Справа № 407/1009/13-к
1-кп/407/84/13
19 березня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі :
головуючого судді Лобарчук О.О.
при секретарі Гончаровій А.О.
за участю прокурора Щавюк Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кріпенське м. Антрацит Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, розлученого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що за рішенням Ровеньківського міського суду від 17.10.2008 року обвинувачений ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 21.05.2008 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Заборгованість по аліментам обвинуваченого ОСОБА_1 згідно виконавчого листа значиться з 21.05.2008 року і станом на 27.07.2012 року (з урахуванням раніше виплачених сум) складає 22387 грн., а станом з 27.07.2012 року на 01.02.2013 року складає 27285,22 грн.
Однак обвинувачений ОСОБА_1, будучи працездатною особою, злісно ухиляється від сплати аліментів, ніде не працює, аліменти не сплачує, на обліку у Центрі зайнятості населення не значиться. Загальна сума заборгованості згідно розрахунку заборгованості по аліментам відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції Луганської області від 11.02.2013 року станом на 01.02.2013 року складає 27285,22 грн.
Допитаний в судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_1, свою провину визнав повністю. Пояснив, що дійсно не виплачує аліменти на утримання свого сина ОСОБА_3, 2003 року народження. Рішенням суду у 2008 році з нього були стягнуті аліменти на користь його колишньої дружини ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку. Не виплачує аліменти, оскільки не може знайти роботу, не має грошей. За можливості він сплачує аліменти. У грудні 2012 року він сплатив 500 грн. Зобов'язується погасити всю заборгованість та своєчасно сплачувати аліменти, оскільки на даний час офіційно влаштовується на роботу. Щиро кається.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що обвинувачений ОСОБА_1 її колишній чоловік та батько її дитини. У 2006 році вона покинула його та поїхала у м. Ровеньки. У 2008 році вона подала заяви про стягнення аліментів на утримання їх сина ОСОБА_3 та заяву про розірвання шлюбу. Однак аліменти колишній чоловік не платить. Останній платіж проводився у 2008 році. Дитина хворіє, грошей на утримання дитини не вистачає. Просить призначити як можна суворіше покарання.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, доведена у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ч. 1 ст. 164 КК України, тому що він злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей(аліментів).
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу виного та обставини, що пом'якшують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, скоєне кримінальне правопорушення - ст. 164 ч.1 КК України є правопорушенням невеликої ступені тяжкості.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Крім того, при обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує його відношення до вчиненого, визнання своєї провини, дані про його особу, який є раніше не судимим, позитивно характеризується за місцем проживання, і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначення покарання без позбавлення волі.
Речових доказів та судових витрат по справі не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 з випробуванням строком на 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду О. О. Лобарчук