Справа № 732/380/13-а
провадження № 2-а/732/10/13
"12" березня 2013 р. місто Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого судді - Березовського О.Д.,
при секретарі - Швачко О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача Бірюк В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного державного інспектора управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк Віктора Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністратвиної відповідальності, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Державної виконавчої служби Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до головного державного інспектора управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк Віктора Петровича та просить скасувати постанову № 4-01 від 10.01.2013 року про накладення на нього штрафу в сумі 170 грн. за порушення ст. 85 ч. 3 КпАП України.
Ухвалою судді від 01 березня 2013 року відкрито провадження у зазначеній адміністративній справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним позовні вимоги та просив суд скасувати винесену відповідачем відносно нього постанову в справі про адміністративне правопорушення № 4-01 від 10.01.2013 року. Підтвердив обставини викладені ним в позовній заяві. Винним у вчиненні адміністративного правопорушення він себе не визнає та не згоден з винесеною відносно нього постановою про притягнення до адміністративної відповідальності. Вказав, що 06.01.2013 року він на власному автомобілі НОМЕР_1, їздив до своєї тітки ОСОБА_3, якій допомагав різати порося. Його тітка проживає в АДРЕСА_1, а тому він поїхав до неї десь о 10 годині ранку 06.01.2013 року та повернувся додому лише десь близько 18 години. Він весь день був у тітки і нікуди не відлучався. 06.01.20013 року він у затоці річки Снов поблизу с. Седнів Чернігівського району не був, риби він там не ловив та з відповідачем того дня не зустрічався. Ніяких пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення він не писав, ніяких протоколів 06.01.2013 року він не підписував і ніяких копій протоколів йому ніхто не вручав. Його нікуди не викликали, участі у розгляді відносно нього справи про адміністративне правопорушення він не приймав. Ніяких повідомлень про його виклик для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення він не отримував. 23.02.2013 року він отримав з відділу ДВС лист про необхідність сплати штрафу. Він пішов з'ясувати до державних виконавців підстави стягнення з нього штрафу та йому показали оскаржувану постанову, про яку він нічого не знав та бачив її вперше. Через це він вирішив оскаржувати відповідну постанову в справі про адміністративне правопорушення до суду. Вказав, що особисто він ніяких листів з Чернігіврибоохорони не отримував. Якось дружина якому сказала, що з Чернігіврибоохорони працівниця пошти приносила якийсь конверт, де значилось його прізвище, але адреса була зовсім інша. Дружина відмовилась отримувати цього листа посилаючись на те, що допущено якусь помилку і працівниця пошти сказали, що поверне відповідного листа адресату. Що саме було в конверті він не знає. Підтвердив, що точної дати не пам'ятає, але дійсно мала місце ситуація, коли біля його двору до нього підійшов свідок у цій справі Коваль П.І. та спитав чи впізнає він його. Він сказав Коваль П.І., що бачить його вперше, тоді останній сказав, що з ним розберуться в суді. Після цього Коваль П.І. та ще якісь чоловіки, які були з ним, сіли в автомобіль та поїхали. При цьому ніхто з них тоді бланків постанов в справі про адміністративне правопорушення не доставав і ніхто нічого не писав.
Відповідач - головний державний інспектор управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк В.П. у судовому засіданні пред'явлений до нього позов не визнав у повному обсязі та заперечував з приводу його задоволення. Вказав, що 06.01.2013 року він у складі групи до якої входили його колега Коваль П.І. та заступник керівника установи Каленюк М.М. знаходились в рибоохоронному рейді та по плану-наказу вони мали перевіряти Чернігівський район. Десь близько 11 години 30 хвилин Каленюку М.М. зателефонував чоловік і сказав, що в затоці річки Снов вже кілька днів чоловік ловить щук на жерлиці. Згідно положень відповідних нормативних документів дозволено вилов риби жерлицями в кількості не більше 5 штук на 1 особу. Приїхавши того дня в затоку річки Снов, вони виявили, що на річці було встановлено 25 жерлиць і біля них знаходився лише 1 чоловік. Вони підійшли представились і чоловік підтвердив, що жерлиці належать йому, а також чоловік сказав, що він спіймав 10 щук. Він пояснив чоловіку, що відносно нього буде складено протокол про адміністратвине правопорушення. Підійшовши до службового автомобіля, він попросив чоловіка пред'явити документи, що посвідчують його особу, але останній сказав, що ніяких документів у нього немає. На прохання назвати своє прізвище та адресу місця проживання чоловік сказав, що його звуть ОСОБА_1 і проживає він в АДРЕСА_2. Він склав відносно громадянина протокол про адміністративне правопорушення, де останній власноручно написав пояснення, а також розписався про отримання копії відповідного протоколу. Виловлена риба була описана і вилучена. При ознайомленні з протоколом він виявив, що громадянин вказав у ньому різні прізвища, що викликало сумнів в правдивості даних наданих громадянином щодо своєї особи. 06.01.2013 року було складено лише протокол про адміністративне правопорушення, справа відносно позивача не розглядалась і відповідна постанова не виносилась. Кілька днів вони займались встановленням особи правопорушника і з'ясували, що це ОСОБА_1. 10.01.2013 року він разом з Коваль П.І. та Каленюк М.М. приїхали додому до позивача. Дочекавшись останнього біля двору, він підійшов до нього, але ОСОБА_1 сказав, що їх не знає, а також заперечував, що він був на річці Снов та ловив рибу. Після цього Коваль П.І. став розмовляти з позивачем, а він дістав бланк постанови в справі про адміністративне правопорушення і став його заповнювати. Заповнивши бланк постанови, він спитав у ОСОБА_1 чи буде той підписуватись та отримувати на руки копію постанови. Позивач сказав, що нічого підписувати не буде. Після цього він повідомив ОСОБА_1 про те, що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.. Факт відмови ОСОБА_1 від підпису оскаржуваної постанови засвідчили своїми підписами двоє його колег Коваль П.І. та Каленюк М.М.. Копію постанови було направлено позивачу рекомендованим листом з повдіомленням 11.01.2013 року, але у нього відсутні докази, які б підтверджували факт отримання позивачем копії оскаржуваної постанови. Виправлення в протоколі про адміністративне правопорушення він робив 10.01.2013 року, коли пересвідчився в особі правопорушника.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділу ДВС Городнянського районного управління юстиції Чернігівської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки про виклик до суду, про причини неявки представника в судове засідання суд не повідомлено. Неявка в судове засідання представника третьої особи відповідно до положень ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи ( а.с. 10, 30 ).
Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, з'ясувавши позицію відповідача по суті заявлених позовних вимог та заслухавши його пояснення з цього приводу, заслухавши показання свідка, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Стаття 18 КАС України передбачає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частина 3 статті 85 КпАП України передбачає відповідальність за порушення правил рибальства у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом в судовому засіданні встановлено, що 06.01.2013 року головним державним інспектором управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк Віктором Петровичем відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 001285 про адміністративне правопорушення. З протоколу виходить, що 06.01.2013 року, о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 в забоці річки Снов поблизу с. Седнів Чернігівського району Чернігівської області здійснював лов риби живцевою снастю, а саме жерлицями в кількості 25 штук, чим перевищив допустиму норму гачків для лову однією людиною ( не більше п'яти ), чим порушив ст. 4.2. Правил любительського і спортивного рибальства та ст. 85 ч. 3 КпАП України. При цьому виловив риби цінних видів щука - 10 штук, чим завдав збитків рибному господарству України на суму 3400 грн.. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що першочергово прізвище правопорушника було вказано як «ОСОБА_1», у послідуючому прізвище правопорушника було виправлено на «Бобрик», вказані виправлення завірені підписами Бірюк В.П. ( а.с. 16 ).
Відповідно до ст. 213 КпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, окрім інших органів, також органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами ( посадовими особами ), уповноваженими на те цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 240 КпАП України передбачено, що органи рибоохорони розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням правил рибальства та охорони рибних запасів, в тому числі передбачені частиною третьою статті 85 цього Кодексу. Частина 2 ст. 240 КпАП України передбачає, що від імені органів рибоохорони розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право : головний державний інспектор рибоохорони України, головні державні інспектори рибоохорони в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, провідні державні інспектори рибоохорони, старші державні інспектори рибоохорони.
З постанови № 4-01 від 10.01.2013 року по справі про адміністративне правопорушення встановлено, що головний державний інспектор управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк Віктор Петрович, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що скоїв ОСОБА_1 встановив, що 06.01.2013 року, о 12 годині 30 хвилин, громадянин ОСОБА_1 в забоці річки Снов поблизу с. Седнів Чернігівського району Чернігівської області здійснював лов риби живцевою снастю, а саме жерлицями в кількості 25 штук, чим перевищив допустиму норму гачків для лову однією людиною не більше п'яти. При цьому виловив риби цінних видів : щука в кількості 10 штук, чим завдав збитків рибному господарству України на суму 3400 грн.. Указаними діями ОСОБА_1 порушив пункт 4.2. Правил любительського і спортивного рибальства, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КпАП України. Керуючись ст. 240 КпАП України відповідач постановив накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 170 грн.. Вилучено риба свіжа : щука - 10 штук, вага 8 кг. У постанові мається відмітка про те, що ОСОБА_1 відмовився від отримання копії постанови в присутності двох свідків Каленюк М.М. та Коваль П.І. ( а.с. 5, 15 ).
У судовому засіданні судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 10.01.2013 року, натомість позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом лише 26.02.2013 року. Суд знаходить поважними причини пропуску ОСОБА_1 строків звернення до адміністративного суду, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач не був присутнім при розгляді відносно нього адміністративної справи, оскаржувана постанова позивачу не оголошувалась та не вручалась, а була направлена поштою. Доказів того, що ОСОБА_1 отримав відповідну постанову відповідачем суду надано не було. Натомість твердження позивача щодо того, що про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо після отримання 23.02.2013 року документів з ДВС Городнянському районі Чернігівської області підтверджується відповідними матеріалами справи ( а.с. 6-8 ).
Відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду в сі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
На вимогу суду управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області надало до суду письмові заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_1, а також матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 85 КК України ( а.с. 12-19 ). Зміст оглянутої в судовому засіданні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідає змісту копії оскаржуваної постанови, яку долучив до адміністративного позову позивач ОСОБА_1.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка Коваль Павло Іванович показав, що він працює на посаді головного державного інспектора управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області. 06.01.2013 року при проведенні рибоохоронного рейду в складі групи з Каленюк М.М. та Бірюк В.П. на річці Снов поблизу с. Седнів неподалік від берега вони виявилии чоловіка який здійснював вилов риби за допопогою жерлиць, яких у нього було багато, десь близько 25. Чоловік був сам і він показав їм свій вилов, а це 10 штук щук. Відповідач Бірюк В.П. склав відносно правпорушника протокол про адміністративне правопорушення, а також 06.01.2013 року було винесено постанову та на чоловіка було накладено штраф. Куди потім поділась ця постанова він не знає. 06.01.2013 року протокол та постанова складались відносно ОСОБА_1. Вдруге позивача він бачив коли вони приїздили до нього додому з метою пересвідчитись в його особі. Позивача вони зустріли біля двору, останній заперечував факт перебування на річці Снов 06.01.2013 року та вилов риби і пішов у двір. Оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення від 10.01.2013 року відповідач Бірюк В.П. складав в автомобілі та ОСОБА_1 при цьому присутній не був. ОСОБА_1 також оскаржувана постанова не пред'являлась і його з постановою не ознайомлювали, оскільки позивач же сказав, що на річці не був і тим паче, що в постанові порівняно з аналогічною, складеною 06.01.2013 року, змінилось лише прізвище правопорушника.
Відповідно до ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому стаття 279 КпАП України, якою визначено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачає, що під час розгляду справи особі роз'яснюються її права і обов'язки, оголошується протокол про адміністративне правопорушення, на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
В судовому засіданні встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 головним державним інспектором управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк В.П. фактично не проводився, правопорушнику не роз'яснювались його права і обов'язки, протокол про адміністративне правопорушення не оголошувався, пояснення правопорушника не заслуховувались, докази не досліджувались, та ОСОБА_1 був позбавлений можливості заявити клопотання. В порушення ст. 285 КпАП України постанова позивачу не оголошувалась. Даний факт в судовому засіданні підтвердив як сам відповідач, так і свідок Коваль П.І., який вказав, що оскаржувану постанову відповідач складав у машині, позивач при цьому присутній не був, постанова ОСОБА_1 не пред'являлась та він з нею не ознайомлювався.
Даючи правову оцінку постанові № 4-01 від 10.01.2013 року за справою про адміністративне правопорушення, складеній відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 85 КпАП України, суд прийшов до висновку, що дана постанова винесена з порушенням вимог діючого КпАП України, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення, як то передбачено ст. 279 КпАП України, не проводився, позивачу не роз'яснювались його права і обов'язки, не була надана можливість дати пояснення по суті справи, подати докази та заявити клопотання.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази та оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
У ч. 2 ст. 162 КАС України визначений перелік повноважень, які може застосувати суд при задоволенні адміністративного позову. Зазначена норма дозволяє адміністративному суду з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів громадянина застосувати положення ст. 293 КпАП України, відповідно до яких суд за наслідками розгляду справи може прийняти рішення про скасування постанови і направлення справи на новий розгляд.
Враховуючи те, що підставою для скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення від 10.01.2013 року стало порушення головним державним інспектором управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк В.П. порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та положень ст. 268, 278-280, 285 КпАП України, що, як наслідок, тягне її скасування, суд приходить до висновку, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід направити на новий розгляд до управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 240, 251-252, 255, 279-280, 283-285, 287-289, 293 КпАП України, ст. ст. 6, 8-11, 18, 70-72, 86, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного державного інспектора управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк Віктора Петровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову № 4-01 від 10.01.2013 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену головним державним інспектором управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області Бірюк Віктором Петровичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КпАП України.
Направити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на новий розгляд до управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Чернігівській області.
Рішення суду є остаточним і постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О. Д. Березовський