Справа № 473/875/13-а
іменем України
"19" березня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Вознесенської міської ради про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною
28.02.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Вознесенської міської ради (далі - відповідач) про визнання постанови адміністративної комісії від 18.02.2013 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження за правопорушення, передбачене за ст. 186 КУпАП протиправною.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він не вчиняв самовільні дії при встановленні в грудні 2012 року - січні 2013 року паркану біля належних йому квартир АДРЕСА_1 на прилеглій території ОСББ «Дорожник», оскільки мав дозвіл вказаного об'єднання.
Посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 186 КУпАП, позивач просив позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, зазначаючи, що притягнення відповідача до адміністративної відповідальності проведено у відповідності до діючого законодавства.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 2 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області - дільничним інспектором Мошків В.О. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 11.02.2013 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП - самоуправство, тобто самовільне, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права, що не завдало істотної шкоди громадянам або державним чи громадським організаціям, а саме: в грудні 2012 року - січні 2013 року в м. Вознесенську по вул. Шмідта 7, 8 позивач самовільно побудував малу архітектурну форму - з'ємний паркан.
На підставі зазначеного протоколу колегіальним органом - адміністративною комісією виконавчого комітету Вознесенської міської ради 18.02.2013 року на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Поняття мала архітектурна форма визначена в статті 21 ч.2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.
У даному спорі об'єктом благоустрою м. Вознесенська є прибудинкова територія ОСББ «Дорожник» площею 0,2129 га, яка належить йому на підставі Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку виданого на підставі рішення сесії Вознесенського міської ради №21 від 17.11.2011 року і таким чином позивач мав належний дозвіл на зведення малої архітектурної форми на підставі протоколу №2 зборів правління ОСББ «Дорожник» від 10.10.2012 року.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач заперечував вчинення адміністративного правопорушення, адміністративна комісія не здійснила належним чином підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення і не з'ясувала такі питання:
- не зазначила, що позивач ОСОБА_1 є членом ОСББ «Дорожник» як власник квартир АДРЕСА_1, на якому об'єкті благоустрою міста розташована мала архітектурна форма;
- не з'ясувала хто є власник об'єкта благоустрою і чи надавав він дозвіл позивачу на розміщення малої архітектурної форми і відповідно не витребувала додатково необхідні документи на які вказував позивач при розгляді адміністративної справи.
Використовуючи свої повноваження адміністративна комісія, мала б зібрати докази, які б встановили наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 186 КУпАП.
У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення у зв'язку з не з'ясуванням всіх обставин справи підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.
Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 3 п. 3 КАС України).
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Постанову №10 від 18.02.2013 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.Є.Старжинська