06.03.2013
справа № 1-кп-333/13
Іменем України
6 березня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області в складі:
головуючого судді - Рудюка О.Д.,
при секретарі - Данько В.В.,
з участю прокурора - Штогуна М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальне провадження № 12012100150000031 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чевельча, Оржицького району , Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, не працюючого, зареєстрованого, АДРЕСА_1, мешканця АДРЕСА_2, раніше судимого 15.11.2012 року Вишгородського районного суду за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 304 КК України,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України,
встановив:
ОСОБА_1, 15.11.2012 близько 20 год. 00хв. перебуваючи в смт. Димері, по вул. Леніна, Вишгородського району, Київської області, біля будинку № 65-а, та знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, побачив автомобіль марки «ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 В цей час ОСОБА_1 вирішив незаконно заволодіти вищевказаним транспортним засобом. Для цього ОСОБА_1, повторно, з корисливих мотивів, підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_2, де виявивши, що водійські дверцята зачинені, за допомогою металевої шпильки пошкодив внутрішній замок у водійських дверцятах, після чого проник всередину. Перебуваючи в салоні автомобіля, ОСОБА_1 вирвав проводи від замка запалення і шляхом їх з'єднання завів двигун, після чого почав рух даного автомобіля, однак, не справившись з керуванням, допустив зіткнення з перилами сходів будинку за вищевказаною адресою, в результаті чого автомобіль пошкодився і не зміг далі рухатись.
В результаті своїх умисних дій, ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди, згідно висновку експерта № 13Т від 26.12.2012 року в сумі 5 555,44грн.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав, та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення. Пояснивши, що 15.11.2012 року біля 20 години знаходився в смт Димер, по вул. Леніна, 65-а, побачив автомобіль марки ВАЗ-21043. У нього раптово виник намір заволодіти даним автомобілем для того щоб поїздити. За допомогою металевої шпильки відкрив водійські двері та проник до салону вище зазначеного автомобіля. Перебуваючи в салоні автомобіля вір мав проводи від замка запалення і шляхом їх з'єднання завів двигун, після чого почав рух даного автомобіля, однак не справившись з керуванням, допустив зіткнення з перилом сходів будинку, внаслідок чого руль автомобіля замкнуло і він не міг рухатися на автомобілі. Вийшовши з автомобіля та почав тікати, але був затриманий потерпілим. Зокрема, вказуючи при цьому, що щиро розкаюється у вчиненому та просить суд суворо його не карати. Цивільний позов визнав.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями, які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, активне сприяння розкриттю злочину, та те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, суд визнає, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, при обранні ОСОБА_1 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, стан здоров'я обвинуваченого.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, тому, що вважає, що його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства, та враховуючи декілька обставин, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання не в максимальних межах санкції статті інкримінованого йому злочину.
Оскільки ОСОБА_3 вчинив злочин у період іспитового строку, при визначенні остаточного покарання суд враховує вимоги ст. 71 КК України.
Крім того, потерпілим було подано цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої діями обвинуваченим у розмірі 15 221,96грн.
При вирішенні цивільного позову потерпілого, про відшкодування шкоди заподіяну обвинуваченим, яка підлягає відшкодуванню за рахунок обвинуваченого, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно рахунку-фактури № ВЗ-3168 від 21.11.2012 року, акту виконаних робіт № Зн-2000 від 21.11.2012 року, було заподіяно шкоду на суму 15 221,96 грн.
Як зазначалося вище, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у заволодінні транспортним засобом.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 377 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації належного йому майна.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15 листопада 2012 року і остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, без конфіскації належного йому майна.
Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 15 221,96 грн. матеріальної шкоди.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати тримання під вартою в СІЗО № 13 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, якого затримати в залі судового засідання.
Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу фактичного затримання.
Речовий доказ - автомобіль марки ВАЗ - 21043 д.н.з. НОМЕР_2 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання його копії.
Суддя О.Д. Рудюк