Справа №275/177/13-к
18 березня 2013 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Коваленко В. К..,
при секретарі - Марієвській Н.А,
з участю
прокурора Немченінової Г.В
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів кримінальне провадження про затвердження угоди про визнання винуватості від 27 лютого 2013 року укладеної між прокурором прокуратури Брусилівського району Житомирської області Немченіновою Г.В. та обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження , уродженцем м. Київ, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючий, раніше судимого:
- 20.09.2000 року Брусилівським районним судом за ст. 140 ч 1, ст. 46-1 кк України на 1 рік позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки.
- 28.05.2002 року Брусилівським районним судом за ст .. 185 ч 3 кк України на три роки шість місяців позбавлення волі, звільненого умовно - достроково 04.08.2004 року згідно постанови Богунського районного суду м.Житомир від 30.07.2004 року на 1 рік 1 місяць 7 днів.
- 20.06.2006 року Брусилівським районним судом за ст .. 185 ч 3 кк України до 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений умовно достроково 27.10.2009 року згідно постанови Коростенського міського су ду Житомирської області на 10 місяців 14 днів.
- 20.03.2012 року Брусилівським районним судом за ст .. 263 ч 1, ст. 185 ч 3, ст. 70 ч 1, ст. 75 кк України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки.
Проживає за адресою: АДРЕСА_1, на утриманні неповнолітніх дітей немає.
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, - суд,
27 лютого 2013 року між прокурором прокуратури Брусилівського району Житомирської області Немченіновою Г.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості, за якою: ОСОБА_1 повністю визнав винуватість в тому, що будучи особою, яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 263 КК України, на шляx виправлення не став, а навпаки повторно вчинив новий умисний злочин проти громадської безпеки за наступних обставин:
В кінці серпня місяця 2012 року ОСОБА_1 під час збирання металобрухту на сміттєзвалищі, що розташоване між с. Морозівка та с. Соловїївка Брусилiвcького району Житомирської області знайшов та привласнив багнет, який згідно з висновком експерта від 19.02.2013 року № 8 є бойовою клинковою холодною зброєю колюче - ріжучої дії - багнетом 7, 92 мм магазинного карабіна системи Маузер зразка 1898/1935 років К98К (Германія), виготовлений заводським способом в Німеччині.
Реалізуючи свій раптово виниклий умисел направлений на привласнення даної холодної зброї, знайдений баrнет ОСОБА_1 в цей же день незаконно у сумці при собі, без передбаченого законом дозволу, переніс до місцям свого проживання АДРЕСА_1
За період з кінця серпня 2012 року по 18.02.2013 року ОСОБА_1 періодично носив при собі багнет який є бойовою клинковою холодною зброєю колюче - ріжучої дії.
18.02.2013 року близько 10-00 години з домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 маючи на меті при нагоді продати взяв даний багнет його, поклав за ремінь своїх штанів та незаконно при собі переніс до центру смт. Брусилів Житомирської області, тим самим без передбаченого законом дозволу носив при собі холодну зброю до 16 години 45 хвилин, тобто до моменту його виявлення та вилучення працівниками міліції на території КСП ринку Брусилівського РайСТ по вул. Калініна смт. Брусилів Житомирської області.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України.
Покарання узгоджене сторонами, та на призначення якого сторони згідні, становить за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1, 4 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Брусилівського районного суду від 20.03.2012 року та призначення остаточного покарання у вигляді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
У судовому засіданні прокурор Немченінова Г.В. просив затвердити укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості, оскільки угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України та укладена добровільно. Наслідки затвердження даної угоди йому зрозумілі.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, угоду про визнання ним винуватості просить затвердити, оскільки укладена ним добровільно і він погоджується на покарання узгоджене в угоді.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з того, що відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесений до злочинів середньої тяжкості. Міра покарання погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст. 263 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.4 ч.5 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про підстави для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з вище викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1
За проведення судової експертизи - висновок № 8 від 19 лютого 2013 року стягнути з ОСОБА_1 98 грн. судових витрат в дохід держави.
Речовий доказ: багнет, який зберігається у кімнаті зберігання зброї Брусилівського РВ УМВС України в Житомирській області - знищити.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підозрюваного ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України є його щире каяття та активне сприяння в розслідуванні у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставинами, які обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів, вчинення злочинів повторно.
Керуючись ст. 370, ст. 373, ст. 374, ст. 474, ст. 475 КПК України, - суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 27 лютого 2013 року між прокурором прокуратури Брусилівського району Житомирської області Немченіновою Г.В. та обвинуваченим ОСОБА_1
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 263 КК України, призначивши покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 1, 4 ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Брусилівського районного суду від 20.03.2012 року та призначити остаточне покарання у вигляді 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
За проведення судової експертизи - висновок № 8 від 19 лютого 2013 року стягнути з ОСОБА_1 98 ( дев'яносто вісім) грн. судових витрат в дохід держави.
Речовий доказ: багнет, який зберігається у кімнаті зберігання зброї Брусилівського РВ УМВС України в Житомирській області - знищити.
Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Суддя В. К. Коваленко