрі за № 927. А тому вона звернулася з даним позовом до суду.
У відкритому судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги позову підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у ньому.
В судове засідання відповідач - ОСОБА_4 і його представник повторно не з"явилися, про час місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи в їх відсутності суду не надали.
Представник відповідача - АТ „ОТП Банк" в судове засідання не з"явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду клопотання, що у випадку скасування договору іпотеки просить суд накласти арешт на спірну квартиру.
У відкритому судовому засіданні третя особа - ОСОБА_2 позовні вимоги позивачки підтримала.
У відкрите судове засідання третя особа - приватний нотаріус Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 не з"явився, про час місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи в його відсутності суду не надав.
З»ясувавши обставини справи на засадах змагальності, як того вимагає ст.10 ЦПК України, та у відповідності з ч.1 ст. 60 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Судом встановлено, що згідно договору - купівлі продажу від 25 січня 2008 року ОСОБА_2, та ОСОБА_3.( позивачка у справі) продали та передали у власність належну їм на праві власності ОСОБА_4 квартиру під НОМЕР_1 по АДРЕСА_1( а.с.4).
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.06.2012 року, яке вступило в законну силу, даний договір визнаний частково недійсним в частині укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1/2 ідеальної частини квартири НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1( а.с.6).
Даним рішенням зобов"язано сторони повернути одна одному у натурі все, що вони одержали на виконання зазначеного договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонено законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Згідно п. З ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлені законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
А тому суд вважає, що оскільки даний правочин(договір купівлі-продажу квартири) судом визнано частково не дійсним, і сторони зобов"язано повернути одна одному в натурі все, що вони одержали на виконання зазначеного договору купівлі-продажу, то додаткового визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 ідеальної частини квартири НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не потрібно, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про розірвання договору іпотеки, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судовому засіданні було встановлено, що 15.02.2008 року між АТ „ОТП Банк" та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № РМL - 102/008/2008 відповідно до умов якого, в іпотеку відповідачем Банку передано нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Крім того, цього ж числа приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_5 накладена заборону на відчуження зазначеної вище квартири, вказана заборона зареєстрована в реєстрі за № 927( а.с.7).
Згідно до вимог статті 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його не дійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Зокрема сторони не зобов"язанні виконувати передбаченні таким правочином умов.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за тієї умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцеві на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне комунальне підприємство, установа чи організація. Крім того, частина об'єкта нерухома майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації прав власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки договір - купівлі продажу квартири визнано частково недійсним в частині укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1/2 ідеальної частини квартири НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, то підлягає визнанню недійсним і договір іпотеки. А оскільки частина майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі, а частина квартири в натурі не виділена, то підлягає визнанню недійсним весь договір іпотеки.
Що стосується позовних вимог щодо зобов"язання приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 вилучити з Державного реєстру іпотек і заборон відчуження запису про іпотеку, та заборону відчуження нерухомого майна, то суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд може покласти зобов"язання на сторін по справі, а не на третіх особі, яким є приватний нотаріус.
Що стосується заяви АТ „ОТП Банк" про накладення арешту на спірну квартиру, то суд вважає, що ця заява не підлягає розгляду в даному судовому засіданні, оскільки не є позовними вимогами, а з зустрічним позовом банк до позивачки не звертався, і на думку суду повинна вирішуватися на стадії виконання судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачки судові витрати, оскільки їх понесення підтверджено документально( а.с.1).
Керуючись ст.ст. 203, 215, 216, 328 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 174, 197, 208, 212 - 215 ЦПК України, ст. 5 Закону України " Про іпотеку", суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір іпотеки № РМL - J02/008/2008 від 05.02.2012 року квартири НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між публічним акціонерним товариством " ОТП Банк" та ОСОБА_4, що був посвідчений приватним нотаріусом Бердичевського міського нотаріульного округу Житомирської області ОСОБА_5 15.02.2008 року.
Стягнути з публічного акціонерного товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_4 на користь на ОСОБА_3 по 214,50 грн. судового збору, з кожного.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 -денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.
Суддя