Справа № 1512/5868/2012
Провадження № 2/520/453/13
06.03.2013 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Огренич І.В.
при секретарі - Камінській О.О.
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ частки в домоволодінні, яке знаходиться у спільній частковій власності,-
ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги, просить виділити йому із спільної часткової власності в домоволодінні АДРЕСА_1 в натурі 3/5 частин домоволодіння, що складаються з наступних приміщень загальною площею 68,6 кв.м, у т.ч. житловою 45,1 кв.м, а саме: в житловому будинку літ. «Аа»: коридор 1-1 площею 9,9 кв.м, житлова кімната 1-2 площею 10,5 кв.м, підсобне приміщення 1-3 площею 4,6 кв.м, житлова кімната 1-4 площею 25,0 кв.м, житлова кімната 1-5 площею 9,6 кв.м, кухня 1-6 площею 9,3 кв.м, санвузол 1-7 площею 2,4 кв., та надвірних споруд: «Ж» - гараж, «Б» - сарай з погребом, в окремий об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, припинити між ним та ОСОБА_3 спільну часткову власність на домоволодіння АДРЕСА_1, а також визнати неправомірною відмову ОСОБА_3 в узгодженні розподільчої межі між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, яка проходить, згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 липня 2010 року (справа №2-1154/10). При цьому позивач посилається на те, що він є власником 3/5 частин домоволодіння з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідачка є співвласником зазначеного домоволодіння. З метою покращення своїх житлових умов, позивачем за власні кошти було побудовано сарай з погребом, вбиральню на які, згідно рішення Київського райвиконкому від 05 грудня 1986 року за №1218 за ним було визнано право власності, також реконструйовано належну йому частину домоволодіння та збудовано гараж, які були прийняті в експлуатацію відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 19111079135 від 16 листопада 2011 року. Позивач зазначив, що лінія розподілу між земельними ділянками, що була визначена рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 липня 2010 року не змінилася, кожна з часток домоволодіння має самостійний вихід, має повний набір підсобних приміщень, забезпечені відокремленими мережами електро-, газо- та водопостачання, однак відповідачка відмовляється надати позивачу згоду на виділ його частки в натурі, в зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги в частині припинення права спільної часткової власності та виділу частки в натурі визнала, щодо позовних вимог про визнання неправомірною відмову в узгодженні розподільчої межі між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, яка проходить, згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 липня 2010 року, у задоволенні позовних вимог заперечувала, зазначивши, що не погоджується з зазначеним рішенням.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до рішення народного суду Київського району м.Одеси від 18 грудня 1981 року, ОСОБА_2, на підставі приватної спільної часткової власності є власником 3/5 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, які складалися з коридору площею 9,9 кв.м, кухні площею 10,5 кв.м, житлової кімнати площею 4,6 кв.м, житлової кімнати площею 25,0 кв.м, житлової кімнати площею 9,6 кв.м, веранди площею 9,3 кв.м. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25781981 від 06 квітня 2010 року), номер запису 17366 в книзі 181-8).
ОСОБА_4 є власником 2/5 частин зазначеного домоволодіння, на підставі договору дарування від 19 грудня 2003 року.
Під час використання своєї частки домоволодіння, з метою поліпшення житлових умов, позивачем за власний рахунок на земельній ділянці, що знаходилась у нього в користуванні, було побудовано сарай літ. «Б» з погребом, вбиральню літ. «В» на які, рішенням Київського райвиконкому від 05 грудня 1986 року №1218 за ОСОБА_2 було визнано право власності. Крім того, позивачем було реконструйовано належну йому частину домоволодіння та побудовано гараж літ. «Ж», які були прийняті в експлуатацію, що підтверджується Декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №ОД 19111079135 від 16 листопада 2011 року.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 липня 2010 року у цивільній справі №2-1154/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 було визначено порядок користування земельною ділянкою площею 499 кв.м. по АДРЕСА_1 між співвласниками будинку і надвірних споруд, виділивши у володіння та користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 251,7 кв.м., ОСОБА_2 було виділено у володіння та користування земельну ділянку площею 247,3 кв.м. та визначено лінію розподілу між земельними ділянками співвласників (малюнок №5 до експертного висновку судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №2-1154/10 від 12 квітня 2010 року).
Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 17 липня 2010 року. На теперішній час розподільча межа між земельними ділянками, встановлена судом, не змінилася, але відповідачка відмовляється погодити їх.
Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно з ч.4 ст.357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 04 жовтня 1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
З висновку №14-11/12 судової будівельно-технічної експертизи від 14 листопада 2012 року, який виконано судовим експертом ОСОБА_5, вбачається, що можливо виділити в натурі належні ОСОБА_2 3/5 частин в домоволодінні АДРЕСА_1, які складаються з приміщення загальною площею 68,6 кв.м., в тому числі житловою 45,1 кв.м. з надвірними спорудами: «Ж» - гараж, «Б» - сарай з погребом, в окремий об'єкт нерухомого майна.
Оскільки кожному із співвласників належить частка у праві спільної часткової власності, то відповідно до ст.361 ЦК України кожен з них має право самостійно розпоряджатися своєю часткою.
Право на виділ частки із майна в натурі підтверджує наявність у кожного із співвласників всієї повноти повноважень щодо володіння, користування та розпорядження часткою, що регламентується ст. 364 ЦК України.
Згідно з п.2 ст.367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
При таких обставинах та враховуючи, що частина домоволодіння, яка належить позивачу, може функціонувати самостійно і окреме користування не буде порушувати права та інтереси відповідача, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 158, 212, 213, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.356, 357, 361, 364, 391 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.
Виділити з спільного майна в натурі, належні ОСОБА_2 3/5 частин домоволодіння з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, які складаються з приміщень загальною площею 68,6 кв.м, у т.ч. житловою 45,1 кв.м, а саме: в житловому будинку літ. «Аа»: коридор 1-1, площею 9,9 кв.м, житлова кімната 1-2, площею 10,5 кв.м, підсобне приміщення 1-3, площею 4,6 кв.м, житлова кімната 1-4, площею 25,0 кв.м, житлова кімната 1-5, площею 9,6 кв.м, кухня 1-6, площею 9,3 кв.м, санвузол 1-7, площею 2,4 кв., та надвірних споруд: «Ж» гараж, «Б» сарай з погребом, в об'єкт самостійного користування з адресою: АДРЕСА_1.
Припинити право спільної часткової власності у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Визнати неправомірною відмову ОСОБА_3 в узгодженні розподільчої межі між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, яка проходить, згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 липня 2010 року (справа №2-1154/10).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Огренич І. В.