Справа № 185/2354/13-к
19 березня 2013 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Обора З.Б.,
при секретарі судового засідання: Константиновій К.Г.,
з участю:
прокурора Дробот Ю.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, працюючого машиністом навантажувальних робіт ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
ОСОБА_1, згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області та виконавчого листа № 2-1318 від 11.04.2011 року, зобов'язаний виплачувати аліменти в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісяця на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 17.02.2011 року і до повноліття доньки.
Однак, ОСОБА_1О, достовірно знаючи про обов'язок виплати аліментів згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, діючи з прямим умислом, став на шлях злісного ухилення від сплати аліментів, що виразилося в тому, що ОСОБА_1 приховував факт, про те, що з 26.11.2012 року по теперішній час працює та отримує заробітну плату, а також те, що в період часу з 22.01.2012 року по 26.11.2012 року перебував на обліку в Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості населення та отримував допомогу по безробіттю.
ОСОБА_1, продовжуючи свою протиправну діяльність, достовірно знаючи про обов'язок виплати аліментів, діючи умисно про своє працевлаштування у відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, не повідомив, ніякою іншої матеріальної допомоги доньці не надавав, на попередження державного виконавця не реагував, тривало і систематично ухилявся від сплати аліментів.
У результаті протиправної діяльності ОСОБА_1О, утворилася заборгованість по аліментах за період часу з 20.02.2011 року по 18.02.2013 року в сумі 6210 грн, а саме: 2011 рік: лютий 254 грн., березень - 647 грн., квітень - 647 грн., травень - 647 грн., червень - 647 грн., липень - 647 грн., серпень - 647 грн., вересень - 647 грн., жовтень - 647 грн., листопад - 647 грн., грудень - 647 грн.,
2012 рік: січень - 789 грн.; лютий - 789 грн.; березень - 789 грн.; квітень - 789 грн.; травень - 789 грн.; червень - 789 грн.; липень - 789 грн.; серпень - 789 грн.; вересень - 789 грн.; жовтень - 789 грн.; листопад - 789 грн.; грудень - 789 грн.;
2013 рік: січень 789 грн.; лютий - 761 грн.
Заборгованість з виплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, 24.02.2007 року, за станом на 27.02.2013 року склала на загальну суму 17742 грн.
Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене ОСОБА_1, кваліфікується за ч. 1 ст. 164 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України визнав повністю та дав покази, відповідно до яких згідно рішення Павлоградського міськрайонного суду від 11.04.2011 року він повинен сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 до її повноліття. Аліменти не сплачував, так як офіційно не працює, живе за користь випадкових заробітків, яких вистачає тільки на утримання нової сім'ї.
Його неодноразово викликав державний виконавець та повідомляв, що за несплату аліментів його буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Крім того, він власноруч розписувався в підписці, що у випадку несплати аліментів буде притягнутий до кримінальної відповідальності. Однак продовжував не виплачувати аліменти. 22 листопада 2012 року він став на облік до центру зайнятості населення та 26 листопада 2012 року йому було видано направлення на працевлаштування до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» машиністом навантажувальних робіт, після чого його зняли з обліку у зв'язку з працевлаштуванням. Виплати в центрі зайнятості він не отримував. Про те, що працевлаштувався він не повідомив державного виконавця, з яких причин пояснити не може. З 26.11.2012 року він працює в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» машиністом навантажувальних робіт. З донькою він не спілкується, оскільки колишня дружина не дозволяє йому це робити. Будь-якої допомоги на утримання дитини він не надає, одяг та продукти харчування він не купує.
Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин невеликої тяжкості.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів: психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, перебуває у цивільному шлюбі, працює, за місцем мешкання та роботи характеризується посередньо, має неповну середню освіту, раніше не судимий (а.к.п. 29-37, т. 1).
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд визнає щиросердне розкаяння в скоєному.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.
Підстав для застосування обвинуваченому ст.ст.69, 69-1 КК України - не вбачається.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, конкретних обставини скоєння злочину, даних про особу обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставини, що обтяжують покарання, відношення до скоєного, суд вважає за необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і запобігання скоєння ним нових кримінальних правопорушень, призначити йому покарання за ч. 1 ст. 164 КК України без ізоляції від суспільства, і вважає за можливе звільнити його від покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази та судові витрати, згідно опису документів, що знаходяться в кримінальному провадженні - відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, -
Визнати ОСОБА_1 винним за ч.1 ст. 164 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (один) року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.
Документи кримінального провадження №12013040370000395, залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя З.Б.Обора