Справа № 405/2311/13-ц
2/405/483/13
19.03.2013 р. Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Кореняк В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, треті особи: Прокуратура м. Кіровограда, Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області
Позивачка звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 16.10.2012 р. №2001 «Про розгляд протесту прокурора м. Кіровограда від 15.10.2012 р. №2-8176 вих-12 на рішення Кіровоградської міської ради від 16.09.2008. № 1259 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2.». В позові зазначається, що оскаржуваним рішенням було скасовано рішення Кіровоградської міської ради від 16.09.2008. № 1259, яке є первинною підставою виникнення права власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, і право власності на яку станом на сьогоднішній день належить позивачці. Вказується, що оскаржуване рішення ставить під сумнів легітимність права позивачки на земельну ділянку, а сама позивачка шляхом подання позову реалізує передбачене ч. 1 ст. 15 ЦК України право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В зв»язку з цим враховується, що позови до юридичних осіб пред»являються в суд за їхнім місцезнаходженням (ч. 2 ст. 109 ЦПК України).
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, якою визначено випадки виключної підсудності, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред»являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови від 16.04.2004 р. №7 із змінами «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз»яснив, що у випадку, коли вимоги пов»язуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обов»язково застосовують правила про виключну підсудність (ст. 114 ЦПК України).
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою ст. 152 ЗК шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (п. 7 вказаної постанови).
Встановлено, що позивачка звернулась до суду з позовом вважаючи, що оскаржуваним рішенням порушується її право власності на земельну ділянку, розташовану на території Кіровського району м. Кіровограда, а тому у даному випадку підлягають застосуванню правила виключної підсудності, справа не є підсудною Ленінському районному суду м. Кіровограда.
За вказаних обставин позовна заява підлягає поверненню позивачеві для подання до належного суду.
На підставі ч. 1 ст.114 ЦПК України, керуючись ст.115, п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради, про визнання незаконним та скасування рішення, треті особи: Прокуратура м. Кіровограда, Головне управління Держземагентства у Кіровоградській області, повернути позивачці для подання до належного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається потягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда В.К. Кореняк