Справа № 1019/3044/12
Іменем України
15 березня 2013 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд
Київської області в складі:
головуючого судді Овдієнко К.М.
при секретарі Тітровій І.В.
з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3, його представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького нотаріального округу ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадщину, усунення відповідача від права на спадкування, визнання права на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання права власності в порядку спадкування ,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду 19.11.2012 р. і просив: встановити факт його проживання однією сім»єю без шлюбу з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 25 травня 2004 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2; визнати його спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_7 та змінити черговість одержання права на спадщину разом із спадкоємцем першої черги.
В судовому засіданні 17.01.2013 р., до початку розгляду справи по суті, позивач уточнив вимоги та частково змінив підстави позову і просив:
встановити факт його проживання однією сім»єю без шлюбу з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 25 травня 2004 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2;
визнати його спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_7;
визнати за ним право на ? частку у спільному сумісному майні з померлою ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7, а саме:
- квартирі АДРЕСА_4;
- житловому будинку, що знаходиться по АДРЕСА_5;
- автомобілі Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1;
усунути відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування за законом майна
померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7;
визнати за ним в порядку спадкування за законом право на майно померлої
ОСОБА_7: квартиру АДРЕСА_4 ; житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_5; автомобіль Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з ОСОБА_7 він перебував у зареєстрованому шлюбі з 22.02.1989 р. Згідно з рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 19.05.2004 р. шлюб між ними розірвано. Однак з 25.05.2004 р. вони знову почали проживати разом і проживали однією сім»єю без реєстрації шлюбу з усіма ознаками
притаманними шлюбно-сімейним відносинам до дня смерті ОСОБА_7 Майно, на яке він претендує, є їхньою спільною власністю. Починаючи з 2011 року ОСОБА_7 тяжко захворіла і потребувала сторонньої допомоги. Її син - відповідач ОСОБА_3, - життям та станом здоров»я матері не цікавився і не надавав фізичної і матеріальної допомоги, хоч мав таку можливість.
В судовому засіданні 31.01.2013 р., до початку розгляду справи по суті, позивач змінив підстави позову - просив:
встановити факт його проживання однією сім»єю без шлюбу з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 25 травня 2004 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2;
визнати його спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_7 та змінити черговість одержання права на спадщину разом із спадкодавцем першої черги;
усунути відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування за законом майна
померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7;
визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 право на:
- квартиру АДРЕСА_4;
- житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_5;
- земельну ділянку площею 0,2500 га., розташовану в с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького
району Київської області;
- автомобіль Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні 17.01.2013 р. подав зустрічний позов, уточнивши вимоги 31.01.2013 р., та просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 право власності на:
- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_5;
- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,25 га., що знаходиться за тією ж адресою;
- автомобіль Volkswagen Transporter 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1;
- квартиру під номером АДРЕСА_4.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем першої черги майна померлої, яке його мати придбала за власні кошти.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали уточнені 31.01.2013 р., позовні вимоги, проти задоволення зустрічного позову заперечують. При уточненні позовних вимог позивач визнав, що все спірне майно є особистою приватною власністю ОСОБА_7
Відповідач та його представники ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заперечують проти первісного позову та підтримали зустрічний позов, посилаючись на те, що позивач та його мати ОСОБА_7 з 1990 року не підтримували шлюбних відносин та не вели спільного господарства. Їхні взаємовідносини базувалися на взаємодопомозі. Тому відсутні підстави для встановлення факту перебування позивача та його матері у фактичних шлюбних відносинах та визнання його спадкоємцем четвертої черги. Все зареєстроване на ОСОБА_7 майно було її особистою власністю, оскільки придбане за її власні кошти від продажу нерухомості в м. Києві. Його мати не була особою похилого віку, не страждала на тяжку хворобу або каліцтво і не перебувала тривалий час у безпорадному стані. Відповідач впродовж усього життя перебував з матір»ю в хороших стосунках і не ухилявся від надання їй допомоги. За таких обставин відсутні підстави для усунення його від права на спадкування.
Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6 подала до суду заява про розгляд справи без її участі.
З показань свідків та письмових доказів, які маються в матеріалах справи, встановлені такі фактичні обставини.
Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.02.1989 р. Шлюб між подружжям розірвано за рішенням Солом»янського районного суду м. Києва 19.05.2004 р.
Сторонами визнано, що ні позивач, ні його колишня дружина ОСОБА_7 після розірвання шлюбу в органи РАЦС не зверталися та не робили відмітку в паспортах про розірвання шлюбу.
20.06.2001 р. відповідач ОСОБА_3, його мати ОСОБА_7, її батьки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продали трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_6, яка належала їм на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва 26.04.2000 р.
20.06.2001 р. ОСОБА_3 купив однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.
05.07.2001 р. ОСОБА_7 купила однокімнатну квартиру АДРЕСА_2.
19.07.2001 р. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 купили двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями договорів купівлі-продажу.
З показань відповідача ОСОБА_3, якого суд, за його згодою, допитав у якості свідка, всі три квартири були придбані на кошти від продажу квартири по бульвару Лесі Українки, після продажу якої всі вони продовжували проживати разом у квартирі ОСОБА_10 (його діда й баби), а дві інші квартири здавали в оренду та за рахунок цих коштів проживали. Це підтвердив і свідок ОСОБА_11
Згідно з довідками ЖБК «Рассвет» № 68 від 07.11.2012 р. ОСОБА_7 була зареєстрована у придбаній нею квартирі з 24.07.2001 р. по 12.10.2007 р., а позивач ОСОБА_1 - з 06.06.2003 р. по 12.10.2007 р.
Копією договору оренди житлового приміщення від 15.05.2004 р. та повідомленням від 14.02.2008 р. ЗАТ «Воля-Кабель» на звернення відповідача ОСОБА_3, який на той час був власником квартири, підтверджується, що квартира АДРЕСА_2 здавалася в оренду ОСОБА_12
Встановлені судом обставини в цій частині підтверджуються і показаннями позивача ОСОБА_1 про те, що в 2004 році він працював переважно в Житомирській області, мав там житло.
21.07.2007 р. ОСОБА_3 продав належну йому квартиру АДРЕСА_1 за 347440 грн. Як показав відповідач при допиті його в якості свідка, кошти від продажу квартири він віддав матері ОСОБА_7, яка 26.09.2007 р. подарувала йому свою квартиру. Вказані обставини підтверджуються копіями договорів купівлі-продажу та дарування квартир.
Згідно з біржовою угодою від 22.09.2007 р. ОСОБА_7 придбала через товарну біржу «Атланта» автомобіль Фольксваген, 1990 року випуску, який в цей же день був зареєстрований на її ім»я, реєстраційний номер автомобіля - НОМЕР_3; їй видане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4.
26.09.2007 р. ОСОБА_7 купила за 125000 грн. житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_5, що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_13
12.02.2010 р. ОСОБА_7 одержала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії № 690 № 690440, яким посвідчене її право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,2500 га по вул.
Партизанській в с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького району Київської області, кадастровий номер 3223387801:01:024:0005, яка належить їй на підставі рішення Хоцьківської сільської ради від 29.03.2008 р.№ 231.1.3.
В 2005 році ОСОБА_7 успадкувала після смерті батька ОСОБА_10 ? частину квартири АДРЕСА_3. Другу половину цієї квартири вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_9 в 2008 році. Цю квартиру вона продала 08.05.2010 р. Вказані обставини підтверджуються повідомленням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерев»янко В.В. та визнаються сторонами.
Згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, 28.05.2010 р., ОСОБА_7 купила квартиру під номером АДРЕСА_4.
З копії рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 19.05.2004 р. вбачається, що позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_7 не підтримували шлюбних відносин з 1990 року; позивачем (ОСОБА_7.) на час розгляду справи про розірвання шлюбу фактично була створена інша сім»я. Майнового спору між сторонами не було.
Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повідомили суду, що їм було відомо про розірвання шлюбу між ОСОБА_7, однак вони це не сприйняли всерйоз, оскільки подружжя проживало разом. Зокрема, в 2004 р. вони перебували у них в гостях у квартирі на вул. Мішина в м. Києві. Деякий час вони разом проживали в селі поблизу Фастова.
Свідки ОСОБА_16.і ОСОБА_17 дали показання про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 проживали в с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького району з 2007 року. В селі всі сприймали їх як подружжя; про те що шлюб між ними був розірваним відомо не було. ОСОБА_14 та ОСОБА_15 також підтвердили факт їх спільного проживання в с. Хоцьки з 2007 року.
Всі договори на придбання та відчуження нерухомого майна за участю ОСОБА_7 посвідчені за згодою позивача ОСОБА_1, як її чоловіка.
ОСОБА_7 02.06.2006 р. та 28.05.2010 р., видала довіреності на ім»я позивача щодо оформлення її спадкових прав на майно, та розпорядження належним їй майном.
Всі зазначені вище свідки підтвердили, що ОСОБА_1 проводив ремонтні роботи в належному ОСОБА_7 будинку в с. Хоцьки. З копій наданих позивачем товарних чеків, рахунків та накладних за період з 2007 по 2010 рік , виписаних на його ім»я, вбачається, що він придбавав будівельні матеріали.
Окрім цього, з копій рахунків-замовлень, виписаних на ім»я позивача, вбачається, що він в 2007 році замовив пам»ятник для встановлення на могилі померлого батька ОСОБА_7 - ОСОБА_10
Згідно з довідкою Хоцьківської сільської ради від 23.11.2012 р. № 697 позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в житловому будинку АДРЕСА_5.
Довідкою Хоцьківської сільської ради від 14.05.2012 р. № 6 підтверджується, що ОСОБА_1 поховав за свої кошти дружину ОСОБА_7 та проживав спільно з померлою і вів спільне господарство.
З копії сторінок трудової книжки ОСОБА_7 вбачається, що вона ніде не працювала з 23.12.1996 р.
Відповідно до довідок Управління Пенсійного фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі від 21.12.2012 р. № 5315/05 та 21.01.2013 р. № 8/05 ОСОБА_7 перебувала на обліку в УПФУ з 25 травня 2008 року і отримувала пенсію за віком, розмір якої з травня 2012 р. становив 888 грн.
ОСОБА_1 на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Переяславі-Хмельницькому та Переяслав-Хмельницькому районі не перебуває і пенсії не отримує, що підтверджується довідками від 21.12.2012 р. № 5316/05 та від 03.01.2013 р. № 7/05.
Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 показали суду, що основне джерело доходів для придбання ОСОБА_7 нерухомого майна - продаж квартири її батьків в м. Києві.
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 58 років в с. Хоцьки Переяслав-Хмельницького району Київської області.
З наявної в матеріалах справи медичної документації (копія медичної картки ОСОБА_7, копія довідки Київської міської клінічної лікарні № 4 від 17.03.2006 р., повідомлення Переяслав-
Хмельницької ЦРЛ від 24.12.2012 р. № 1767) вбачається, що ОСОБА_7 за останні 10 років зверталася до медичних установ тричі: в 2004 році у зв»язку з ДТП; в 2006 році - з приводу травматичного перелому плеча; в 2011 р. - на УЗО, за результатами якого поставлений діагноз - хронічний холецистит та хронічний панкреатит.
З показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вбачається, що ОСОБА_7 була лежачою хворою лише після 29 квітня 2012 р. До цього часу вона сама себе обслуговувала, займалася домашнім господарством.
Відповідач ОСОБА_3, згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії КИО-1 № 359392 визнаний інвалідом з дитинства третьої групи довічно, йому протипоказана важка фізична праця з тривалим перебуванням на ногах, рекомендовано нагляд невролога.
18.05.2012 р. за заявою позивача ОСОБА_1, про прийняття спадщини, у якій він вказав, що є чоловіком померлої, приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_6 заведена спадкова справа № 19/2012 щодо смерті ОСОБА_7.
12.06.2012 р. із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої - відповідач ОСОБА_3, а 09.11.2012 р. - її брат - ОСОБА_11
14.11.2012 р. приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_6 повідомила позивача про неможливість видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємцю першої черги, оскільки їй стало відомо про розірвання шлюбу між ним та спадкодавцем.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст.ст.392,1224, 1258,1259,1261,1264,1268,1269,1270 ЦК України, ст. 57,74 СК України.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує право власності.
Спадкоємці за законом, відповідно до ст.1258 ЦК України, одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менше п»яти років до часу відкриття спадщини, відповідно до ст. 1264 ЦК України, мають право на спадкування за законом у четверту чергу.
Згідно з ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Спадкоємець за заповітом чи за законом, відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.1 ст. 1269 та ч.1 ст.1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживає постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу її відкриття.
Відповідно до п.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно з ч.1 ст. 57 СК України у редакції, яка була чинною на момент настання правовідносин, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним під час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належать їй, йому особисто.
Відповідно до ч.1 ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю, але не перебувають у шлюбі між собою, або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлене письмовим договором між ними.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу.
На підставі встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства суд дійшов до висновку, про відмову у задоволенні первісного позову з таких підстав.
З встановлених судом обставин не вбачається підстав для усунення відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування або зміни черговості одержання права на спадщину позивача ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від З0 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Таким чином, судовий порядок зміни черговості застосовується лише за умови, що спадкодавець тривалий час перебував у безпорадному стані (обумовленому похилим віком, тяжкою хворобою чи каліцтвом) та при сукупності таких юридичних фактів:
1) здійснення опіки над спадкодавцем;
2) матеріальне забезпечення спадкодавця;
3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізований вираз.
В ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження обставини, що ОСОБА_7 тривалий час перебувала у безпорадному стані, а відповідач впродовж цього часу опікувався нею, надавав матеріальне забезпечення чи іншу допомогу.
Підставою для усунення від права на спадкування сина, відповідача ОСОБА_3, може бути його ухилення від надання допомоги матері, у разі перебування її у безпорадному стані.
Окрім того, що спадкодавець не перебувала у безпорадному стані, в ході судового розгляду справи не знайшов підтвердження факт ухилення відповідача від надання допомоги матері, оскільки він напередодні її смерті певний період перебував в її господарстві, разом з позивачем виконував роботи на городі, привозив для неї медикаменти. Суд приймає до уваги також ті обставини, що відповідач ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи з дитинства і йому протипоказана важка фізична праця.
Приймаючи до уваги, відсутність підстав для задоволення вимог позивача про усунення відповідача від спадкування та зміну черговості спадкування, встановлення факту проживання однією сім»єю позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_7 без шлюбу не має юридичного значення.
За таких обставин дана вимога також не підлягає задоволенню.
Інших підстав для визнання за позивачем права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 не вбачається.
Зустрічний позов відповідача ОСОБА_3 підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.
ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги. Спадкоємці за заповітом відсутні. У встановлений законом строк він прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Суд вважає доведеним, що майно, на яке претендує відповідач (квартира, будинок, автомобіль), придбане спадкодавцем в той час, коли вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі за належні їй особисто кошти від продажу квартир в м. Києві, одна з яких перебувала у спільній сумісній власності з її батьками та відповідачем, а іншу вона успадкувала після смерті батьків, а також наданих їй сином коштів за продаж його квартири в обмін на подаровану йому матір»ю квартиру. Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку надана
спадкодавцеві для обслуговування належного їй будинку і перехід права власності на неї можливий у порядку визначеному ст. 377 ЦК України.
Позивач не повідомив суду про джерела і розмір своїх доходів за період з 2004 року та не надав суду будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження цих обставин. Окрім цього, в ході уточнення позовних вимог, він визнав, що все спірне майно належить ОСОБА_7 особисто та входить до спадкової маси. Надані суду чеки, накладні та рахунки не підтверджують, що позивач придбавав будівельні матеріали для ремонту будинку за власні кошти.
Відповідно зо ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору.
На підставі ст.ст.392,1224,1258,1259,1261,1264,1268,1269,1270 ЦК України, ст. 57,74 СК України, керуючись ст.ст. 10,60, 212,213,214,256 ЦПК України, суд -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького нотаріального округу ОСОБА_6, про встановлення факту проживання однією сім»єю чоловіка та жінки без шлюбу, зміну черговості одержання права на спадщину, усунення відповідача від права на спадкування, визнання права на спадкове майно в повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_7 право на:
- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_5;
- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,25 га. з кадастровим номером 3223387801:01:024:0005, що знаходиться по АДРЕСА_5;
- автомобіль Volkswagen Transporter 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1;
- квартиру під номером АДРЕСА_4.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати в розмірі 3219 ( три тисячі двісті дев»ятнадцять) грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано в установлений строк.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 19.03.2013 р. о 16 год. 55 хв.
Суддя К. М. Овдієнко